Погляди, все про книжки - стор. 15

«Колись про цей час говоритимуть як про час,

в якому писалися вірші.

Скажуть так: тоді було так багато повітря,

що необхідно було говорити.

Саме повітря цього часу було виразнішим за будь-які вірші.

Переконливішим був вогонь.

Промовистішим мовчання»

У самісінькому центрі Харкова, неподалік від пам’ятника Коцюбинському, є одне графіті. «Ущипни себе, коли не впевнений, що це чудо — реальне життя» — говорить воно. А під написом намальована звичайна дерев’яна прищіпка. Гарненька така, акуратна. Мама використовувала такі, щоб розвішувати білизну за балконом, коли я був малим, а світ навколо інакшим.

 

Так воно й буває: бачиш якусь маленьку деталь — а перед очима калейдоскоп спогадів. І дерев’яна прищіпка перетворюється на розмальовку з Людиною-Павуком, відро черешні, квітчастий сарафан і холодну окрошку. Навіть на мамину усмішку, яка зараз далеко.

 

У ті часи не було інтернету, ще не вигадали Нову пошту, а слова «Джавелін» і «Байрактар» нічого для нас не означали. Не було й добрих книжок про те, як же воно бути щасливим і жити так, аби кожен день був чудом. Особливо якщо ти підліток.

 

У цей період перед людиною стоять завдання самоусвідомлення та самовизначення в системі цінностей і стосунків між людьми. Від цього становлення часто залежить усе подальше життя людини.

 

У зв’язку з дорослішанням змінюється емоційний фон, погіршуються стосунки з оточуючими, дає про себе знати конфлікт поколінь. Як прийняти себе, якщо здається, що ніхто не здатен тебе зрозуміти?

 

Книга «Будь щасливим бути собою» визначає щастя як пункт призначення, якого можна досягти. І на цьому шляху не буде страхів і правильних або неправильних кроків, адже коли ти йдеш до щастя, воно керує тобою, і кожен крок правильний.

 

Ти завжди матимеш вибір, і як би не складалося життя, завжди можна обрати щастя. То чому б не зробити перший крок просто зараз?

«У моїх спогадах вона залишилася не більше ніж тінню, 

радше емоцією, ніж спогадом»

Книга про біль, який завжди з тобою. Про близькість, світло сердець і морок «зловісної імперії вічної холоднечі». Про любов і втрату. Про маріупольців, загублених між душогубок двох диктатур — Гітлера і Сталіна. І хто б міг подумати, якою важливою вона стане для нас тепер, багато років потому. Книга про найцінніше й найважливіше. Книга про маму.

«Хто ти є в житті? Ти суб’єкт, чи ти просто спостерігаєш? Ти намагаєшся щось змінити чи ні? Ти переживаєш — і на цьому все, чи ти переживаєш і намагаєшся допомогти, виправити, щось зробити? Це вибір, який визначає життя. Те, яким ти будеш. Те, якою буде й твоя країна» 

 Володимир Зеленський

Чи кожному стане сил обрати складний, але правильний шлях? Ні. Світові лідери — це не сталий набір характеристик і моральних орієнтирів. Кожна така людина — це низка рішень, які вони приймали протягом життя. Це емоції та прагнення, а також це велика сміливість і бажання змінювати світ. Саме про таких людей наша сьогоднішня добірка.

Теодор Рузвельт. 7 законів сучасного лідера

«Мусить стати президентом. Це чоловік, якого не улестити, не налякати, не купити» — Брем Стокер після зустрічі з Теодором Рузвельтом.

Людство на порозі світової війни, країна у Великій депресії, закриття банків і промислових підприємств, мільйони безробітних і голодні смерті — таке президентство отримав Рузвельт. І заходився змінювати США низкою реформ, які зрештою й вивели країну з кризи. Серед його заслуг і ленд-ліз під час Другої світової. Про правила життя такої людини ця книга.

