Тетяна Іванівна Логуш — українська благодійниця та громадська діячка, голова правління благодійного фонду «Мистецька скарбниця», півзасновник Міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова»

 

"Коронація слова" вже доросла дівчинка- 20 років! Усі ці роки Міжнародний Літературний конкурс існував та розвивався у реальному просторі. Яким був цьогорічний конкурс в он-лайн?

 

  Так, наша доросла дівчинка. Наша королева та покровителька письменників, з огляду на пандемію, вперше за останні двадцять років не стелила перед літераторами червону доріжку та не пригощала шампанським. Не було традиційної, значущої світської подія із яскравими виступами, знайомством з переможцями, телебаченням, вечірнім дрес-кодом, бенкетними столами. Не було, як завжди обнімайок та такого бажаного спілкування із друзями. Карантин, який змінив наше, всіх без виключення життя, та переосмислив цінності, вплинув і на наш проект.

Ми прийняли цей виклик і попри все, «Коронація слова» найголовніше завдання- підбити підсумки та вибрати найкращих - успішно виконала. Засідання журі, зустрічі та оголошення переможців 2020 відбувалися в режимі онлайн.  Наразі видано декілька книжок цьогорічних переможців. Це важливо, оскільки рукописи-переможці традиційно передаємо українським видавцям, і в такий спосіб українська новітня література щороку збагачується десятками нових імен та нових творів для ваших книгарень, ваших шанованих покупців та читачів.

Сучасний український книжковий ринок складно уявити без книжок з брендом «Коронації слова». Жанри і теми різноманітні. Підбірки- солодко ніжних, любовно-пікантних, детективних, психологічних, гірко-філософських та історичних. Ми знаємо з багаторічного досвіду, що покупець книжки не хоче розчаруватися- а бренд Коронації слова, знак якості впродовж 20 років. Книги – це і літак, і потяг, і дорога. Вони і пункт призначення, і подорож.

Одного разу Альберта Ейнштейна запитали, як ми можемо зробити наших дітей розумнішими. Його відповідь була простою й мудрою: "Якщо ви хочете, щоб ваші діти були розумними, читайте їм казки. Якщо ви хочете, щоб вони були ще розумнішими, читайте їм ще більше казок." Він розумів цінність читання та уяви.

 

Відомо, що весь період існування конкурсу ви наполегливо, із невеличкою командою, майже за власний кошт родини Логуш коронуєте красу української сучасної літератури. Це неймовірно важко. Що Вас мотивує?

 

Напевне любов до книжки, до письменників, до читачів та до своєї справи. Правду кажуть, що щастя і успіх, це коли хобі є роботою, а робота -хобі. Ти живеш цим кожну мить свого життя. Якось думали з Юрієм, чи був у нас хоча б один день за 20 з лишнім років, коли б ми не говорили про проект Коронація слова)).

А ще багато мотивації, яка спонукає. Коли тобі часто дякують за те що даєш старт, віру у себе, що ти запалюєш зірки. Зірки, які спалахнуть сузір’ям на літературному небосхилі України. Або такі щирі і надзвичайно проникливі слова авторів Коронації у флешмобі Оксамитки Блажевської "Моя перша Коронація". Це неможливо читати без емоцій-і сльози і щирий сміх.

Із червня проходять онлайн зустрічі на нашій ФБ сторінці і всі мають золоту нагоду щотижня побачити і почути наших цьогорічних переможців, членів журі, видавців та експертів.

Натхнення до праці надають також і чудові відгуки та визнання фахових, великих людей. Як от: «Коронація слова» створила «Третю хвилю» в історії новітньої літератури» (Академік М. Жулинський, Директор Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України); «Коронація слова» -це унікальний мультикультурний проект, якому немає аналогів у світі»  (Пауло Коельо); «Коронація слова» є своєрідним університетом, який багато років поспіль функціонує в Україні і випускає успішних письменників, кіносценаристів та драматургів» (Андрій Курков); «Участь в українському святі «Коронація слова» була одним із наслідків українського видання моїх спогадів» (Кшиштоф Зануссі).

 

"Коронація слова" стала дороговказною зіркою для багатьох вже іменитих українських літераторів. Ви пишаєтесь своїми досягненнями? Кого з цієї пліяди ви особисто відзначаєте найбільше і чому саме?

 

Насправді дуже пишаємося. Здобутки проєкту за 20 років вражаючі. Це видно, гортаючи товстелезну «Енциклопедію Коронації слова». Досягнень, нагород та визнань теж багато, то ж ми розуміємо що нашу роботу і успіх цінять. Ще давно у 2009 році за рейтингом газети «Дело» конкурс визнаний найпрестижнішим, соціально відповідальним проектом у країні. Конкурс міжнародний – об’єднує письменників України і діаспори. Доказом успішності Коронації слова, є розміщення у Вікіпедії сотні сторінок досягнень, статей про конкурс, перелік переможців. Для багатьох українських авторів «Коронація слова» була і залишається початковим стартом. Коронація слова відкрила понад 1000 нових та визнаних авторів. 900+ романів Коронації вийшли в сукупному накладі 25 000 000. Це рекорд який на багато разів перевищує всі інші проекти. КС відкрила неіснуючу раніше в Україні величезну різноманітність жанрів; Близько 50 театральних постановок здійснено за п’єсами лауреатів та дипломантів КС (одна із них в Чикаго); 2 мюзикли поставлено на лібрето авторів КС з гастролями по всій Україні; 48 фільмів були екранізовані за сценаріями та книжками лауреатів та дипломантів "Коронації слова».

