Петро Мацкевич, “Кальварія”: «Паперова книжка жива і буде жити!»
Петро Мацкевич – директор та багаторічний головний редактор видавництва «Кальварія».
Видавництво «Кальварія» засноване 1991 року у Львові. Спеціалізується на виданні української та світової художньої літератури, книжок для дітей та підлітків, фахової та наукової літератури, а також коміксів і графічних романів.
Якими виданими книжками Ви пишаєтеся?
Я пишаюсь більшістю наших книжок, бо у нас дуже жорсткі вимоги до якості текстів, їх редагування та художнього оформлення книжок. Тому кожна наша книжка, це багато праці, а отже й задоволення від зробленого.
Звичайно, були у нас й «проколи», адже уникнути їх повністю неможливо — не
помиляється тільки той, хто нічого не робить.
Тут я назву лише декілька знакових для нас і, сподіваюсь, для України книжкових видань:
Грицько Чубай «Плач Єремії» — перше повне видання поетичного доробку цього
чудового поета для дорослих. Текст готувався із рукописів у співпраці з нині покійним Юрком Покальчуком. Чудове художнє оформлення до неї створив художник Олег Панасюк. Ця невеличка книжечка свого часу випередила у рейтингу Форуму видавців дев’ятитомник Василя Стуса і на багато років задала стиль оформлення Кальварійських книжок.
Книжкова серія «Нова доба» у якій вийшли перші книжкові видання романів нині
покійних Василя Кожелянка «Дефіляда в Москві» та Олеся Ульяненка «Сталінка».
Перше нецензуроване книжкове видання творів Леся Подерв’янського «Герой нашого часу» в чудовому художньому оформленні знаного українського художника Михайла Александрова. Ідея цього проєкту належить нині покійному Сашку Кривенку.
Перше книжкове видання роману Любка Дереша «Культ», ліцензії на видання якого у наступні роки придбали українські видавництва «Фоліо» та «Клуб сімейного дозвілля», а також польські, німецькі, французькі, італійські, румунські та болгарські видавці. Особливістю цього видання є те, що авторську угоду на цей твір довелося підписувати з батьками автора, якому на той момент було лише 16 років.
Книжкова серія «Бібліотека часопису «Четвер»» під редакцією Юрка Іздрика, у якій
виходили твори Юрка Іздрика, Тараса Прохаська, Любка Дереша, Володимира Єшкілєва тощо.
Серія перекладів робіт всесвітньо відомих інтелектуалів, таких як Жан Бодріяр
(«Символічний обмін і смерть», «Божиста лівиця», «Фатальні стратегії»), Сьюзен Зонтаґ («Проти інтерпретації»), Моріс Бланшо «Простір літератури», Семюел П. Гантінґтон («Протистояння цивілізацій та зміна світового порядку») та ін. В оформленні обкладинок цих книжок використано роботи знаних українських художників, зокрема Олександра Ройтбурда, Володимира Буднікова, Влади Ралко та ін.
Леонід Кононович «Тема для медитації» — роман, який я особисто вважаю
найсильнішим сучасним українським романом з усього, що видавалось в Україні за часів незалежності. Навіть якби «Кальварія» не видала б жодної книжки, окрім цієї, я б уважав, що працювала вона не даремно.
Франсуа Рабле «Ґарґантюа та Пантаґрюель» — повний переклад першого
європейського роману зі старофранцузької мови, який здійснений легендарним перекладачем Анатолем Перепадею (також уже покійним). Такого видання немає ані в поляків, ані в росіян.
Перші легальні українські видання всесвітньо відомих творів, які раніше видавались в Україні у піратський спосіб, зокрема: Станіслав Лем «Соляріс», Ентоні Берджес
«Механічний апельсин», Антуан де Сент-Екзюпері «Маленький принц» та інше
Серія з 30 книжок кращих сучасних українських поетів, зокрема: Ігор Римарук «Діва
Обида», Василь Герасим’юк «Поет у повітрі», Павло Вольвач «Південний Схід», Андрій Охрімович «Замкнутий простір», Наталка Білоцерківець «Готель Централь», що оформлені роботами знаних сучасних українських художників.