«Ти — найпотужніший інструмент лідерства з тих, що маєш»

Як там співали переможці Євробачення-2022, гурт Kalush, «Давай начистоту, сядем разом на мосту»? Тож давайте начистоту. Усі ми зараз тут, бо любимо хороші історії. Книги для нас — не просто папір із надрукованим на ньому текстом. Що б не відбувалося навколо, вони залишаються розрадою й місцем, до якого можна повернутися, коли на душі тяжко. Книги наче дім, у якому завжди чекають. І коли наш власний дім у небезпеці, важливо не тільки робити все для його захисту, але й берегти власну психіку. То чому б не зробити це, поринувши в цікаву історію?

«Франческа. Повелителька траєкторій», Дорж Бату

Про Доржа Бату нині чули мало не всі українські книгомани, хоча ще п’ять років тому мало хто знав це ім’я. Український письменник, що керує програмами космічних польотів у Вашингтоні, непогано, правда? Щоб зазирнути за лаштунки NASA, достатньо відкрити книги Доржа про Франческу, де він з гумором розказує історії, які можуть трапитися на такій роботі.

Шановні батьки, перш за все прибиріть з поля зору багатотомники та гаджети. «Дитина весь час в телефоні, читати малюка не змусиш!» - скаржаться втомлені батьки. Але я вважаю, що закохати дитини в книги не так вже й складно.

 

Ось вам декілька лайфхіків, якими користувалася моя мама, за для того, щоб прищепити мені інтерес до читання. Зараз мені 21, я прочитав 531 книгу за останні сім років і продовжую читати досі. З упевненістю можу сказати, що моя любов до книг - це цілком і повністю заслуга моєї мами. Як же у неї вийшло виростити книголюба? Зараз повідомлю. Вмощуйтеся.

 

1. Читання перед сном з самого дитинства вона мені читала вечорами, буквально 20-30 хвилин, але маленький я чекав цього щоденного ритуалу з величезним нетерпінням і дуже засмучувався, коли у мами раптом не виходило. Культура розповідання казок і читання перед сном дуже корисна не тільки для того, щоб поліпшити взаємини з дитиною, а й щоб привчити його сприймати інформацію на слух, а також прищепити любов до створення яскравих образів в голові.

 

2. Ніяких гаджетів мені не давали телефон і комп'ютер. Проте рясно видавали книги з картинками і розмальовки. Якщо дитина не випускає з рук телефон - це не дуже добре. Адже він звикає отримувати інформацію найпростішими способами, а це не сприяє розвитку.

 

3. Книги за віком мама радила мені, що почитати, причому книги ці були завжди за віком. Порушенням цього правила дуже грішить шкільна програма: подужати класичні багатотомники не померти від нудьги у переходному віці не представляється можливим чисто фізично, оскільки в 16 років а) не вистачає життєвого досвіду б) голова забита іншим.

 

4. Обговорення прочитаного з батькам дуже важливе. Мама завжди запитувала мене про прочитане і цікавилася знову впізнаним. Це надзвичайно важлива, адже дитина буде ділитися з вами своїми успіхами, а якщо ви і самі читаєте, то цілком ймовірно, що зможете навіть подискутувати про тих чи інших питаннях. Жоден з моїх друзів не читав, навіть коли ми були в старшій школі, і саме мої батьки допомагали мені зберегти захоплення книгами, підживлюючи його питаннями і обговореннями. Я пам'ятаю, як ми з батьком обговорювали «1984», а з мамою довго розмовляли про книги та ідеях Муракамі.

 

5. Допоможіть дитині знайти те, що подобається саме їй. На жаль, в наш час, коли «простий» контент з ютуба і соцмереж переважає, дуже непросто захопити книгою настільки, щоб вона перемогла. Чи допоміг мені як новоспеченому дорослому мій книжковий багаж, не знаю. Але я все ще люблю читати! А моя основна професія пов'язана з написанням текстів. Думаю, в цьому-то книги і зіграли головну роль.