На сьогодні статуетка «Коронації слова» є символом престижу й професійного письменницького визнання, а сам конкурс називають літературним Оскаром.У шкільних підручниках розміщені кращі твори авторів, переможців конкурсу «Коронація слова». Багато тем є гостросоціальними, дихають повітрям часу, несуть цінності та моральні основи, які дуже необхідні для виховання молоді. Це літопис сьогодення для майбутніх поколінь. Хто є улюбленими письменниками із плеяди, то це важко сказати. Адже майже всі наші і всі улюблені. Бо це як пальці на руці - всі рідні і за всіх болить.

 

Чи буде колись створений Арт-бук "Коронація", який міг би візуалізувати події, робочі моменти, уривки творів та багато інших яскравих моментів на довжелезному шляху книжкого свята?

 

Так є багато думок щодо цього питання. «Коронація слова» - це проєкт усього нашого життя. Наразі працюємо над галузевими науковими виданнями. Енциклопедія, дві монографії, безліч статей, телевізійних передач, готується антологія Коронації слова. Планів та нових проектів у рамках Коронації аж зашкалює. Часу б трохи більше було.

 

Яким буде для "Коронації" 2021 рік? Ви вже плануєте?

 

З наступного року ми плануємо повернутися до традиційного повномасштабного свята, добре знайомого вже кільком поколінням любителів літератури. Та звісно дуже будемо сподіватися, що всі будуть здорові і повернуться до нормального життя. Водночас будемо працювати і над альтернативним планом. Так як шляхи господні незвідані. Плануємо і надалі відкривати побільше нових письменників. Не знаємо, чи був колись прецедент появи такої кількості письменників, такої кількості книг як зараз! Це дуже тішить, бо як відомо, книжка лікує душу краще, ніж будь-що у світі. Кажуть, що вона вчить людей кохати, дружити, пробачати, виражати свої почуття. Книжка пробуджує уяву, навчає мріяти і наближає людину до найдивовижніших мрій!

Дара Корній (справжнє ім'я — Мирослава Іванівна Замойська) — українська письменниця, яка працює у жанрі фентезі. Перший роман письменниці в жанрі фентезі — «Гонихмарник» — було видано у видавництві «Клуб Сімейного Дозвілля» у 2010 році. Книга принесла авторці третю премію літературного конкурсу «Коронація слова» 2010 року в номінації «роман», була удостоєна нагороди «Дебют року» від видання «Друг читача» та стала лауреатом премії асамблеї фантастики «ПОРТАЛ-2011» — «Відкриття себе» імені Володимира Савченко. В 2016 року отримала відзнаку «Золотий письменник України» (відзнака вручається українським письменникам-романістам, які видали твори українською мовою у форматі паперової книжки сукупним накладом понад 100 тис. примірників).

 

Пані Дара, цього року ви відзначили ювілей та подарували аудиторії нові видання. Серед них  - твір “Чарівні істоти українського міфу. Духи-шкідники”, повість для підлітків — “Пригоди змія багатоголового в Скелястому Світі Вічного Літа” і казку для діток — “Особливий”. Великий врожай! Таким чином ви готувалися до особистого Свята чи це для вас є звичийним творчим ритмом?

 

Ні, це просто збіг. Можна сказати, що подарунок Долі. Спеціально не планувала ані я, ані видавці цього. Так випадково склалося, дякуючи карантину всі плани посунулися в часі. Але, як на мене, це доволі знакове співпадіння, яке гарно демонструє для кого пише Дара Корній.

 

Як вам вдається продукувати так багато цікавий історій? Подейкають, ви постійно носити з собою блокнот, адже ваша особиста Муза може постукатися зненацька. Це так?

 

Так, це правда. Пригадую, як ідея написання «Щоденника Мавки» народилася в мені, коли я поверталася з Києва нічним потягом. Люди в купе спали і я, щоб не заважати, вийшла в загальний коридор. Хотіла записати сюжет, який так несподівано впав на голову. Думала собі, що то на пару хвилин. Просиділа до ранку, списавши цілий блокнот. Інколи розумні думки, по сюжету історії, чи вже по викладу її, падають на голову зненацька. Наприклад, в маршрутці, коли стоїш на одній нозі і тримаєшся руками за повітря. Розум каже – треба записати, бо забудеш. І добре каже, бо перевірено – таки «забудеш». Тому починаєш з торби на зупинці діставати блокнот та ручку і шокувати пасажирів своєю наглістю: «А потримайте мене, будь ласка, бо мені тут конче дещо записати в блокнот треба». Інколи таке відбувається вночі. Сон настільки потужний та яскравий приходить, що ти будишся від усвідомлення тої прекрасності, котра тобі щойно намарилася. Спеціально для таких моментів я тримаю під подушкою блокнот та ручку. Підсвічую собі мобільним, щоб не будити чоловіка, записую і спокійнесенько засинаю. Коли вранці перечитую записане, то кажу собі, що я таки розумна кубіта. Бо не полінувалася та записала. З прочитаного розумію, що ніц з того вже не пам’ятаю. Ранок витер всі спогади про цей сон. Видер чернетку. Так народився цикл «Зворотний бік світла». Він прийшов зі сну. Пригадую, якось на одній з презентацій читачка запитала: «А що ви будете робити, коли у Вас закінчаться ідеї для романів?» А перед тим ми саме говорили про блокноти. І знаєте, як пожартував вголос мій чоловік? «Ми купимо їй ящик блокнотів!» Так, блокноти то моя слабкість. У них дуже багато записаних сюжетів майбутніх історій, які чекають свого часу і поки не стали книжками. А ще мені їх часто дарують. І це гарний привід почати записувати нову історію.Завжди ношу у торбі записник та декілька ручок. Я навіть не засинаю без свого блокнота ручки, вони завжди біля ліжка. Інколи мудрі думки чи доволі дивні за сюжетом сни можутььь увірватися у твою сідомість настільки реалістично, що потрібно бути завжди до них готовою.

