Анна Багряна: "Я мала щастя формувати свій літературний смак на кращих зразках світової та української літератури"

Анна Багряна – поетеса, прозаїкиня, драматургиня, перекладачка, авторка семи поетичних збірок, романів «Етимологія крові» (2008), «Дивна така любов» (2011), «Дошкуляка» (2012), збірки оповідань «Македонські оповідки» (2016), п’яти книжок прози для дітей, роману-фентезі для підлітків «Вітрова гора» (2021, 2022) і збірки п’єс «Над Часом» (2020), переклала понад 35 книжок поезії, прози і драматургії з болгарської, македонської та інших мов. Твори перекладені багатьма мовами. Окремі поетичні та прозові книги, а також збірки п’єс виходили в Польщі, Бельгії, Азербайджані, Болгарії, Сербії та Р.П.Македонії. Вистави за п’єсами А.Багряної ставилися в театрах України, США та Р.П.Македонії. Лауреатка Міжнародної українсько-німецької премії ім. О.Гончара, конкурсів «Коронація слова» та «Смолоскип» (2008), Літературного конкурсу СФУЖО ім. Марусі Бек (Канада, 2009), Міжнародних літературних премій “Срібне летюче перо” (Болгарія, 2009), Медитеранської Академії ім. Братів Міладінових (Р.Македонія, 2012), «Свіча Наіміта» (Р.Македонія, 2012 р.) та ін. Член Національної спілки письменників України та Асоціації Українських Письменників. У 2009-2015 рр. проживала в Скоп’є (Р.Північна Македонія), з 2015 мешкає в Софії (Болгарія). З травня 2022 працює координатором Інтеграційного центру «За доброто», керівник Академії для українських дітей і підлітків «Круто» та Жіночого культурного центру «Оранта».

Пані Анно, розкажіть, будь ласка, з чого розпочалася ваша кар'єра драматургині? Які цікаві моменти того періоду Ви пригадуєте? 

Це було 22 роки тому… Якось у газеті «Літературна Україна» я побачила оголошення про конкурс для молодих драматургів від видавництва «Смолоскип». Подумалося: це, мабуть, цікаво – писати драматичні твори. Я тоді вчилася заочно в Інституті філології КНУ ім. Т.Шевченка і паралельно працювала на телебаченні. Якось, під час однієї нудної університетської лекції, мені захотілося прискорити час. Почалися фантазії на тему плинності й відносності часу, і так виникла ідея драматичної поеми-казки «Над Часом». Я її написала за один день, на одному подиху. І вирішила відправити на конкурс. Якою ж великою була моя радість, коли я отримала повідомлення про те, що моя п’єса – серед переможців, а, отже, увійде до антології молодої української драматургії «У пошуку театру». Антологія вийшла в 2003 р., того ж року відбулася презентація в столичному Будинку актора. На цій презентації я познайомилася із засновником видавництва «Смолоскип» Йосипом Зінкевичем, із відомим українським драматургом Богданом Жолдаком, а також з іншими авторами антології. Із деякими з них – зокрема, з Недою Нежданою та Олегом Миколайчуком – у мене зав’язалася міцна творча дружба, яка триває і досі. Перемога в конкурсі й публікація драматичної поеми в антології «У пошуку театру» додали мені впевненості й віри в те, що я можу писати п’єси. І вже наступного року я написала соціально-побутову п’єсу «Рододендрон», яка у 2008 році була поставлена режисером Василем Митничуком в США, в Чикаго, в Українському театрі «Гомін». Після того були інші п’єси, я пробувала себе в найрізноманітніших жанрах драматургії: комедія, трагедія, психологічна драма, містерія, драма-феєрія, казка, лібрето для мюзиклу, монодрама... Деякі з моїх п’єс були поставлені в професійних та аматорських театрах України та Республіки Північної Македонії, де я прожила 6 років. Але найцікавіше те, що рекордну кількість постановок витримав саме мій найперший драматичний твір – «Над Часом». І досі його ставлять у шкільних та студентських театрах. 