 

 

Максим Богомолов

 

Чому радіоспектакль викликав паніку в штаті Нью-Джерсі? Які персонажі Кіплінга поміняли постать в україномовному перекладі? Яким було найкоротше листовання письменника з видавцем? Пропонуємо дізнатися про ці та інші цікавих фактах зі світу літератури.

 

1. Шерлок Холмс став використовувати багато методів криміналістики раніше за поліцію.  

 

Артур Конан Дойль в оповіданнях про Шерлока Холмса описав багато методи криміналістики, які були ще невідомі поліції. Серед них збір недопалків і сигаретного попелу, ідентифікація друкарських машинок, роздивляння в лупу слідів на місці події. Згодом поліцейські стали широко використовувати ці та інші методи Холмса.

 

2. Дюма придумав слугу Атоса тільки з метою збільшення гонорару.

 

 Коли Олександр Дюма писав «Трьох мушкетерів» в форматі серіалу в одній з газет, в контракті з видавцем була обговорена порядкова оплата рукописи. Для збільшення гонорару Дюма придумав слугу Атоса на ім'я Грімо, який говорив і відповідав на всі питання виключно односкладово, в більшості випадків «так» або «ні». Продовження книги під назвою «Двадцять років потому» оплачувалося вже пословно, і Грімо став трохи більш говірким.

 

3. Персонажу Кіплінга поміняли стать в україномовному перекладі.

 

В оригінальному творі «Книга джунглів» Багіра - це персонаж чоловічої статі. Українські перекладачі поміняли Багірі постать. Така ж трансформація відбулася з іншим персонажем Кіплінга: кіт став в українському перекладі «Кішкою, що гуляє сама по собі».

 

4. Чому автор Пітера Пена наділив його властивістю ніколи не дорослішати.

 

 Джеймс Баррі створив образ Пітера Пена - хлопчика, який ніколи не подорослішає - не просто так. Цей герой став присвятою старшому брату автора, який помер за день до 14-річчя.

 

5. Радиоспектакль сприйняли за реальне вторгнення марсіан.

 

 В штаті Нью-Джерсі 30 жовтня 1938 року роман Герберта Уеллса «Війна світів» транслювався у вигляді репортажу з місця подій. Слухачі повірили в реальність того, що відбувається. Виникла масова паніка, десятки тисяч людей кидали свої будинки (особливо після звернення нібито президента Рузвельта зберігати спокій), дороги були забиті біженцями. Телефонні лінії були паралізовані: тисячі людей повідомляли про нібито побачених кораблях марсіан. Згодом владі знадобилося шість тижнів на те, щоб переконати населення в тому, що напади не відбувалося.

 

6.  Рукописи не горять.

 

Згодом після видання антиутопії Рея Бредбері «451 градус за Фаренгейтом» видавництво Ballantine Books випустило додаткову спеціальну серію. 200 примірників роману були обгорнуті обкладинкою з матеріалу на основі азбесту з винятковими протипожежними властивостями. Пізніше цей хід повторив Стівен Кінг, видавши в азбестового обкладинці невелику партію роману «Та, що запалює поглядом».

 

7. Найкоротша поштове листування в історії.

 

 Віктор Гюго в 1862 році, перебуваючи у відпустці, захотів дізнатися про реакцію читачів на щойно виданий роман «Знедолені» і послав своєму видавцеві телеграму з одного символу «?». Той надіслав у відповідь телеграму теж з одного знака - «!». Ймовірно, це була найкоротша листування в історії.

 

Вчені з Єльського університету виявили зв'язок між кількістю годин, витрачених на читання щотижня, і загальною тривалістю життя. Результати 12-річного спостереження за людьми похилого віку показали, що ті, хто проводять за книгами 3,5 і більше годин на тиждень, мають приблизно на 20% менше шансів передчасно померти, ніж ті, хто не читає зовсім.