 

Ваші твори достойні бути поширені Світом та перекладені на інші мови. Ви  та ваші літагенти працюють над цим?

 

Дякую за добрі слова. Я ж не проти перекладатися, але… На жаль, у мене нема ані літагента, ані часу, щоб самій ним для себе стати. Я дуже багато пишу, постійно щось або пишу, або дописую. Якби з’явилася людина, котра б допомогла б мені з цим, тільки зраділа б. А поки… чекаю та віру в кращі часи, коли в Україні з’явиться реально така професія.

 

Ви активно презентуєте свої видання аудиторії та не втрачаєте можливість зустрічи зі своїми читачами. Звідки ви черпаєте енергію?

 

Я природозалежна людина. Я мандрівницю по духу. Мандри – це потужний релакс для мене. Але мої мандри тихі. Вони не торкаються бетонних джунглів міст. Я мушу відчувати під ногами землю, а не бетон (заземлитися), бачити вночі в небі зорі, а не каламуть, бо підсвітка міста заважає, відчувати пахощі степу чи лісу, а не запахи каналізації. Моя зарядка чи моя розетка – це Природа. Гори, річка, озеро, море, парк, ліс, луг, поле, спів птаха, шелест вітру, грім у небі, блискавки, гроза, дощ і навіть злива. Це мої місця сили і мої найліпші у світі антидепресанти та відновлювачі.

 

Сьогодні в Україні існує проблема нестачі цікавих авторів. Принаймні таку заяку минулого року зробив УІК за результатами закупівлі у видавництв майже 70 % перекладних видань для бібліотечних фондів.  Це дійсно так?

 

Ні. Я не зовсім згідна. У нас цікавих авторів багато. Дуже-дуже багато. У нас нестача довіри видавця до молодого автора. Якщо тобі пощастить і на старті в тебе повірять, а це рідкість, ти отримаєш перепустку в сучасну літературу. Але не думай, що тебе відразу зачнуть читати і носити на руках. Все тільки починається. Тому що у нас величезний брак реклами, яка має вкладатися в розкрутку свого рідного автора. Приміром, того самого Стівена Кінга розкручувати не потрібно. Український видавець купив права на його вже розкручену книжку, переклав, навіть обкладинку купив і отримав дивіденди з продажу, не вклавшись ані в промоцію автора, ані в рекламні буктрейлери, обійшлося без презентаційних авторських турів, за нього це все вже зробили зарубіжні колеги. Що у нас з Вами з українськими авторами? А у нас з Вами дикий ринок, де автор сам собі режисер. Мало бути добрим автором в Україні. Потрібно бути ще й харизматичним, щоб тебе читач почув і побачив. Якщо ти активний, комунікабельний, умієш цікаво розповідати про те, що заховано за сторінками твого тексту, а там море-океан праці – не просто цікаво розказаний сюжет, а й певні дослідження, інколи навіть наукові, то про тебе знатимуть і говоритимуть. Але… тут все тримається на твоїй активності і добре, коли твої рідні готові тобі в цьому допомагати та сприяти – їхати з тобою, дбати про твій побут, бо в тебе, приміром, в день може бути по три-чотири зустрічі. І коли тільки починаєш так важливо мати біля себе видавця, котрий і віритиме у твій текст, і просуватиме потім твою книжку, і довіру рідних, котрі підтримають та зрозуміють.

 

Судячи з літературних ресурсів, де молоді письменники розміщують свої рукописи, ажіотажу навколо їх творів доволі багато та й аудиторія читачів постійно зростає. Чи може так статися, що електронна книга, з часом повністю витіснить паперову?

 

Ажіотажу багато? Мабуть! Я не досліджувала. Однак чомусь у нас майже всі автори таки прагнуть мати паперову, а не електронну книгу. А знаєте чому? Тому що у нас піратство процвітає. Наш читач поки не готовий платити за ел.книгу, навіть коли вона втричі дешевша від паперової, а все тому що він її легко може скачати в неті задурно на деяких піратських ресурсах. Пірати надають йому таку можливість, не несучи за це злодійство жодної відповідальності. Навіть якщо припустити, що наш книжковий ринок таки стане цивілізованим, пірати вимруть, як динозаври, то навряд чи ел.книга повністю замінить паперову. Є ж такі видання, наприклад – альбоми, енциклпедії, дитячі книги і теде, котрі мусять бути паперовими, інакше вони втрачають  і естетично, і візуально теж. Можливе співіснування паралельне, коли паперовий і ел.варіанти одне одного доповнюють.

Відомий болгарський письменник Ніколас Димитров провів дитинство в сирітському притулку комуністичної Болгарії. Навчався в престижних вишах Брюсселя, Вашингтона і Буенос-Айреса. У 22 роки почав кар'єру в ООН. У 24 – став наймолодшим представником Світового банку в Македонії. Після того, як змінив безліч професій (актора, продюсера, засновника глобального PR-агентства), вирішив відзначитися в літературі.

