
Щороку Goodreads номінує 15 книжок у кожній з 20-ти жанрових категорій і просить читачів порталу голосувати за своїх улюбленців. Goodreads обирає номінантів, аналізуючи статистику сайту – мільйони книжкових рейтингів, які публікуються протягом року. Також участь можуть брати будь-які додатково внесені номінанти.
У переліку цьогорічних переможців можна помітити перспективний тренд. Серед переможців «Вибір Goodreads – 2020» вісім авторів не європеоїдної раси, що становить близько 40 % від загальної кількості всіх авторів-переможців. Це різко контрастує з премією «Вибір Goodreads – 2019», лауреатом якої став лише один автор не європеоїдної раси («Дорогі дівчата» Алі Вонґ у категорії «Гумор»).
Вивчаючи перелік переможців у кожній із категорій, можна помітити, що голосування відбувалося по-різному. Наприклад, у категорії «Історична художня проза» роман Бріт Беннет «Половина, що зникає» обійшов усіх інших номінантів більш ніж третиною голосів! Книга Беннет отримала 102,626 голосів порівняно з володарем другого місця – 34,021 голосів. Натомість перегони у категорії «Художня проза» Goodreads цього року були запеклішими – різниця лише у п’ять голосів. «Опівнічна бібліотека» Метта Хейга отримала 72,828 голосів, а «Стурбовані люди» Фредеріка Бакмана – на другому місці з 72,823 голосами.
Загалом у голосуванні взяли участь 5 674 480 читачів.

Із метою популяризації культури читання серед дітей із 2005 року в Україні проводиться всеукраїнський конкурс дитячого читання «Книгоманія».
Цього року його учасниками можуть бути охочі учні 6-7-х класів загальноосвітніх навчальних закладів, читачі сільських, дитячих і юнацьких бібліотек областей, в.ч. читачі бібліотек ОТГ, читачі міських дитячих і юнацьких бібліотек.
Конкурс триває з грудня 2019 року по січень 2020-го. Конкурс пройде в три етапи з 20 січня по 26 квітня 2020 року. 24-26 квітня 2020 – фінальна частина – нагородження переможців. Більше інформації - за посиланням https://central-ua.tv/news/41649/

У Старому місті Таллінна сьогодні відкрився музей заборонених книг, що представляє широкому загалу заборонені, спалені або піддані цензурі книги в різних куточках світу. У музеї представлені книги з різних країн, у кожної з яких своя історія. Мета музейної експозиції полягає в тому, щоб провести попереднє дослідження історії цензури в Естонії, зосередивши увагу на періоді радянської окупації.

Відвідувачі закладу мають можливість ознайомитися з книгами, доторкнутися до них, почитати, а більшість книжок можна і купити. Книги розташовані по країнах - можна знайти, які книги були заборонені в Радянському Союзі, Великій Британії, Китаї та США, де продаж деяких книг заборонений і досі. Є й секція, на якій представлені книги, спалені з різних причин протягом всієї історії. Музеєм керує Джозеф Максиміліан Данніган з Шотландії. Отримавши диплом бакалавра в галузі кінематографії, Данніган на кілька років переїхав до Китаю, де глибоко зацікавився свободою слова та цензурою. Протягом останніх п'яти років він жив в Естонії, працюючи у сфері кіновиробництва і вивчаючи соціальне підприємництво в Талліннському університеті. Саме під час навчання в магістратурі з соціального підприємництва Даннігану спала на думку ідея створити музей.

Останнім часом популярні фільми-біографії про письменників - згадаємо «Колетт», «Бути Астрід Ліндгрен», «Генія», «Толкієна», «За прірвою в житі». Список картин, знятих на основі реальних подій і щедро прикрашених художніми перебільшеннями, поповнила ще одна. «Ширлі» - історія про письменницю Ширлі Джексон, відомої своїми хоррорами. Де ця ексцентрична і, прямо скажемо, своєрідна жінка брала натхнення?
В основі історії лежать реальні події, але де точно проходить грань між реальністю і вигадкою, сказати складно. За сюжетом «Ширлі» Джексон погоджується на те, щоб в її особняку пожила молода пара. Скоро ці люди опиняються втягнутими в дивну, повну маніпуляцій небезпечну гру, яку з ними розпочала письменниця.

