Ніколи не лоскочіть сплячого дракона
Кожен студент Гоґвортса це добре знає, адже саме так звучить девіз школи. «Draco dormiens nunquam titillandus», якщо точніше. Джоан Ролінґ зізналася, що на таке гасло її надихнули типові девізи нечаклунських шкіл, де зазвичай згадують наполегливість, благородство, вірність тощо. Авторка захотіла дати своїм героям дійсно корисну практичну пораду, яка допоможе вижити в магічному світі.
Сама Джоан також намагається нічого не робити просто так. Інколи це досить кумедні випадки. Наприклад, назви факультетів Гоґвортса письменниця вигадала в літаку, де не мала під рукою паперу, тож записала їх на звороті пакету для блювання.
Імена головних героїв авторка підбирала ретельно. Так, ім’я Гаррі відображає його лідерські якості, оскільки це середньоанглійська версія імені Генріх, популярного у британських королів. Ім’я ж Рональд походить від скандинавського Rögnvaldr, що означає «радник короля». Найдовше Ролінґ міркувала над іменем Герміони, підбираючи якнайрідкісніше, оскільки боялася, що дівчат-тезок персонажки можуть дражнити у школі.
А серед викладачів Гоґвортса мали бути не тільки привид і перевертень, а й вампір на ім’я Троакар. Він був у ранніх чернетках Ролінґ, та потім авторка просто забула про нього. Цікаво, що троакар — це медичний інструмент, призначений для вилучення рідин з організму, тому таке ім’я ідеально підійшло б для вампіра.
Окрім літературної праці, Ролінґ робить багато важливого, наприклад активно підтримує Україну. Ще перед виходом «Смертельних реліквій» вийшло велике інтерв’ю з авторкою з її кабінету, де єдиною книжкою, повернутою до глядачів «лицем», став перший том українського видання «Гаррі Поттера». А з початком війни росії проти України письменниця закликала світ допомагати українським дітям і сама пожертвувала з цією метою мільйон фунтів стерлінгів.
Бо добро переможе не тільки в казці. Пам’ятайте про це й читайте магічні книжки!