 

- Ніколасе, Ваш дебютний роман «Дилер реальності» нещодавно був опублікований українською мовою. Чому для його видання Ви обрали видавництво «Фабула»?

 

- Вибір був взаємним. Мені надійшло кілька пропозицій від українських видавців, але я віддав перевагу співпраці з одним з найпрестижніших видавництв України. «Фабула» викупила авторські права для україно- та російськомовного видання книги. Я впевнений, що не помилився з вибором, оскільки книга вийшла в чудовому художньому оформленні та в якісній палітурці. Сьогодні «Дилер реальності» продається в мережі книжкових магазинів «Книголенд» та інших найбільших книгарнях країни.

 

- Як відомо, загальний тираж виданого російською мовою роману перевищує 20 тис. примірників. Це явний успіх для дебюту. Чи плануєте продовжувати письменницьку творчість?

 

- Роман не тільки добре продається в Україні, Росії та Болгарії. Він уже зазнав кілька перевидань. У Болгарії це взагалі бестселер. З моменту виходу першого видання в грудні 2019 року мій болгарський видавець додруковував ще 5 тиражів. У Росії роман теж активно розкуповують. Не тішить тільки піратство. На кожне оригінальне видання припадає 20 піратських копій. Тільки на ХХХ (умовна назва) [прим. ред.] – «популярному» піратському онлайн-ресурсі – за 6 місяців було завантажено 125 тис. піратських копій і переглядів, що зробило мій роман одним з найбільш «спірачених» видань в російськомовному сегменті Інтернету.

 

- Звичайно ж, я продовжуватиму письменницьку діяльність. У моєму арсеналі є чимало яскравих історій, якими я планую ділитися з читачами. Історія «Дилера реальності» це історія корпоративного шпигуна, який став «месією» першої у світі цифрової ліги. Аби звільнити простір для формування нової цифрової релігії, яка обіцяє вірянам цифрове безсмертя, головний герой береться за порятунок світу від хаосу. Як він це зробить – загадка, яку я планую розв’язати разом з українськими читачами. Паралельно я працюю над створенням містичної історії вбивства діджея, який працює на найбільш «тусовочному» острові планети – Ібіца. Також займаюсь написанням казки для дорослих про успішну світську кар'єру собачок, яких забрали з притулку. Собачкам серйозно поталанило, вони потрапили до нових заможних господарів, котрі створили для улюбленців розкішний світ, наповнений подорожами на власних літаках, VIP-тусовками, участю у телешоу та фотосесіями в глянці. Уже зараз з приводу публікації нових творів, у першу чергу англійською мовою, я веду переговори з найбільшим видавництвом світу «Penguin Random House». Крім того, видавництво готує до виходу «Дилера реальності».

 

- Як гадаєте, чи дійде Ваше письменство до того, що Ви зможете заробляти літературою, як Браун, Кінг, Роулінг, Беґбеде? Останній, до речі, теж раніше був успішним піарником.

 

- Заробляти письменством зараз дуже важко. Публіка стала набагато менше читати. Увагу читача втримати вкрай непросто. Я завжди заздрив своїм друзям-музикантам, до яких увага глядача прикута протягом 3 хвилин, максимум 5. Письменник же повинен тримати за руку свого читача впродовж годин, днів, тижнів, а часом і місяців, ведучи його сторінками книги. А в сучасному світі людина просто може луснути від кількості інформації.

Саме описана ситуація привела мене до нового рішення - публікації моїх творів у соціальних мережах. «Дилер реальності» уже тестується у форматі 100 постів у Інстаграм. До слова, новий формат подання книжкових видань дуже зацікавив «Penguin Random House».

Про заробіток виключно письменництвом я зможу конкретно відповісти після завершення переговорів з кількома американськими кіностудіями, які обмірковують мою пропозицію щодо екранізації «Дилера…». Серед них фігурує і «НВО». У мене немає літагента, доводитися все встигати самому. Процес затягується. На даний момент я перебуваю в Мексиці, веду переговори з місцевою телестудією про екранізацію книги у форматі серіалу. А паралельно очікую запрошення до Лос-Анджелеса з метою продовження діалогу з американцями. Безумовно, для отримання серйозного доходу на письменницькій ниві твори повинні виходити на широкий екран.

 

- Ваша творчість належить до жанру «психологічний кіберпанк». Цей жанр більш характерний для епохи 80-90 років. Відомо, йому на зміну прийшов менш похмурий і більш сатиричний посткіберпанк. Ви плануєте рухатись у наперед заданому напрямі чи шукатимете щось нове?

 

- Це смішна історія. Оскільки ще до прочитання моєї книги редактор відніс рукопис до цього жанру, і я гадки не мав, що мій твір настільки «техногенно похмурий». Більш того, описані мною події небезпечні для людства, але не демонструють насиченого сюжету про кіберзлочинців та штучний інтелект, який домінує над людською расою, як це прийнято в кіберпанку. Уважаю, що це скоріш маркетинговий хід. Сам я кваліфікував роман як філософсько-футуристичний шпигунський трилер. У творі дуже багато філософії, софізму. Крім того, не варто забувати, що в сюжетну канву вплетена романтична історія, а друга частина роману написана від імені головної героїні, що взагалі не властиво кіберпанку. Як я вже зазначав, наступні два романи будуть написані в зовсім іншому жанрі. Перший – трилер про вбивство найвідомішого діджея у світі. Другий – казка для дорослих.

 

- Про Вашого «Дилера реальності» написано чимало рецензій, серед яких є різко негативні. Як Ви ставитеся до критики експертів?