У фільмі Ширлі блискуче зіграла Елізабет Мосс. Критики назвали цю роль найпотужнішою в кар'єрі актриси на даний момент. Виконавчим продюсером кінокартини виступає сам Мартін Скорсезе, фільм високо оцінили на фестивалі «Санденс» - йому дістався спеціальний приз журі за внесок в розвиток авторського кіно в жанрі драми.

ВВС News Україна визначила Довгі списки літературної премії Книга року ВВС-2020, Книга року ВВС - Есеїстика-2020 та Дитяча Книга року ВВС-2020, яка проводиться у партнерстві з Культурною програмою Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР). До довгих списків конкурсу Книга року ВВС-2020 увійшли 34 видання у трьох категоріях із понад 80, які подали цього року на конкурс. Відбором займалася редакція ВВС News Україна разом із журі конкурсу. На прохання видавництва Фоліо з конкурсу зняли книжку Андрія Куркова та Юрія Винничука "Ключі Марії".
До Довгого списку премії Книга року ВВС-2020 увійшли 13 видань:
Софія Андрухович. Амадока. - Львів: Видавництво Старого Лева, 2020
Максим Беспалов. Східний Вал. - Київ: Темпора, 2020
Дмитро Вербич. Точка неповернення. - Київ: Наш формат, 2020
Наталка Доляк. На сьомому небі. - Київ: Темпора, 2020
Владислав Івченко, Юрій Камаєв. Стовп самодержавства, або Тринадцять справ Івана Карповича Підіпригори. - Київ: Темпора, 2020
Олесь Ільченко. Порт Житана. - Чернівці: Меридіан Черновіц, 2020
Андрій Курков. Юрій Винничук. Ключі Марії. - Харків: Фоліо, 2020(знята із конкурсу на прохання видавництва)
Марія Матіос. Букова земля. - Київ: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-Га, 2019
Ілларіон Павлюк. Я бачу, вас цікавить пітьма. - Львів: Видавництво Старого Лева, 2020
Сергій Сергійович SAIGON. Юпак. - Київ: Білка, 2020
Олег Сенцов. Другу також варто придбати. - Львів: Видавництво Старого Лева, 2020
Олег Сенцов. 4 з половиною кроки. - Львів: Видавництво Старого Лева, 2020
Ксенія Фукс. 12 сезонів жінки. - Чернівці: Книги - XXI, 2020
Петро Яценко. Магнетизм. - Львів: Видавництво Старого Лева, 2020
До Довгого списку премії Дитяча Книга року ВВС-2020 увійшли 11 видань:
Іван Андрусяк. Морськосвинський детектив. - Харків: Віват, 2020
Кирило Безкоровайний. Моя подруга з темної матерії. - Львів: Видавництво Старого Лева, 2020
Ірина Грабовська. Остання обитель бунтарства. - Київ: КМ-Букс, 2020
Ніна Дмитрієва, Аліна Ревенко. Бальтазар назад. - Київ: ТОВ "Ай Ес Ді Груп", 2020
Євгенія Завалій. Це всі ми. - Чернівці: Чорні вівці, 2020
Олеся Кешеля-Ісак. Непосидючка, який любив бігати. - Київ: Yakaboo Publishing, 2020
Мирослав Лаюк. Ківі Ківі. - Львів: Видавництво Старого Лева, 2020
Сергій Лоскот. Чубзики. - Харків: Ранок, 2020
Яна Сотник. Рака така, або Риба, яка співає. - Чернівці: Чорні вівці, 2020
Василь Тибель. Медова казка. - Київ: Wise Bee, 2020
Уляна Чуба. Мед і Паштет - фантастичні вітрогони. - Київ: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-Га, 2020
До Довгого списку премії Книга року ВВС - Есеїстика-2020 увійшли 10 видань:
Наталя Гуменюк. Загублений острів. - Львів: Видавництво Старого Лева, 2020
Оксана Забужко. Планета полин. - Київ: Комора, 2020
Ольга Карі. Рибка дядечка Завена. - Київ: Темпора, 2019
Віра Курико. Вулиця причетних або Чернігівська справа Лук'яненка. - Київ: Темпора, 2020
Анастасія Леухіна. Зовсім не страшна книга. - Київ: Дух і Літера, 2020
Тарас Лютий. Культура принад і спротиву. - Київ: Темпора, 2020
Василь Махно. Уздовж океану на ровері. - Київ: Yakaboo Publishing, 2020
Олександр Михед. Я змішаю твою кров з вугіллям. Зрозуміти український Схід. - Київ: Наш формат, 2020
Олег Сенцов. Хроніка одного голодування. - Львів: Видавництво Старого Лева, 2020
Ганна Улюра. Ніч на Венері: 113 письменниць, які сяють у темряві. - Київ: ArtHuss, 2020
Цього року до журі премії "Книга року ВВС" увійшли:
Віра Агеєва, професорка Національного університету "Києво-Могилянська академія"
Вадим Карп'як, телеведучий
Світлана Пиркало, письменниця, радниця з питань культури ЄБРР
Віталій Чепинога, блогер
Марта Шокало, головна редакторка BBC News Україна
Фінал конкурсу Книга року ВВС відбудеться у грудні 2020 року.
Переможець у кожній номінації отримає грошову премію в розмірі гривневого еквіваленту £1,000.
Правила проведення конкурсу Книга року ВВС
Видавці книг-переможців у обох номінаціях отримають право використовувати логотип премії Книга року ВВС на наступних виданнях.