 

 В середньому читання продовжує життя на 2,5 року. Можливо, справа не в читанні як такому, а в рівні інтелекту взагалі: відомо ж, що розумні люди схильні з більшою увагою ставитися до рекомендацій лікарів, та й жити більш благополучній життям, ніж їх стороняться когнітивної діяльності ровесники.

 

Електронні книги не гірше паперових

 

Дослідники фахівців Університету Сассекса встановили, що навіть 6 хвилин читання сприяють зниженню рівня стресу. Правда, паперові книги більше розташовують до концентрації, що забезпечує своєрідний «масаж» мозку і профілактику хвороби Альцгеймера. Якщо ви читаєте книгу в телефоні, то великий шанс того, що ви будете відволікатися на сторонні додатки, а яскраве підсвічування дисплея може знижувати вироблення мелатоніну. Але якщо ви саме читаєте, не відволікаючись на спливаючі повідомлення в месенджерах, або не пробуєте паралельно слухати музику, то все в порядку. Важливий контекст і зосередженість.

 

Резюмуємо: паперові носії - це круто, але якщо немає можливості, то читайте з електронних книг без підсвічування. А якщо і так не виходить - з будь-яких читалок. Ну, а в інших випадках - зі смартфонів з активованим фільтром синього кольору (включіть «вечірній режим підсвічування» або встановіть програму Twilight або йому подібне).

 

Аудіокниги в порядку

 

Якщо ви не любите напружувати очі або багато часу проводите за кермом, то аудіокниги - ваш вибір. Правда, на мозок вони впливають все-таки інакше: ви не активуєте функцію мозку під назвою просодія, яка «включає» голос у вашій голові. Тобто, мозок не генерує щось схоже на усне мовлення, а просто декодує чужу мову, звучну в вухах. Проте, це фактично все те ж читання - ви відчуваєте подібні емоції і аналізуєте почуте приблизно тим же чином, як якщо б книга складалася з літер. Жанр має значення Причому корисними властивостями володіє не тільки класика, але і фантастика. Радійте, любителі Стругацьких і Пратчетта: регулярне читання історій про вигадані світи сприяє розвитку властивості психіки під назвою «теорія розуму» (theory of mind). Вона має на увазі здатність об'єктивно сприймати як свої власні переживання, так і переживання інших людей, що дозволяє пояснювати і прогнозувати їх поведінку. Тобто, розвиває вашу емпатічность. Але якщо ви не любите ні класику, ні фантастику, все одно читайте - то, що вам подобається. Це в будь-якому випадку краще розвиває мозок, ніж примітивні ігри на смартфоні або котики на ютубі, за допомогою яких багато хто звично вбивають час в чергах і в дорозі.

 

Книги - ключ до інших корисних звичок

 

 Читання має ряд неочевидних переваг. Його можна використовувати як частину ритуалу засинання, як елемент спортивних занять (і знову привіт, аудіокниги), як фактор боротьби зі стресом (одне дослідження показало, що 6 сторінок книг підсилюють почуття розслабленості на 68%, але до дослідження цього є питання). А ще книги сприяють поліпшенню короткочасної пам'яті і продуктивності. Так що насувається обідню перерву теж можна використовувати ще і як спосіб перезарядити мозок. Правда, кажуть, прямо під час їжі читати не дуже добре. Але, як мені здається, якщо у вас немає проблем з вагою і з апетитом, то не буде нічого поганого, якщо ви погодуйте і мозок, і шлунок відразу. Головне - ретельно жувати все, що потрапляє в голову.

 

Ваш Книжник

Одним з найвідомішим та найпопулярнішим літератором 20 століття, твори якого досі не сходять з почесних місць світових книжкових гітпарадів по праву є Хорхе Луїс Борхес.

