«Вона була з Маріуполя» та інші сучасні українські книги, на які варто звернути увагу

«У моїх спогадах вона залишилася не більше ніж тінню, 

радше емоцією, ніж спогадом»

Книга про біль, який завжди з тобою. Про близькість, світло сердець і морок «зловісної імперії вічної холоднечі». Про любов і втрату. Про маріупольців, загублених між душогубок двох диктатур — Гітлера і Сталіна. І хто б міг подумати, якою важливою вона стане для нас тепер, багато років потому. Книга про найцінніше й найважливіше. Книга про маму.

Чому «Усі їхні демони» так важко читати? Бо всі ми стикалися з такими історіями. Бачили п'яного чоловіка, який посеред вулиці кричить на жінку. Чули лайку за стіною. Бачили сльози на очах і синці на руках дітей.

І чому таки варто її читати, як би складно не було? Бо це реальність, у якій ми живемо. Бо навколо безліч людей, які потребують підтримки. Бо голос Поліни Кулакової промовляє до кожного з нас: «Не будь байдужим».

Як часто ми це повторюємо? Хто завгодно, тільки не я. Тільки б не зі мною. Аби не мій дім. Чому я? За що це мені? Чому, чому, чому?

І гірко казати правду: бо ми люди. Бо з нами таке трапляється. Різні історії в різні моменти життя. І ніхто не особливий, хоча особливі водночас усі. Про це історії Галини Крук.

Сучасний український детектив, від якого складно відірватися! Друга історія про колишнього донецького міліціонера Макса, що вирішив зайнятися детективною справою й утрапив до історії з убивцею-психопатом і , звичайно, собаками, собаками й іще раз собаками. Саме час дізнатися, чи ваше це собаче діло!

Чи я особлива людина — питаємо ми себе. І відповідь завжди «так». Та чи є іншим до цього діло? Чи маємо ми право на приватність і (не)помітність? Особливістю може бути і хвороба, та це не робить жодного з нас кращою або гіршою людиною. Ця книга про повагу до людини як особистості, про особливості, які мають люди навколо, та про (не)помітність, якої часом усі ми потребуємо.