Днями, «BaraBooka. Простір української дитячої книги» оприлюднив довгий список цьогорічних найкращих видань для дітей і підлітків.
Окрім традиційних номінацій, які щороку визначає редакція проєкту, кожен охочий має нагоду долучитися до визначення переможця в номінації «Вибір читачів».
Голосування триватиме впродовж двох тижнів – результати стануть відомі під час оприлюднення переможців топу напередодні свята Миколая.
Правила для голосування за номінантів: можна вибрати один або кілька книжок, за які ви вболіваєте. Також ми закликаємо у вільному полі вписувати ті видання, яких ви не бачите у списку, але вважаєте гідними відзнаки. Не забудьте зазначити: 1) авторів книжки; 2) назву; 3) видавництво. Рік видання – 2020.

Днями, в Ужгороді в рамках культової закарпатської зимової акції за прилавком книгарні "Кобзар" стояв Андрій Любка, читачі мали нагоду поспілкуватися з молодим харизматичним українським письменником та отримати автограф.
За словами Любки, цей рік для спілкування письменника із читачем особливий, адже через коронавірус було скасовано 90% літературних подій в Україні, в тому числі й такі знакові заходи, як Форум видавців у Львові чи Книжковий Арсенал у Києві.
"Але невеликі заходи можна проводити, цілком дотримуючись карантинних обмежень: і письменник, і читачі будуть у масках, за автографом можна підходити в черзі по одному, одночасно в книгарні не буде багато людей. Слід розуміти, що читаюча публіка - це інтелігентні люди, які й без сторонніх нагадувань виконують усі санепідемічні норми!, - наголосив він.
Нагадумо, що 1 грудня в Ужгороді в книгарні "Кобзар" стартувала культова зимова закарпатська акція “Письменник за прилавком”, вона триватиме до 15 грудня щодня, крім вихідних. У рамках акції закарпатські письменники торгуватимуть своїми книгами, роздаватимуть автографи та радитимуть читачам літературні новинки. 2 грудня до акції долучиться закарпатський історик, професор УжНУ Сергій Федака, 3 грудня — лауреат Шевченківської премії, "український Коельйо" Мирослав Дочинець, 4 — андеграундний ужгородський письменник Банди Шолтес.
Також в цьому році до акції вже зголосилися письменники Мар'яна Попович-Павлик, Андрій Дурунда, шевченківський лауреат поет Петро Мідянка та автор роману про легендарного Івана Силу, за яким зняли однойменний фільм, письменник та драматург Олександр Гаврош.