 

- Негативні рецензії приносять не менше користі, ніж позитивні. Найрозгромніша рецензія була від Всеволода Чапліна – священика, колись спікера російської православної церкви. Він повідомив про те, що створена мною в романі цифрова релігія є утопічною і закликав громадськість «зупинити цифровізацію православ'я». Свою думку Чаплін обґрунтував неможливістю молитися Богу за допомогою ґаджетів, оскільки для спілкування із Усевишнім необхідно звернутися в храм. На це я відповів, що священнослужителі вкотре намагаються монополізувати Боже слово. Уважаю таку заяву лицемірною, оскільки саме Російська православна церква нещодавно запустила онлайн-застосунок, у якому парафіяни можуть замовити інтерактивний молебень і діджитал свічки в понад 100 православних храмах, а це дуже нагадує мені одну з перших глав «Дилера реальності».

 

Інтерв'ю записав Віктор Кузьменко

Андрій Курков - український письменник, член англійського ПЕН-клубу. Член Спілки кінематографістів України та Національної спілки письменників. Член Європейської кіноакадемії. Постійний член журі премії Європейської кіноакадемії «Фелікс». Нагороджений відзнакою «Золотий письменник України». Андрій Курков є автором 13 романів та 5 книжок для дітей. За його сценаріями поставлено понад 20 художніх і документальних фільмів. Книги перекладені 36 мовами.

 

Останній роман Андрія Куркова, написаний у співавторстві з Юрієм Винничуком - письменником, Членом Українського ПЕН та віце -президентом Асоціації українських письменників - "Ключі Марії" увійшов до довгого списку конкурсу Книга року ВВС-2020.

 

Андрію, нещодавна вийшов в Світ роман "Ключі Марії" створений Вами у співавторстві з Юрієм Винничуком. Неймовірний та зірковий тандем. Яким чином під час роботи над твором ви розподіляли ролі?

 

Ми розділили сюжетні лінії. Все, що відбувається в романі в 12 м сторіччі та в 1939-1941 роках писав Юрко Винничук, який дуже добре знається на історії давній і на 30х роках 20го сторіччя. Я писав лінію, що відбувається зараз. Писали, обмінювались, зіставляли, перечитували - таким був щоденний процес, а потім редагували один одного і "зв"язували" різні сюжетні лінії деталями та невидимими нитками.

 

Судячи із багатого та насиченого сюжету роману він обов'язково має лягти в основу кінострічки? Це вкладається у Ваші творчі плани?

 

Щодо екранізації - легко можу собі уявити пригодницький серіал на основі цієї книжки, але поки що ніхто не звертався. Все одно надію маємо! Матеріал дуже кіношний.

 

Вважається, що "Ключі Марії" є одним з найбільш очікуваних романів сучасної української літератури останніх років, чи буде він виданий іншими мовами?

 

Треба сказати, що іноземні видавці ще не знають про роман, зараз трохи не той час, щоб легко контактувати з видавничим світом. Чекаємо на кінець пандемії, а там вже займемося просуванням книги за межі України.

 

Чи плануєте ви продовження творчого тандему з Винничуком?

 

Після роботи над романом кожен з нам повернувся до своїх нових романів. Наразі нічого нового вдвох не плануємо, окрім розвідок по барах і кнайпах.

 

Яким є для вас 2020 рік з усіма його несподіваними перетурбаціями? Логічно зауважити що карантин вніс свої корективи в заплановані вами справи.

 

2020 рік має таке саме почуття гумору, як Господь Бог. Планувати нічого не можна, та й старі плани залишились тільки планами. Але нічого, рік подарував час, зекономлений на поїздках, що не відбулись. Тож пишу більше, ніж торік.

 

Мар'яна, ти давно працюєш редактором дитячої літератури у видавництві "Ранок" і ось нарешті вийшла твоя перша книга "Бузковий ведмідь або живий іграшковий Я", яке воно почуватися письменником?

 

Не зовсім так. Я разом з однодумцями прийшла в Ранок, як письменник - з пропозицією видавати періодичний журнал для батьків. Але нам запропонували видати серію робочих зошитів. Потім ми організували редакторську групу і почалася тривала рутинна робота, вже дуже уїдливими ми опинилися авторами. Тобто робочих зошитів, навчальних книг і ігор було створено чимало. Щоправда, видавалися вони під псевдонімом нашої авторської групи. А ось художня книжка з моїм ім'ям на обкладинці - це дійсно вперше. Хвилююче. І дуже важливо знати, як сприймають книгу діти.

 

Ти задаєш тон програмі дитячих книг найбільшого в Україні видавництва дитячої літератури. Чому раніше не писала книги під власним іменем?

 

Ось. Писала. Якщо запитаєш, чому не видавала, відповім - боялася (посміхається). Краще не питай, бо відповідь буде філософською. Тішуся що моя книжка подобається дітям, це надихає на продовження письменницької роботи.

 

Твоя авторська промо кампанія почалася з марафоно- проекту "Ранкова Книготерапія", де ти презентувала книгу діткам в онковідділеннях України. Не стандартний старт. Розкажи як все було?

 

Я не втомлююсь дивуватися, як в житті все складається: герой моєї книжки ведмедик Буня найбільше на Світі хоче допомагати людям. І тому, напевно, він вирішив провідати діток в стаціонарах онкологічних лікарень. Разом з лікарняними клоунами ми розповідали один епізод з книги: про те, як ведмедик допоміг одужати хворому хлопчику. Маю велику надію, що концепція проекту, сама книжка і листівки від ведмедика будуть носити терапевтичний ефект і допоможуть перемогти хворобу діткам. А про те, як все було, можна окремий роман писати! Про доброту людей, підтримку, щирі посмішки. Надії. Маленькі щоденні чудеса.