 

Борхес народився в Буенос-Айресі, його повне ім'я звучало як Хорхе Франсиско Исидоро Луїс Борхес Асеведо, але, по аргентинської традиції, він ніколи ним не користувався. У сім'ї говорили іспанською та англійською. З раннього віку Хорхе Луїс захоплювався поезією, у віці 4-х років навчився читати і писати. У 1905 році Борхес почав навчання англійській з домашньої вчителькою. А наступного року написав своє перше оповідання «La visera fatal».

 

Навчання в школі Борхес почав в 9 років відразу з 4-го класу, але однокласники насміхалися над ним, а вчителі не могли навчити його нічому новому. У віці 10 років Борхес переклав відому казку Оскара Уайльда «Щасливий принц». Сам Борхес так описав свій вступ в літературу: «З самого мого дитинства, коли батька вразила сліпота, у нас в родині мовчки малося на увазі, що мені належить здійснити в літературі те, чого обставини не дали зробити моєму батькові. Це вважалося само собою зрозумілим (а подібне переконання набагато сильніше, ніж просто висловлені побажання). Очікувалося, що я буду письменником. Почав я писати в шість або сім років ».

 

У 1914 році родина літератора відправилася на канікули до Європи, але через Першу світову війну повернення додому відклали і родина осіла в Женеві, де Хорхе Луїс і його сестра Нора пішли до школи. Він вивчив французьку та вступив до Женевського коледжу, де почав писати вірші французькою.

 

У 1918 році Хорхе переїхав до Іспанії, де приєднався до авангардної групи поетів - ультраїстів. 31 грудня 1919 року в іспанському журналі «Греція» з'явився перший вірш Хорхе Луїса.  У 20-ті роки минулого сталіття Борхес став одним із засновників авангардизму в іспаномовної латиноамериканської поезії. Повернувшись до Аргентини в 1921 році, Борхес втілив ультраізм в неримованих віршах про Буенос-Айресі. Вже в ранніх творах він відзначався ерудицією, знанням мов і філософії, майстерно володів словом.

 

Згодом Борхес відійшов від поезії і став писати прозу. Багато хто з кращих його оповідань увійшли до збірки «Вигадки» (Ficciones, 1944), «Хитросплетення» (Labyrinths, 1960) і «Повідомлення Броуді» (El Informe de Brodie, 1971).

 

У 1937-1946 роках Борхес працював бібліотекарем, тому що, після смерті бабусі і батька мав матеріально забезпечувати свою сім'ю. Пізніше він назвав цей період «дев'ять глибоко нещасливих років», хоча саме тоді з'явилися перші його шедеври.

 

Після приходу до влади Перона в 1946 році Борхеса звільнили з бібліотечної посади. Доля знову повернула йому посаду бібліотекаря в 1955 році, коли військовий переворот повалив уряд Перона, причому вельми почесну - директора Національної бібліотеки Аргентини. Однак, на той час Борхес втратив зір. Пост директора Борхес займав до 1973 року. На початку 1950-х років Борхес повернувся до поезії: вірші цього періоду носять в основному елегійний характер, написані в класичних формах.

Пізні вірші Борхеса були опубліковані в збірниках «Делатель» (El Hacedor, 1960), «Хвала тіні» (Elogia de la Sombra, 1969) і «Золото тигрів» (El oro de los tigres, 1972).

 

У 1979 році Борхес отримав премію Сервантеса - найпрестижнішу в іспаномовних країнах нагороду за заслуги в області літератури. У 1986 році він переїхав до Женеви, де і помер 14 червня у віці 86 років від раку печінки і емфіземи легенів. Його останньою прижиттєвої публікацією була книга «Атлас» (Atlas, 1985) - збори віршів, фантазій і колійних записок.