Поет з Вінниці та прозаїк з Франківщини стали лауреатами цьогорічного «Гранослову»
111 творів надійшло до журі конкурсу. Серед них визначили фіналістів:
- Аліси Гаврильченко (проза, Полтавська обл., м. Кременчук);
- Сергія Рубніковича (поезія, Кіровоградська обл., Новоархангельський р-н, с. Кам’янече);
- Юлії Свідий (проза, Тернопільська обл., м. Кременець);
- Катерини Бойко (поезія, Запорізька обл., Василівський р-н, с. Орлянське);
- Тараса Яреська (поезія, м. Вінниця);
- Єлизавети Ховрах (поезія, м. Київ);
- Христини Козловської (Христини Денис), (проза, Івано-Франківська обл., Велика Кам’янка, с. Коломийський район);
- Ольги Саліпи (проза, м. Хмельницький);
- Ліни Романухи, (поезія, м. Київ);
- Олега Осташека (поезія, м. Чернівці);
- Анни Гаврилей (поезія, м. Київ);
- Андрія Карпенка (поезія, м. Київ);
- Анни Поліщук (проза, м. Львів);
- Валерії Чупири (поезія, Житомирська область, м. Коростишів);
- Андрія Шийчука (поезія, Польща, Вроцлав).
Всім фіналістам хотілося поставити найвищу оцінку. Бо це справжня література, незалежно від того, чи це власне роман, чи трилер, чи будь-які інші фантазії. Бо й сюжети цікаві, непередбачувані. Часто до останньої сторінки не знаєш, куди ж прийдемо ми разом із героями. І мова гарна, соковита. І художні образи небанальні. Немає гламуру, якихось пізнаваних ідей. У кожному з творів є внутрішній болючий нерв, але без сюсюкань і непотрібних, нещирих сліз. Тобто, про що б не писалося, які важкі, трагічні події не були б представлені, але ніхто не тягне читача у прірву, в болото, в непролазну, страхітливу невідомість. Навпаки: крізь випробування — до перемоги! над бідою, над собою. І ще одне: усі твори-переможці (а увійти в фінал — це вже могутня перемога!) просякнуті найпотужнішим патріотизмом, який просто й мудро живе у тексті
— зазначила вчений-літературознавець, науковий співробітник Відділу рукописних фондів і текстології Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, член журі Алла Диба.
15 фіналістів – дійсно, кращі з кращих. Видавництво «Саміт-Книга» (що є генеральним спонсором конкурсу) організувало роботу журі (тринадцять спеціалістів галузі) «сліпим» методом – роботи були закодовані, а імена фіналістів стали відомі тільки зараз (в тому числі – для журі). Були певні питання пов’язані з поезією – молоді поети часто використовують жанр «потік свідомості», отже, серед них обрати кращого було справжньою проблемою. Також члени журі одноголосно визнали, що молодим авторам треба частіше звертатися до літературних редакторів.
Голова журі — кандидат мистецтвознавства, професор, театрознавець, режисер, актор, драматург, заслужений діяч мистецтв України Василь Неволов зазначає:
«У мене особисто є можливість порівняти цьогорічну добірку конкурсних робіт “ГРАНОСЛОВА” з попередніми роками і, виходячи з цього, мені здається, що цьогорічна є доволі обширною. «Прозаїчний» ужинок» видався, знову ж таки, на мою експертну думку, ґрунтовнішим і різноманітнішим за тематикою, за способом “препарування” обраного зрізу людських доль і характерів. А ось щодо поетичної частини конкурсних робіт — вона, в загалі своєму, справила враження слабкіше, бо традиційно в попередні роки поезія завжди була представлена на високому і творчо переконливому рівні, нині ж став дещо вужчим її тематичний спектр. Але загалом картина літературних пошуків конкурсних робіт достатньо обнадійлива і серйозна. І в цьому сенсі конкурс своє завдання виконав!»
Тепер – до переможців!
Літератор Христина Козловська (народилася в селі Велика Кам’янка, Івано Франківська область) ще в 2011 році стала переможницею Івано-Франківського конкурсу «З точки зору осені» (2011 р.), потім – премії видавництва «Смолоскип» (2014) та україно-німецької премії імені Олеся Гончара. В останньому випадку – це був рукопис роману у новелах «Золотий ланцюжок». Згодом він вийшов в літературній агенції «Discursus» під назвою «Коштовніше за золото» (м. Брустурів, 2015 рік).
Визнання як прозаїка – очевидне. Хоча можна згадати і збірку поезії 2008 року (Коломия) – «Торкнутися весни». Вважаємо, що подібний успіх на «Гранослові» був заслужений, і її наставниця (Галина Петросаняк, літературна студія «Нобель», Івано-Франківськ) може пишатися своєю ученицею.
Після видання «Коштовніше за золото» авторка продовжила співпрацю з видаництвом Discursus і видала ще декілька книжок – «Ящірка ті її хвіст» (2018), При надії. Дев’ять особливих місяців» (співавторка, 2018).
Літераторка також часто друкується в журналах та газетах: «Світ молоді», «Буковинський журнал», «Перевал», «Література і життя», «Галицький кореспондент», а також у виданні українців Північної Америки «Українське слово» (Чикаґо, США).
Найбільш цікава прихильність авторки до есперанто (перекладач – Петро Паливода). Перерахуємо тільки не велику кількість видань, де друкувалася Христина - «Ukraina Stelo» (2016), «Penseo» (видається в Китаї), «La Riverego» (Канада), «Saluton!», «Beletra Almanako» (обидва видаються в США), «Turka Stelo», «Pola Esperantisto», «Kresko» (Хорватія), «Teranido» (Корея), Угорщині «Vesperto. Literaturaj folioj» (Угорщина), а також у Чехії шрифтом Брайля – журнал «Esperanta ligilo».
Також варто згадати і німецький часопис «Zeitglas» («Склянка часу»), у книзі «Aus 20 Jahren Zeitglas».
Лауреат поетичної премії - Тарас Яресько народився в 1986 р., живе в місті Вінниці. Працює в Міському лікувально-діагностичному центрі. Видав збірку поезій «У ритмі повстання» («Нілан-ЛТД», 2015). Співавтор збірки віршів «Голос крові» (2015). Друкувався в альманахах «Скіфія», «Дух землі», в журналі «Чорнильна хвиля».
Іван Миколайович Степурін (генеральний директор видавництва «Самі-Книга) вже займається підготовкою до друку рукописів фіналістів:
«Талановиту молодь потрібно підтримувати, і ми з радістю до цього долучаємось. Також готові узяти під своє “крило” і видати книги переможців минулого року»
Це перший рік, коли давній літературний конкурс з блискучою історіє взяли, «під крило», про яке зазначив Іван Степурін. На останок – варто означити яскраве журі, представлене непересічними експертами в літературній сфері - Василь Неволов (голова журі), Дмитро Дроздовський (відомий поет), Дмитро Чистяк, Вікторія Осташ, Ольга Ольхова, Ігор Павлюк, вже цитована раніше Алла Диба (Інститут Літератури НАН України), Олег Федоров, Тетяна П’янкова, Василь Кузан, Теодозія Зарівна, Володимир Цибулько та Ірина Зелененька.

