Помаранчево-солоний — хіт сезону
Чомусь фантастику й фентезі традиційно вважають «чоловічими» жанрами. Колись Джоан Ролінґ не хотіли видавати під її іменем, бо гадали, що хлопці не читатимуть історію про чарівників, написану жінкою. Дивовижно, наскільки люди можуть помилятися. На щастя, сучасну літературу може писати будь-хто, і якість тексту оцінюють зовсім не за статевою ознакою. Тож сьогодні ми говоримо про книгу, яка переймає естафету українського топ-хіта у «Колонії». Звичайно, це «Дім солі» Світлани Тараторіної.
Український постапокаліпсис — взагалі нечасте явище. Тим більше якщо це книга про Крим, який споконвіку був дещо містичним і геть непересічним місцем. Це та історія, де сетинг є одним із героїв, він живе й буквально дихає разом з ними. Засолена земля, засолене повітря, засолені люди — сіль тут відчувається в усьому, і це створює дещо впізнавану й водночас таємничу атмосферу. Так, півострів тут називають Кіммерик (якщо назва здалася знайомою — вам не здалося, це реальне древнє грецьке місто в Криму), а згодом Дешт, і вже в цих назвах проявляється глибина роботи авторки з історією місця.
Так, це непроста книга, деякі відсилання можуть бути не одразу зрозумілі, а сюжет заплутаний і оповідає історії одразу кількох героїв. Певною мірою історію можна порівняти з постапокаліптичною «Дорогою» Маккарті, бо кожен із персонажів також проходить свій шлях. Але це не дорога в нікуди (або до ефемерного океану, якщо хтось гадає, що батько та син таки мали не символічну мету). Це шлях водночас у минуле й майбутнє, повернення до історичних і культурних коренів задля подальшого розвитку.
І знаєте, як воно часом буває, коли читаєш книгу й думаєш: от би побачити це на екрані! Як би гарно Вуді Аллен екранізував «Радіо ніч»! А якби HBO взялися за «Колонію»! Тут трохи інакше. Читаючи «Дім солі», уявляєш надзвичайно пропрацьований світ на кшталт «Морровінду» (атмосфера пустелі додає схожості). І якщо велика компанія візьметься зробити з цієї історії відеогру, безсумнівно, вона стане хітом. Міфологія персонажів і краю, мутанти, пригоди… Те що треба, правда?
А ще на заставці такої гри, як і на обкладинці книги, такими гарненькими стилізованими літерами було б написано те, що ми з вами й так добре знаємо: Крим повернеться додому.