 

Вже будучи 85-річним дідом Хорхе Луїс Борхес написав такі рядки: «Якби я міг прожити життя ще раз, в ньому я б намагався частіше помилятися. Я б не хотів перебувати таким досконалим і дивився б на все простіше. Я зумів би виявитися дурніші, ніж вийшло, і лише дуже небагато сприймав би всерйоз. Я б не був таким чепуруном. Я ризикував би більше, подорожував б частіше, спостерігав би більше заходів, зійшов би на більше гір, переплив би більше річок. Я відвідав би місця, де ніколи не був, їв би більше морозива і менше бобів. У мене було б більше проблем справжніх і менше - надуманих. Якби я міг прожити заново, я роззувався б на початку весни і взувався б в самому кінці осені. Я б частіше заглядав у ті затишні куточки, спостерігав би більше світанків, більше грав би з дітьми ».

В наші дні люди читають, насправді, дуже багато. Незліченні повідомлення, стрічка новин нон-стоп, улюблені блоги в Інтернеті... Але книги ніщо не замінить. Саме читання книг допомагає людині удосконалюватися так, як жоден інший спосіб. Читання книг - універсальний спосіб зберегти живий розум навіть в старості. Здатність переводити слова в уявні образи добре позначається на когнітивних функціях. Коли ти читаєш, твій словниковий запас стає багатшим, пам'ять поліпшується, ти сам стаєш цікавим оповідачем. Ось цікаві факти про читання, які змусять тебе по-новому подивитися на цей вид проведення часу.

 

• Обирай книгу, і ти ніколи не пошкодуєш! Під час читання очі дивляться в різні боки.
• При читанні майже 50% часу очі людини дивляться на різні літери. При цьому лінії погляду можуть як розходитися в різні боки, так і перехрещуватися.
• 95% людей читають дуже повільно - 180-220 слів у хвилину (1 сторінку за 1,5-2 хвилини). При швидкому читанні стомлюваність очей менша, ніж при повільному.
• Рівень розуміння при традиційному читанні становить 60%, при швидкому - 80%. Протягом години очі читає 57 хвилин зафіксовані на тексті, тобто знаходяться у відносному спокої. При читанні очі читає, дивлячись на різні літери, передають різне зображення, а мозок все одно об'єднує їх в одну картинку. Очі людини з середніми навичками читання роблять на одному книжковому рядку 12-16 зупинок, читає швидко - 4-2 зупинки.
• Традиційно у читає людини обсяг одномоментної фіксації становить 10 друкованих знаків (тобто 1,5-2 слова одного рядка).
• У тих хто читає швидко - 200-500 знаків (це 33-83 слова кількох рядків). При повільному читанні відбувається 0,5-0,7 невиправданих повернень до прочитаного на один рядок. У школярів відбувається 20 регресивних рухів на один рядок, у студентів - 15. При традиційному читанні втрачається 1/6 частина витраченого часу на регресивні очні руху.
• Наполеон читав зі швидкістю дві тисячі слів за хвилину. Бальзак прочитував роман у двісті сторінок за півгодини.
• Т. Едісон читав відразу 2-3 рядки, запам'ятовуючи текст мало не сторінками завдяки максимальному зосередженню.
• Під час читання і очі читають, дивлячись на різні літери, передають різне зображення, а мозок об'єднує їх в одну картинку.
• Читає людині не потрібно калорійна їжа, щоб впоратися з труднощами нудного життя.
• Читають люди набагато менше схильні до зайвої ваги.

В Бразилії книга не тільки найкращий подарунок, але і самий короткий шлях до свободи - в самому прямому сенсі. Чотири роки тому в країні прийняли закон, який поклав початок цікавого експерименту: укладеними чотирьох найбільших в'язниць країни зменшують терміни за читання книжок. Прочитання літературного твору від кірки до кірки дозволяє вийти на свободу раніше на 96 годин, тобто рівно на чотири дні. Правда, укладеним дозволяється читати в рамках програми, яку прозвали «спокутне читання», тільки одну книгу на місяць. Таким чином, за рік можна наблизити звільнення не більше ніж на півтора місяця.