Кращі романи сучасних визнаних англійських письменників Девіда Мітчелла «Сон
№9» та Іена Мак’юена «Субота» і «Спокута»; сучасних визнаних польських письменників Ольги Токарчук (лавреатка літературної премії «Ніке», Міжнародної Букерівської премії та Нобелівської премії) «Правік та інші часи» та лауреатів багатьох літературних нагород, Войцеха Кучока (роман «Гівнюк») і Магдалени Туллі (роман «Сни й камені») та ін.
Подарункове видання Ярослава Гашека «Пригоди бравого вояки Швейка» у редакції Івана Лучука та з чудовими ілюстраціями Михайла Євшина.
Кендзі Міядзава «Ресторан, де виконують побажання» у перекладі Ігоря Дубінського
з чудовими ілюстраціями одеської майстрині суміє Неоніли Єфімової та львівського
художника Михайла Євшина.
Володимир Дмитренко «Розвідка та інші таємні служби Стародавнього Риму та його
супротивників» — унікальне видання, яке не має світових аналогів. Його перекладом і виданням цікавились англійські, німецькі та польські видавці, однак їх відлякує вартість перекладу — обсяг тексту перевищує 40 авторських аркушів…
З якими авторами Ви співпрацюєте?
Ми працюємо з усіма авторами, якщо:
а) Нам сподобався надісланий текст, при цьому ім’я автора до уваг не береться,
оцінюється тільки якість самого тексту. Найяскравіший приклад цього принципу роботи — нікому невідомий тоді 16 річний Любко Дереш.
б) Автор погоджується на редагування свого тексту нашими редакторами — без хорошої редактури хороша книжка практично неможлива. За весь час моєї роботи над більш ніж 600 книжками був лише один випадок, коли текст не потребував редактури — це книжка Ксені Харченко «Історія».
Що надихає Вас за нинішніх часів не опускати руки й надалі працювати?
Бажання дати українському читачеві ЯКІСНУ книжку.
Над чим зараз працює Ваше видавництво?
У нас в роботі кілька видавничих проектів, передовсім перекладних видань. Не буду
називати конкретних імен, бо на деякі твори ми лише ведемо перемовини з
правовласниками. Щодо сучасної української літератури, на виданні якої завжди
спеціалізувалась «Кальварія», то тут є деякі проблеми — останнім часом кількість нових якісних текстів зменшилась, а от кількість графоманії виросла в рази…
Щоб Ви побажали українським авторам-початківцям?
Читати, читати й читати добрі книжки, як художні, так і не художні, бажано різними
мовами. Тоді є шанс створити щось вартісне. До прикладу Леонід Кононович, який раніше писав іронічні кримінальні романи (якісні), після перекладу книжки Жана Бодріяра «Символічний обмін і смерть» написав свою знамениту «Тему для медитації», яку я вважаю найсильнішим сучасним українським романом з усього, що видавалось в Україні.
А ще раджу спробувати бути самокритичними до власних текстів і після написання твору дати йому «відлежатись» бодай пів року, а тоді уважно наново перечитати свій текст, як чужий твір, максимально критично з «холодним» серцем і мозком.
Розкажіть про найзаповітнішу мрію Вашого видавництва: можливо, нація, яка
багато читає?
Є об’єктивні фактори, які обмежують обсяги читацької аудиторії — більшість людей просто не має потреби читати книжки. Навіть у найбільш «читаючих» націях частка людей, які регулярно читають книжки не перевищує 7-8%.
