Історію про хлопчика-чарівника в круглих окулярах знає цілий світ, і завдяки неймовірному письменницькому таланту й наполегливій праці над «Гаррі Поттером» Джоан Ролінґ заробила понад мільярд доларів. Та правда в тому, що жодну свою книгу вона не видала під власним іменем. Чому це так і як це могло статися, розкажемо прямо зараз.

Щасливим числом Ролінґ стало тринадцять, бо саме тринадцяте видавництво, до якого вона принесла рукопис «Філософського каменя», нарешті погодилося видати книжку. І то лише завдяки випадковості: восьмирічна донька голови видавництва прочитала перший розділ і захотіла дізнатися, що буде далі. Тому Bloomsbury виплатило авторці, яка зовсім не мала грошей, півтори тисячі фунтів і надрукувало тисячу примірників, половину з яких одразу ж безкоштовно розіслали в бібліотеки.

У книгу не вірив ніхто, навіть її редактор порадив Ролінґ знайти іншу роботу, бо вважав, що на дитячих книжках у наш час уже не заробиш. А умовою для видання роману стала відмова авторки від імені Джоан Ролінґ на обкладинці. Видавці заявили, що книга орієнтована на хлопчиків, а вони не захочуть її читати, якщо авторкою значитиметься жінка.

Якщо ж поставити на обкладинці такий собі псевдонім невизначеної статі Дж. К. Ролінґ, з’явиться хоч якийсь шанс продати ці 500 примірників. Зараз смішно й думати про те, як професіонали з книжкової галузі серйозно боялися не продати бодай 500 книжок першого «Гаррі Поттера». Та відтоді всі книги серії (як і подальші «Несподівана вакансія» та «Різдвяна свинка») виходили саме під таким іменем.

Часто авторку називають Джоан Кетлін Ролінґ, хоча для близького оточення й для себе самої вона Джо, а Кетлін — взагалі ім’я її бабусі, яке вона згадала першим, коли довелося вигадувати псевдонім.

Коли ж письменниця взялася до створення серії дорослих кримінальних романів, знову постало питання імені. Ролінґ не хотіла безкінечних асоціацій з «Гаррі Поттером» і знайшла вихід з «дитячого» амплуа: чоловічий псевдонім Роберт Ґалбрейт, створений з імені Елла Ґалбрейт, яке вона жартома вигадала для себе в дитинстві, та імені її кумира Роберта Кеннеді.

Щоправда, вже після виходу першої частини авторку викрили. На той момент було продано 1500 книжок, після викриття ж видавництву довелося швидко додруковувати ще 140 тисяч примірників.

Так і вийшло, що найпопулярніша письменниця світу не видала жодної книжки під справжнім іменем. І не схоже, що це її якось засмучує, бо людина, яка пройшла стільки за життя, стає сильнішою й ще більше цінує те, що має тепер. Завершимо ж словами, які Ролінґ промовила до випускників Гарварду кілька років тому, розповідаючи про складний шлях до успіху:

«Понад усе на світі у вашому віці я боялася не бідності, а невдачі. Невдача позбавляє вас усього несуттєвого. Я нарешті припинила прикидатися — прийняла себе такою, якою я є насправді, і спрямувала всю енергію на завершення єдиної справи, яка мала для мене значення. Якби мене чекав успіх у чомусь іншому, можливо, я так і не набралася б сміливості досягти мети в тому, що по-справжньому люблю. Невдача звільнила мене — мій головний страх уже здійснився, але я була жива, у мене була донька, яку я обожнювала, а також стара друкарська машинка і великий задум.

Неможливо жити, не зазнаючи поразок ні в чому, якщо тільки ви не живете настільки обережно, що це й життям не назвеш. Правда, в цьому випадку ви і є невдаха»