Ви – авторка поетичної збірки "Замовляння із любові". З чим у Вас асоціюється час, коли Ви створювали цю книжку? 

До збірки «Замовляння із любові» увійшли мої поетичні тексти, що написані впродовж 2008-2011 рр. у трьох країнах, в яких я проживала в ті роки. Тому саме з тим періодом мого життя ця книжка в мене і асоціюється. У збірці переважає любовно-філософська лірика, але є і вірші із соціальною тематикою – мої рефлексії на всі політичні події, що відбувалися на той час в Україні. Власне, всі вірші з цієї збірки – мої тодішні переживання, думки, страхи, сподівання і мрії. 

Один із Ваших творів – "Етимологія крові". Розкажіть, будь ласка, як у Вас народилася ідея написати цей твір?

«Етимологія крові» – мій найперший роман, який ще в рукописному варіанті отримав три нагороди, зокрема – третє місце на «Коронації слова». Зараз я розумію, що це далеко не найкращий мій прозовий твір, водночас мушу визнати, що саме з нього почалася моя письменницька кар’єра. Ідея роману прийшла до мене дещо спонтанно, стихійно і певною мірою це позначилося на самому тексті – у ньому переплітаються кілька сюжетних ліній, часів і географічних місць, при цьому всі герої пов’язані між собою родинними або кармічними зв’язками. 

Скажіть, будь ласка, хто або що Вас найбільше мотивує творити? 

Зараз мене мотивують мої читачі. Відколи вийшов мій роман-фентезі для підлітків «Вітрова гора», я вирішила зосередитися на новій для себе читацькій аудиторії. Коли отримуєш багато відгуків і запитань від своїх читачів, розумієш, що не маєш права зупинятися на досягнутому. Читачі чекають моїх нових книжок. І мені б дуже не хотілося їх розчаровувати. 

На Вашу думку, які риси характеру найважливіші для поета? Чому?

Чесність із собою. Це найважливіша риса для творчої особистості і найважливіша передумова для творчості.

"Я люблю експериментувати у творчості й ніколи не зупиняюся на досягнутому: живу, поки творю"

Що для Вас означає натхнення? 

Натхнення для мене синонім одержимості. Коли ти забуваєш про все на світі й поринаєш у той світ, який несподівано виник у твоїй уяві, коли намагаєшся будь-що перевести його у слова й речення, зафіксувати, зберегти, донести до інших. Коли не можеш спинитися на півшляху, незалежно від того, де перебуваєш і чим займаєшся. Це дуже приємне і водночас небезпечне відчуття, адже воно й межує з божевіллям. 

Які книги вплинули на Вас?

Я читаю дуже багато. При цьому намагаюся не гаяти часу на неякісну літературу. І майже кожна прочитана мною книжка по-своєму на мене впливає. Звісно, у кожного є книжки, які формують його світогляд і літературний смак. Як філолог за освітою, я мала щастя формувати свій літературний смак на кращих зразках світової та української літератури.

"Натхнення для мене – як синонім одержимості"

Над чим Ви зараз працюєте? 

Пишу черговий (третій після «Вітрової гори» та «Годинника Аріадни») роман-фентезі для підлітків, але поки що робота іде важко, бо я змушена відволікатися на переклади та інші, далекі від літератури справи. Але, сподіваюся, цього року завершу роботу над ним. Адже мої читачі чекають від мене нових творів. Окрім того, вирішила впорядкувати свої вірші, написані від 2011 року і досьогодні. Адже після «Замовляння із любові» в мене не виходило поетичних збірок. А поезій на нову збірку вже назбиралося чимало. 

Як Ви гадаєте, у чому полягає Ваш секрет літературного успіху?

Я не вважаю себе успішним автором. В Україні є письменники, які набагато успішніші від мене. Якщо я чогось і досягла в літературі, то це – завдяки моїй сильній любові до слова. А ще я люблю експериментувати у творчості і ніколи не зупиняюся на досягнутому. Живу, поки творю. Десь так. 

Ваші побажання мережі Книголенд. 

Читайте побільше хороших книжок, вони роблять нас кращими!

Текст Богдан Красавцев, Анна Слезіна