Тому, саме для цієї читаючої аудиторії мрію знайти у сучасній українській літератури щось подібне за силою до «Теми для медитації» Леоніда Кононовича. У грузинській літературі я таке вже знайшов і видав — це «Зміїна сорочка» Грігола Робакідзе у перекладі Гіоргія Арабулі. Подібної сили тексти я також знайшов у африканській сучасній літературі, але поки що не називатиму ані прізвища автора, ані країни з якої він походить — ще не час.
Як Ви вважаєте, яке майбутнє чекає на український видавничий ринок?
Це дуже залежить від результатів війни з Росією… Маю на увазі навіть не сам факт
перемоги, тут якраз питань немає. А від того, як суспільство зможе «перетравити»
наслідки й впоратись із ними.
Як Ви думаєте, чи будуть люди надалі обирати паперову книжку, чи дедалі
популярнішою ставатиме електронна?
Паперова книжка жива і буде жити! Електронна книжка займе свою нішу і на максимумі буде займати 15-20% ринку. Найкращим доказом цього є те, що такий монстр електронного бізнесу як Amazon кілька років тому створив величезне видавництво паперових книжок.
"У нас в роботі кілька видавничих проектів, передовсім перекладних видань – але імен поки що не розкриватиму"
Складіть, будь ласка, список із п’яти книжок, яке видало Ваше видавництво і
які б Ви порекомендували б українським читачам?
Список укладено на різні смаки. Усі перераховані книжки існують як у паперовій, так і в електронній формі.
Володимир Дмитренко «Розвідка та інші таємні служби Стародавнього Риму та його
супротивників» — книжка не лише для чоловіків — у ній є багато цікавої інформації про роль жінок у різноманітних інтригах Стародавнього Риму. Жодного вигаданого факту, а читається як авантюрний історичний роман. Автор — колишній радянський шпигун, який працював у радянській розвідці разом з Віктором Суворовим (Різуном), котрий є автором багатьох антирадянських романів, зокрема «Криголам». Володимир Дмитренко працював над цією книгою 30 років і завдяки вільному володінню старою та новою латиною, а також англійською мовою і фарсі (перська мова) зміг створити цю книжку.
Алла Сєрова «Теорія помсти» — «крутий» кримінальний роман першої лауреатки
Гран-прі конкурсу «Коронація слова», головна героїня якого — сильна жінка. Чудове
читання не лише для жінок, а й для чоловіків. Авторка досі живе у Запоріжжі під
обстрілами.
Євгенія Кононенко «Симбалайн». Збірка новел визнаного майстра короткої прози, чиї твори перекладено на 40 (!) мов. З англійською і французькою все зрозуміло — Євгенія переклала з цих мов понад 20 книжок і може допомогти перекладачам на ці мови адекватно перекласти свої тексти. Але її твори перекладено навіть в’єтнамською мовою. Чи знаєте ви ще українських письменників, чиї твори перекладено в’єтнамською? Я не знаю. Але думаю, що цікавість усіх закордонних видавців до творчості Євгенії Кононенко полягає в тому, що у центрі усіх її творів — проблеми стосунків між чоловіком і жінкою — вічна і всесвітня проблема…
Кендзі Міядзава «Ресторан, де виконують побажання. Казки» у перекладі Ігоря
Дубінського з чудовими ілюстраціями одеської майстрині суміє Неоніли Єфімової та
львівського художника Михайла Євшина. У підзаголовку цієї книжки написано «Казки», хоча насправді це — притчі які можуть читати як діти від 6 років, так і дорослі — чудове читання для розуміння, як Японії, так і власної сутності. Хоча помер він ще 1933 року, але на сьогодні це — найтиражніший японський автор, куди там усяким Муракамі. Усі притчі, що включені до цієї книжки екранізовані, деякі по 5 разів у різний час.
Федеріко Гарсія Лорка «Вибрані поезії» у перекладі Григорія Латника з чудовими
графічними ілюстраціями Михайла Євшина. Практично повне зібрання поетичної творчості поета, що перевірене часом. Справжня розкіш для поціновувачів якісної поезії.
Текст Богдан Красавцев