 

Певно не легко в період карантину займатися промо, у тебе є особливі секретик, як презентувати дитячу книгу під час Ковід-обмежень?

 

Ні, особливого секрету немає. Дуже допомагає Інтернет. Але я все одно мрію про зустрічі з дітьми - в бібліотеках, книгарнях, живого спілкування не вистачає ...

 

Що далі за планом? Чи буде продовження історій про бузкового ведмедики Буни?

 

Поки не знаю. Якщо у Роми з'явиться братик або сестричка або хлопчик наважиться подарувати іграшку якісь знайомій дитині - так, продовження буде. А зараз я пишу чотири книги, ідея однієї з них прийшла саме під час реалізації "Ранкової книготерапії": книжка для підлітків "Пиши просто, або Роман за 30 днів". Дві - про навчання читанню. І художня - про смерть для дітей. 

 

Переглянути книгу - "Бузковий ведмідь або живий іграшковий Я"

31 липня мільйони книголюбів з усього світу відзначають одразу два свята — день народження британської письменниці Дж. К. Ролінґ та день народження її героя, найвідомішого чарівника у світі Гаррі Поттера. Понад 500 мільйонів проданих екземплярів, перекладено на більш як 80 мов світу, чільні місця в десятках рейтингах найкращих книг усіх часів — такі цифри можна назвати, згадуючи серію про «хлопчика, що вижив».

Важко розповісти щось таке, чого б фанати «Поттеріани» не знали про цей магічний всесвіт. Та ми спробуємо — пропонуємо 6 цікавих фактів про книги  Дж. К. Ролінґ, які ви могли не чути.

А ті, хто уважно читатиме, зможуть дізнатися про крутезні подарунки від «КнигоЛенду» і платформи кіно та телебачення Київстар ТБ. Детальні умови шукайте наприкінці.

Ролінґ часто змінювала імена персонажів

Зараз у це складно повірити, але багато героїв із «Поттеріани» могли мати інші імена. Наприклад, Луну Лавгуд авторка спочатку називала Лілі Мун, взявши за її прізвище англійське слово «місяць». Уже незадовго до публікації письменниця повністю змінила ім’я героїні, але залишила їй цікаве прізвисько у школі — Loony, тобто «Лунатичка». Ще один герой — Невіл Лонґботом — спочатку був Невілом Паффом.

А ось для Драко Мелфоя Дж. К. Ролінґ мала три варіанти прізвища. У «Поттеріані» цей персонаж міг стати Драко Смартом (тобто «розумним» з англійської) або ж Драко Спінксом (походить від «зяблик»). Як вам таке: «Я Драко, Драко Спінкс»? Ось і Ролінґ подумала, що звучить якось дивно. Вона почала шукати старовинне прізвище й так натрапила на Спанджен. Та зрештою авторка обрала для прізвища родини Драко поєднання двох французьких слів mal та foi (буквально «погана віра»).

Письменниця довго обирала й ім’я головної героїні серії. Так, Герміона Джин Ґрейнджер могла стати Герміоною Джин Пакл. Але Ролінґ подумала, що прізвище складне та неспівзвучне з іменем, тому також змінила його.

Чому Гаррі, Рон і Герміона?

Виявилося, що й ім’я Герміона для багатьох читачів було непростим у вимові. Саме тому в четвертій частині з’явилася сцена, де дівчина вчила Віктора Крума, студента школи Дурмсменг, вимовляти її ім’я.

Але чому ж все-таки Герміона? Це ім’я походить з давньогрецької міфології (так звали дочку Менелая та Єлени), а от побачила його письменниця в п’єсі Шекспіра «Зимова казка».

Цікаво, що в імена інших головних персонажів — Гаррі та Рона — авторка також вклала багато сенсу. «Хлопчика, що вижив» Ролінґ хотіла показати як справжнього лідера, тому взяла для нього одне з найпоширеніших імен серед британських королів (Гаррі — скорочена форма від Генріх). А ім’я Рон, або ж Рональд, походить від старовинного Рьонгвальд, що означає «радник короля».

Увага до найменших деталей

Дж. К. Ролінґ справді була дуже уважною до всіх найменших деталей — починаючи від того, як називати героїв, та закінчуючи кольорами гербів Гоґвартських гуртожитків. Червоний, наприклад, означав відвагу та добро (саме тому родина Візлі мала руде волосся, а чари з паличок хороших чаклунів з’являлися з червоним спалахом). Зелений письменниця асоціювала із чимось поганим: такого кольору був спалах із паличок смертежерів чи Волдеморта.

Цікаво, що першу частину Ролінґ писала понад п’ять років, а потім було ще два роки правок до остаточної публікації «Гаррі Поттера і філософського каменю». Пізніше вона зізналася, що весь цей час вона детально міркувала над тим, що можуть робити її герої, а що ні, щоб навіть магія мала якусь логіку.

Кінець відомий на початку

До речі, закінчення серії Ролінґ написала раніше, ніж завершила роботу над першою частиною. У своєму невеликому оповіданні вона описала все, що ми побачили в сьомій частині: зустріч Гаррі та Волдеморта в лісі після битви за Гоґвортс, Геґріда, який ніс Гаррі, та інше. Авторці не зовсім сподобався кінець, але вона все одно заховала його у своєму сейфі. А через роки зрештою використала деякі сцени в остаточному варіанті.