 

Автори програми вважають, що це дієвий спосіб зробити людину краще. «Читання допоможе цим людям побачити, що світ набагато більше, ніж вони думали, - каже Андрі Кехді, один з розробників і гарячих ентузіастів программми, - книги можуть серйозно змінити їхнє життя». Андре Кехді - адвокат з Сан-Паоло, фахівець з економічних справ у великій юридичній фірмі «Кехді і Вієйра». І хоча у нього мало вільного часу, він витрачає практично все на допомогу тим, кому в житті пощастило менше. Він - волонтер організації (www.defensoria.sp.gov.br), який безкоштовно надає юридичну допомогу нужденним. Саме там, на консультаціях з бідняками, він вперше задумався про те, що насправді багато злочинців зовсім не зловмисні негідники, а люди, яким просто в дитинстві щось не пояснили. За його даними, серед півмільйона бразильських ув'язнених лише 120 000 мають середню освіту. І в цьому головна проблема, впевнений він.

 

«У дитинстві мама мені говорила, щоб я побільше читав, що в книгах дуже багато життєвої мудрості і моральних цінностей, і що начитана людина просто не може стати покидьком і здійснювати погані вчинки», - розповідає Кехді. Книги укладені вибирають з рекомендованого списку, який, втім, досить великий. Там є художня та навчальна література, і навіть езотерика. Після прочитання книги кожен укладений, який бере участь в програмі, пишеть есе, яке демонструє, що книга прочитана дуже уважно. Більш того, есе повинні стосуватися моральних тем. «Неважливо, що вони будуть там писати, правильних відповідей на моральні питання не існує, - говорить Кехді. - Головне, щоб вони просто задумалися ».

 

Співробітник однієї з бразильських в'язниць, в якій з дня на день почнеться експеримент, розповідає, що спочатку до програми з читання в адміністрації ставилися дуже скептично: мовляв, вона не має ніякого відношення до спокути і покаранням це теж не назвеш. Але коли в тюрмі почали складати список бажаючих взяти участь у програмі, з подивом виявилося, що записуються в неї переважно ті, кого можна запідозрити «в наявності совісті». А рецидивісти і пройдисвіти навіть і не намагаються скористатися програмою як лазівкою. Приблизно так само міркували в Індії, коли вирішили скорочувати термін тюремного ув'язнення за заняття йогою. Тоді укладеним запропонували за кожен місяць занять зменшувати термін на 15 діб. У пенітенціарній управлінні Індії порахували, що йога повинна допомогти людям навчитися контролювати себе і стримувати агресію, а значить, зробить їх менш небезпечними для суспільства. Про результати індійської програми нічого невідомо, перспективи бразильського експерименту туманні. Але по тому, скільки перейнялися великою літературою повернуться в місця позбавлення волі, можна буде судити про теоретичні межах гуманізації виправних установ в принципі.

Багато хто з книголюбів мріють про зручному місці для читання. Незалежно від того, де живуть: в невеликій квартирі або в просторому будинку. Для такого хобі потрібна особлива атмосфера і усамітнення. Ділимося секретами, як створити ідеальну зону для любителів почитати.

Добре, коли в помешканні є тихе затишне місце, де можна зручно влаштуватися з улюбленою книгою або журналом. При плануванні такого куточка важливо враховувати кілька факторів. вибираємо місце Щоб повністю зануритися в світ книг, потрібно усамітнення. Коли немає кабінету або бібліотеки, читати доводиться де завгодно. Куточок для читання можна облаштувати навіть в самій маленькій квартирі. Ось що для цього потрібно: зручне крісло; хороше освітлення; місце для зберігання книг. Для читання підійде звичайний диван або кушетка, але найкомфортніший варіант - крісло. Особливо якщо воно оснащено зручними підлокітниками і підставкою для ніг. Якщо ви не користуєтеся підставкою, постеліть поруч з кріслом пухнастий килим, щоб зробити обстановку затишніше.

