<p dir="ltr">Влад (Самурай) Єщенко &mdash; військовий сапер, ветеран війни, засновник благодійного фонду &laquo;Побачимо перемогу&raquo;. Після поранення Влад втратив зір і нині також має порушення слуху. Сьогодні він активно займається просвітницькою діяльністю, говорить про безбар&rsquo;єрність, коректну комунікацію та інклюзію &mdash; не з позиції теорії, а з власного досвіду.</p> <p dir="ltr">У цьому інтерв&rsquo;ю для блогу КнигоЛенд ми поговорили про роль книг у його житті, аудіокнижки та подкасти, доступність сервісів і про те, що насправді означає повага в щоденних дрібницях.</p> <p><strong>&nbsp;</strong></p> <h3 dir="ltr">&mdash; Яку роль книги або історії відігравали у вашому житті раніше і відіграють зараз?</h3> <p dir="ltr">Раніше книга для мене була суто набором необхідних знань. Читати для задоволення бажання не було &mdash; це був радше інструмент, ніж щось емоційне.</p> <p dir="ltr">Після втрати зору будь-яка книга стала для мене значно цікавішою та яскравішою, ніж фільм, який я можу лише прослуховувати з тифлокоментарями. Саме тоді я навчився любити книгу як витвір мистецтва &mdash; через уяву, емоції, глибину історії.</p> <p><strong>&nbsp;</strong></p> <h3 dir="ltr">&mdash; Чи слухаєте ви аудіокнижки або подкасти? Що для вас у них зручно, а що &mdash; ні?</h3> <p dir="ltr">Так, і подкасти, і аудіокнижки для мене дуже зручні та цікаві. Особливо тоді, коли ти до кінця розібрався, як користуватися доступними інструментами для незрячих &mdash; VoiceOver та іншими програмами зчитування з екрана.</p> <p dir="ltr">Коли контент адаптований коректно, він відкриває величезні можливості. Тут важлива не складність технологій, а бажання зробити продукт доступним.</p> <h3 dir="ltr">&mdash; Які прості кроки бізнеси можуть зробити вже зараз, щоб бути більш інклюзивними?</h3> <p dir="ltr">Почати з підвищення обізнаності персоналу у питаннях коректної комунікації з різними групами населення. Це базовий, але дуже важливий крок.</p> <p dir="ltr">І, як мінімум, створювати прості та доступні сайти й додатки, щоб ми могли користуватися ними через програми для незрячих. Інклюзія часто починається не з великих бюджетів, а з правильних рішень.</p> <p><strong>&nbsp;</strong></p> <h3 dir="ltr">&mdash; Що для вас означає повага у щоденних дрібницях?</h3> <p dir="ltr">Повага &mdash; це коли намір допомогти не відбирає мою самостійність і не порушує мого особистого простору.<br>Коли людина не вирішує за мене, а запитує. Коли допомога &mdash; це опція, а не нав&rsquo;язування.</p> <p><strong>&nbsp;</strong></p> <h3 dir="ltr">&mdash; Яку зміну у суспільстві ви хотіли б побачити в найближчі роки?</h3> <p dir="ltr">Хотілося б, щоб люди з дитинства мали базові &laquo;налаштування&raquo; в голові й автоматично аналізували простір навколо.</p> <p dir="ltr">Коли вільне паркомісце для особи з інвалідністю &mdash; це норма суспільства, а не щаслива випадковість.<br>Коли слово тростина сприймається як елемент ідентифікації людини з інвалідністю, а не як ярлик чи образливе означення.<br>Коли дитина на вулиці бачить людину на протезі або в кріслі колісному й знає правила коректної поведінки, не акцентуючи увагу на відмінностях.</p> <h3 dir="ltr">&mdash; Дякуємо вам за відповіді!&nbsp;</h3> <p dir="ltr">Також нещодавно у КнигоЛенді в Києві (вул. Жилянська 5/60) відбулася подія за участі Влада (Самурая) Єщенка. Під час зустрічі говорили про коректну комунікацію з людьми з інвалідністю, ветеранами та людьми з повною або частковою втратою зору.</p> <p dir="ltr">Для нас це був важливий і чесний діалог &mdash; про повагу, усвідомленість і відповідальність у щоденних дрібницях.</p> <p>&nbsp;</p>