Назва для фінальних частин

Цікаво, що сьома частина серії насправді мала називатися «Гаррі Поттер і бузинова паличка» або «Гаррі Поттер і завдання Певерелла» (так звали братів, яким належали смертельні реліквії). Зрештою письменниця обрала ту назву, яку ми всі знаємо.

А ось її британський видавець — Bloomsbury — довго приховував заголовок фінальної частини, намагаючись уникнути витоку інформації. Книги видавництво готувало під кодовими назвами «Единбурзькі горщики» та «Життя та роки Клари Роуз Ловетт: епічний роман, що охоплює багато поколінь».

Переклад на американську англійську?

Іншу назву могла мати й перша книга про Гаррі Поттера. Принаймні американський видавець Scholastic не вірив, що книжка з назвою «Гаррі Поттер і філософський камінь» вистрелить на ринку. Натомість вони пропонували назвати цю частину «Гаррі Поттер і школа магії», однак Ролінґ вдалося їх переконати залишити оригінальний заголовок.

А ось перекладу на американську англійську уникнути не вдалося. У Scholastic вважали, що книжка занадто британська та містить багато незрозумілих старих слів, а тому американським читачам її буде складно читати.

А тепер – Акціо подарунки!

Купуйте книги в інтернет магазині «КнигоЛенд» на суму від 399 грн та отримуйте промокод на 1 місяць пакету «Преміум HD» від Київстар ТБ для перегляду серії фільмів про найвідомішого чарівника у світі й не тільки. Отримати промокод можна до 18.08.

Також беріть участь у розіграші подарунків для справжніх поттероманів. З 30.07 до 18.08 включно заповнюйте свої дані за посиланням та чекайте на приємну звістку.

Серед призів:

1. Комплект з 5 ілюстрованих книг «Гаррі Поттер» видавництва «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» – неперевершені історії про пригоди юного мага та його друзів із чарівними ілюстраціями Джима Кея;

2. Комплект неілюстрованих книжок видавництва «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» – пориньте у світ магії із улюбленої серії в перекладі Віктора Морозова; 

3. Фігурка сови Гедвіґи та «Чаклунський альманах», велике ілюстроване видання для справжніх поттероманів, що проведе вас крізь світ магії та розкриє різні цікавинки із серії;

4. Фігурка Розподільного Капелюха (так-так, того самого, що розподіляє до різних факультетів Гоґвортсу);

5. Сертифікат на 1000 грн для наступних покупок у мережі книгарень «КнигоЛенд».

Імена переможців дізнаємося вже 21.08. Їх оголосять на сайті розіграшу.

Нехай щастить!

У видавництві «UA Comix» видадуть комікс про 3-тю окрему штурмову бригаду ЗСУ. Інформація про це з'явилася на сайті видавництва. Орієнтовним часом виходу називають липень-серпень 2024 року.

Написав історію автор «Закоłоту» Володимир Кузнєцов, художницею виступила Дарця Зіронька. Мальопис розповість історію героїв Третьої окремої штурмової бригади, просякнуту українським містицизмом і військовим духом.

«Життя бійців 2-го штурмового батальйону 3-ї ОШБр на чолі з їхнім командиром Сліпом варте того, щоб стати сюжетом мальопису. У світовій попкультурі ми знаємо історію Капітана Америки. Історія ж наших бійців набагато крутіша та правдивіша, тому маємо закарбувати її, створити свою мілітарну попкультуру», — говорить команда UA Comix.

Кошти з продажу видання спрямують на забезпечення потреб воїнів 3-ої ОШБр.

Читайте також:

Як комікси допомагають нам боротися зі стресом

5 книг, які тішать українців і бісять р**ню

5 книг, які тішать українців і бісять р**ню: частина 2

Підписуйтеся на наші соцмережі, щоб не пропустити ще більше акцій, новин та цікавинок:

Телеграм Інстаграм Фейсбук

Вихід анімаційного приквелу до «Володаря перснів» заплановано на 13 грудня 2024 року. Творці потроху діляться деталями проєкту й опублікували перші кадри «Війни Рогіримів».

Історія розвиватиметься навколо наймогутнішого короля Рохану Гельма Молоторукого та його доньки Гери за 200 років до подорожі Більбо Беггінса. Творці зазначають високу актуальність проєкту, оскільки світ знову стикнувся з реальністю війни та щось саме час пригадати, а щось переосмислити.

«У першоджерелі історії ми отримуємо досить цікаво змальованих чоловічих персонажів, а потім цю молоду жіночу героїню, ім’я якої ніколи не називається — і це було для мене дуже цікаво. Ми знаємо, що у Гельма є донька, і ми знаємо, що вона була у центрі конфлікту, який стався. Ми могли відчути тяжкість буття цією безіменною донькою, що відразу викликало наш інтерес: хто вона? Як вона жила?», — говорить Філіппа Боєнс, яка писала сценарій оригінальної трилогії та консультувала творців приквелу.

Гая Вайз, що озвучила героїню, характеризує її як люту, закомплексовану та бунтівну.

Крім цього проєкту, студія працює над новою кінотрилогією у всесвіті Толкіна, а вихід другого сезону серіалу «Володар перснів: Персні влади» заплановано на 29 серпня цього року.