 

Класичний варіант оформлення читацького куточка - м'яке крісло. Його головний плюс в тому, що воно займає небагато місця, а в меблевих салонах легко знайти бюджетні варіанти.

 

Крім того, дизайнери пропонують незвичайні моделі крісел, в тому числі і у вигляді міні-бібліотек, з вбудованими відсіками для зберігання книг. Не бійтеся експериментувати: оригінальні меблі пожвавить навіть самий стриманий декор.

 

Гідною альтернативою стане крісло-качалка або підвісна плетені конструкція на круглому каркасі. Важливо, щоб було зручно і вписувалося в загальний інтер'єр. Ще один спосіб оптимізації простору - крісло-ліжко. Днем воно стає зручним куточком для читання, а вночі перетворюється на додаткове спальне місце.

Поруч з кріслом не завадить встановити невеликий стіл, на який можна класти книги або поставити чашку кави. Створіть атмосферу, в якій зручно і приємно знаходитися. Ідеально, якщо місце для читання буде розташовано біля вікна. Зберігання книг можна облаштувати за смаком: повісити полки або поставити плетені кошики. Книги також можна розташувати на підлозі або на столі, в цьому випадку вони стануть оригінальним елементом декору.

 

Книги в інтер'єрі створюють особливу атмосферу. Важливо, щоб вони підтримували стилістичне рішення в будинку і не захаращували простір. Зручно, коли книжкові полиці знаходяться поруч з місцем для читання. Якщо такої можливості немає, використовуйте кошика і коробки. Так ви зможете відібрати кілька книг, уникнувши безладу, використовуємо підвіконня. Якщо вам подобається сидіти на підвіконні, він може стати відмінним варіантом для облаштування читацького куточка. Природне освітлення позитивно впливає на зір і психіку, а вид за вікном допоможе розслабитися і відволіктися від домашніх справ.

 

Якщо дозволяє ширина, підвіконня можна перетворити в зручну лаву. М'який плед і декоративні подушки додадуть затишку і комфорту. Поруч можна поставити журнальний стіл або тумбу для книг, встановити стелаж. Якщо висота підвіконня більше 75 см, з нього можна зробити зручний письмовий стіл, ставимо ширму. Коли в квартирі тільки одна кімната, ефекту усамітнення допоможуть досягти ширми або перегородки. Такий прийом допомагає відволіктися і зануритися в читання. З цією ж метою можна поставити невелике крісло біля книжкової шафи, так ви уникнете зайвого безладу, тому що книги не потрібно буде переносити в інше місце.

 

Відмінним місцем для читання може стати комора. Якщо ви нею не користуєтеся, розберіть господарське приміщення і обладнайте його під міні-бібліотеку. Не забудьте повісити додаткові лампи, щоб забезпечити достатньо світла. Виходимо на балкон У гарну погоду можна переміститися на балкон або лоджію. Створити затишну атмосферу тут допоможуть домашній текстиль - м'який плед і подушки, а також зручні полиці. Зовсім не обов'язково приєднувати і утеплювати лоджію, її можна використовувати лише в теплу пору року, поставивши зручне крісло.

 

Якщо ви власник будинку з терасою або мансардою, в ньому можна створити повноцінну бібліотеку. Особлива планування приміщень і камерна атмосфера налаштовують на відпочинок і читання. В мансарді можна розставити стелажі для книг, крісло і лампу.

 

Володарі заміського будинку можуть організувати місце для читання на сходовому прольоті або під сходами. Головне тут - створити хороше освітлення. Якщо в будинку великі вікна, то, як правило, підвіконня низькі. А значить, на них можна влаштувати затишну площадку для читання і відпочинку. Скриня і подушки поверх нього одночасно вирішать проблему з місцем для читання і зберігання книг в невеликому будинку.

 

Отже, друзі, читайте всюди де вам зручно.

 

Ваш Книжник