Через карантинні заходи, спричинені пандемією, засідання журі найбільшої у Франції літературної премії відбувалося у вигляді відеоконференції. Цьогоріч престижну нагороду отримав Ерне Ле Тельє за «нуарний» науково-фантастичний роман «Аномалія».

У романі йдеться про пасажирів авіалайнера що летить з Парижу до Нью-Йорка, з якими відбуваються незвичайні події.
За словами письменника: «Маю щастя отримати цю премію у час, коли книжкові крамниці опинилися у важкому стані. Книготоргівельна мережа суттєво постраждала внаслідок карантину через закриття так званих магазинів «не першої потреби». Я вважаю, що книжки, культура, навпаки, це те, що необхідно зберегти».
Гонкурівську премію присуджують авторам на знак відзначення прозових творів, написаних французькою мовою. Премія присуджується щорічно з 1903 року за рішенням Гонкурівської академії, до складу якої входять відомі французькі літератори.
Назва премії походить від прізвища класиків французької літератури 19 століття — братів Жуля та Едмона де Гонкурів.
Хоча нагорода становить символічні 10 євро (раніше було ще менше – 10 франків), а також обід у ресторані, де брати Гонкури й заснували її, премія вважається однією з найпрестижніших, адже престиж для француза важить більше, ніж гроші, то й нагородження цією відзнакою збільшує продаж книжок лавреата.

Погодьтеся, що ви б ніколи не подумали спитати поради... У кого б ви думали? У Баби-Яги! І не тільки тому, що це персонаж народних казок, але й тому, що це героїня негативна. Тобто, якщо вона й може дати пораду, або чогось навчити, то тільки поганого. Але в Сполучених Штатах Америки з такими тонкощами не знайомі, і Бабу-Ягу сприймають як навчену життєвим досвідом жінку зі слов’янського фольклору, тому і ставлять їй запитання на кшталт: «Як мені вижити після Апокаліпсису?» або «Чому мої сексуальні фантазії такі похмурі?»
Відповіді на ці запитання та безліч інших публікувалися в 2013-2015 роках на сайті «The Hairpin» («Шпилька») Таїсією Китайською – американською письменницею російського походження. У 2017 році автор зібрала їх під обкладинкою видання «Запитай Бабу-Ягу: потойбічні поради для повсякденних проблем». У книзі представлені реальні питання реальних людей про життя, кохання, людські стосунки й життєві цілі, а також відповіді Баби-Яги, написані в її власному поетичному стилі. Після виходу книги авторка зрозуміла, що світ став ще більш дезорієнованим, ніж будь-коли. А люди, як ніколи, потребують порад старої і мудрої жінки Яги. Тепер читачів стало цікавити, що вона думає про зміни клімату, глобальні катастрофи тощо. Поряд із повсякденними турботами люди відчували занепокоєння з приводу того, що станеться з людством у ці смутні часи. Як пише «Literary Hub», цього місяця вийшов другий том порад від Баби-Яги, який називається «Поетичні ліки від смутних часів «Запитай у Баби-Яги».