Читайте також:

5 причин прочитати «Гобіта» і «Володаря перснів»

Топ фантастичних книжкових серій для фанатів Дюни

5 неймовірних книг, у які пірнаєш з головою

Підписуйтеся на наші соцмережі, щоб не пропустити ще більше акцій, новин та цікавинок:

Телеграм Інстаграм Фейсбук

Мережа книгарень «Книголенд» спільно з Видавництвом «Ранок», Благодійним фондом BGV та громадською організацією «Ла Страда-Україна» запустили благодійну акцію «Прокачай бібліотеки Харкова!».

У межах збору розігруємо круті лоти за обов’язковий донат. Серед призів — книжкові бажанки, персональне відеозвернення від зірки, безплатний курс англійської мови, квитки на концерт найзагадковішої української зірки — і це ще не все. Нові лоти щотижня! Розіграші яких відбуваються в соцмережах на офіційних сторінках організаторів.

Чому важливо долучатися? 

Українські книгозбірні занепадають через брак нової літератури. Українська книжка має стати на полиці замість російської, що донедавна складала значну частину бібліотечних фондів.

Війна виховує в українців любов до українського слова, літератури та авторів. Відтак доступність української книги — пріоритетне завдання. А сам процес читання є способом відновлення емоційного балансу, тому закликаємо донатити на книги для бібліотек.

Ціль

Загальна сума збору — 150 000 грн. На зібрані кошти буде придбано книги для дев’яти бібліотек Харкова.

Як виграти призи?

– стежте за розіграшами лотів на сторінці мережі книгарень «Книголенд» в Інстаграм;
– робіть обов’язкові донати, сума яких зазначена в дописах;
– обов’язково вказуйте електронну пошту, аби з вами могли зв’язатися у випадку виграшу;

– очікуйте результати щотижневих аукціонів (переможця обирають за допомогою рандомайзера).

Також долучитися до поповнення харківських бібліотек українськими книгами можна, придбавши за вільний внесок у книгарнях «Книголенд» в Києві, Харкові, Чернігові, Дніпрі, Львові, Хмельницькому та Одесі «антистресового друга» — буклет, який допоможе знизити тривогу та відновити рівновагу.

Приєднуйтеся до збору!

Більше обов’язкових донатів — більше шансів виграти!

Що може бути кращим, ніж читати новеньку книжку надворі у теплу літню погоду? Тільки безкоштовна доставка на купівлю книжок в інтернет-магазині Книголенд. Використай промокод READMORE та отримай безкоштовну доставку у відділення та поштомати Нової Пошти та відділення Укрпошти. Мінімальна сума замовлення від 149 грн. Як отримати безкоштовну доставку на книжки: 1. Заходь на сайт knigoland.com.ua та обирай товар, який сподобався, на суму від 149 грн. 2. Переходь в кошик і введи промокод READMORE у поле «Використати бали/промокод». 3. Обирай «Застосувати» і отримай безкоштовну доставку у відділення та поштомати Нової Пошти та відділення Укрпошти. Безкоштовна доставка діє тільки до кінця липня. Не відкладай книжкові покупки на потім!

Сергій Жадан мобілізувався до бригади Національної гвардії України «Хартія». Про це письменник повідомив на своїх сторінках у соцмережах.

Про рішення особисто захищати Україну в лавах Збройних сил літератор повідомив ще на початку весни, проте жодних деталей тоді не надавав. Зараз же стало відомо, що Сергій Жадан і ще двоє учасників гурту «Жадан і Собаки» приєдналися до бригади «Хартія», яку активно підтримували від самого її створення в березні 2022 року. Саме Жадан є автором гімну бригади; гроші за нещодавній великий поетичний вечір у Києві також було передано на потреби «Хартії».

Які саме обов’язки виконуватиме письменник у війську, поки невідомо. Наразі Жадан проходить вишкіл, готуючись захищати Харківщину від окупаційних рашистських військ.

«Як далі буде з творчою діяльністю — побачимо» — додав літератор.

Аналогічний допис зробив і музикант гурту Євген Турчинов.

Нагадаємо, раніше професор Єльського університету Тімоті Снайдер так прокоментував вступ Сергія Жадана до лав українського війська: «Сергій Жадан, один із найвидатніших творців культури світу, має тримати в руках Нобелівський диплом, а не гвинтівку».

Читайте також:

Сергій Жадан зібрав понад 200 тисяч гривень на благодійному стрімі

За що ми любимо поезію

Ідеальні книги для читання перед сном

Підписуйтеся на наші соцмережі, щоб не пропустити ще більше акцій, новин та цікавинок:

Телеграм Інстаграм Фейсбук

Купуй книжки на 500 грн – вигравай супер призи! Даруємо дитячі гаджети до Дня захисту дітей.

Стань щасливим власником 1 із 3 суперпризів*:

1 місце - дитячий гіроборд Philips;
2 місце - бездротові навушники JBL;
3 місце - Дитячий смарт годинник Gelius.

*Призи можуть відрізнятись від зображення на банері

Умови розіграшу:

1. Придбай книжки або товари на суму від 500 грн в інтернет-магазині Книголенд. І ти вже учасник розіграшу!
2. У розіграші беруть участь тільки отримані та оплачені замовлення.
3. Тільки замовлення оформлені до 2 червня 2024 року включно беруть участь у розіграші.
4. Учасники можуть взяти участь у розіграші з необмеженою кількістю замовлень. Чим більше замовлень, тим більше шансів на перемогу!
5. Переможців буде обрано 3 червня 2024 року за допомогою застосунку Randomizer.

І не забувай, більше замовлень – більше шансів на перемогу. Удачі!