На честь ювілею розповідаємо про «Небудь-де» моторошний, атмосферний і смішний роман про фантастичний підземний Лондон.
Здається, сам Ніл Ґейман не ніколи не чекав прориву від книги «Небудь-де» (в оригіналі «Neverwhere» прим. ред.). На момент написання в нього ще не було «сольних» літературних проєктів. Він був відомий як співавтор «Добрих передвісників», створених на пару з Террі Пратчеттом. Спочатку «Небудь-де» планувався, як серіал і був написаний у вигляді сценарію. Причому серіал дійсно зняли, але бюджет був маленьким, а спецефекти не вражали, тож популярності він не здобув і зараз про нього пам’ятають тільки особливо віддані фанати Ґеймана. Побачивши, що екранна версія історії не «вистрілила», письменник вирішив зробити з неї повноцінну повість. «Небудь-де» розповідає про звичайного, не дуже щасливого молодого чоловіка на ім’я Річард Мейг’ю, який вирішує допомогти пораненій незнайомці й у результаті потрапляє в Нижній Лондон – світ, який існує паралельно зі звичайним, Верхнім Лондоном і лише зрідка з ним перетинається. Світ цей сповнений дивних створінь, дивовижних істот і незвичайних небезпек. Врятована Річардом дівчина на ім’я Дуері має здатність відкривати будь-які замки й шукає свою викрадену молодшу сестру. По п’ятах за нею та Річардом Мейг’ю слідують двоє жахливих найманців – містер Круп і містер Вандермар. Дуері й Річард повинні обійти всі пастки Нижнього Лондона й знайти таємничого ангела Ізлінгтона. На цьому шляху їм зустрічаються як друзі, так і вороги.
Роман написаний у жанрі міського фентезі, він помірно похмурий і дуже затягує. Читач занурюється в підземні лабіринти, наповнені дивними звуками й злими істотами, зрідка з’являючись на цілком реальних станціях лондонського метро. Фірмовий британський гумор письменника тільки прикрашає твір. Книга стала хітом і однією з візитівок Ґеймана, на її основі поставили кілька п’єс і намалювали комікси. Ходили чутки про екранізацію, однак поки історія так і не отримала повноцінної адаптації. Зате на BBC записали дуже якісну аудіокнигу – у ній роль Річарда виконує Джеймс Макевой, а текст Ізлінгтона читає Бенедикт Камбербетч. Одразу після «Небудь-де» Ніл Ґейман узявся за «Зоряний пил» – роман, що приніс йому першу номінацію на премію журналу «Локус». Буквально через кілька років Ґейман виграє і «Локус», і «Г’юго», і премію Брема Стокера і з маловідомого британця перетвориться на письменника зі світовим іменем. Але це вже зовсім інша історія.

Чудова новина для книголюбів, а також для тих, хто дуже хотів би частіше бувати в книжкових магазинах, проте з тих чи інших причин не завжди може це собі дозволити. Іспанська торгова мережа магазинів одягу та товарів для дому Zara випустила парфуми з книжковим ароматом.
Новий аромат «A Book Liason In Lisbon» обіцяє перенести того, хто його використовує чи навіть просто нюхає, у книжковий магазин, причому не в звичайний, а в Лісабоні. Це – жіночий парфюм. Причому аромат відноситься до групи шипрових фруктових. Базовою нотою є пачулі, середньої нотою – полуниця, і верхньою нотою – слива. Творець аромату – парфумер Ані Айо (Ane Ayo) прокоментувала своє творіння: «Потрапляючи в це неймовірне місце, ви втрачаєте рахунок часу. Все почалося з того дня, коли батько вперше привів мене сюди й запропонував обрати книгу. З тих пір це стало традицією. Щотижня ми приходили до книгарень та насолоджувалися величезним розмаїттям книг, що очікують, коли ж їх прочитають».
