Лауреатом Нобелівської премії з літератури 2020 року стала американська поетеса Луїза Глюк. Премія була присуджена «за безпомилковий поетичний голос», заявили у Шведській академії.

Луїза Глюк народилася в 1943 році в Нью-Йорку, проте зараз живе в штаті Массачусетс. Авторка 14 збірок поезій і двох поем, за які вона отримала безліч нагород, у тому числі Пулітцерівську премію, премію Американської академії поетів і Премію національного кола книжкових критиків.

Нагадуємо, що у 2019 премію було вручено відразу двом лауреатам: нагороду за 2018 рік отримала польська письменниця Ольга Токарчук, а за 2019 рік – австрієць Петер Гандке. Це було пов’язано з тим, що у 2018 році премія з літератури не була присуджена через скандал у Шведській академії. У листопаді 2017 року в рамках соціального руху #MeToo 18 жінок – членкині та співробітниці Шведської академії – звинуватили в домаганнях фотографа й режисера Жан-Клода Арно. За їх словами, академії було відомо про дії Арно – чоловіка шведської поетеси й прозаїка Катаріни Фростенсон, яка також була членкинею цієї організації.

З 1901 по 2017 рік лауреатами Нобелівської премії з літератури стали в цілому 114 осіб. Попереднього разу нагорода не вручалася під час Другої світової війни. У 2017 році найважливішої міжнародної премії в галузі літератури удостоєний британський письменник японського походження Ісігуро Кадзуо, а попереднього року – американський автор і виконавець Боб Ділан. У 2015 році Нобелівську премію з літератури отримала білоруська письменниця Світлана Алексієвич.

Голосування за найсексуальніших діячів української культури – музики, театру, літератури, кіно та інших видів мистецтва – тривало на  Facebook-сторінці народної премії до 18 вересня.

Згідно з результатами, премію «Золотий ліфон 2020» отримав Жадан. Цікаво, що минулого року, коли голосування було проведено вперше, серед відвідувачок літературних фестивалів Книжковий Арсенал у Києві, Форум видавців у Львові та музичного Бандерштату в Луцьку з ініціативи викладачки хімії Ганни Арінархової, переможцем теж став автор романів «Депеш Мод» та «Ворошиловград», а віднедавна й ведучий Радіо НВ.

«Коли ми говоримо «ідеальний чоловік», у нашій уяві постає він – Сергій Жадан. Бо саме в ньому поєднується безліч людських рис, які можна віднести до категорії ідеальних. Це й надзвичайний письменницький талант, і доброта, почуття гумору, світлий розум та велике вміння залишатися адекватним у будь-яких життєвих ситуаціях, це неабияка працездатність, це величезна любов до рідної землі та людей, це вміння об’єднувати та поєднувати не лише на папері все найпрекрасніше, що є в нашому житті… Такий яскравий і золотий, як наш Золотий ліфон, що абсолютно заслужено ми не кидаємо, а покірно кладемо до ніг єдиному й неповторному Сергієві Жадану» – ідеться на сторінці премії.

Lockdown («локдаун»), що в перекладі з англійської означає «карантин», за версією Collins Dictionary названо словом року.

Як повідомило видання Vogue, відповідно до словника Collins Dictionary, «локдаун» — це «введення суворих обмежень на виїзди, подорожі, соціальну взаємодію й доступ до громадських місць», і за останній рік частота використання цього слова різко зросла. Аналітична база даних Collins Corpus обсягом 4,5 млрд слів, що містить матеріали вебсайтів, книг і газет, а також радіо- й телезаписи, зареєструвала зростання частоти вжитку слова на 6000%. Для порівняння, у 2019 році було зареєстровано 4000 випадків використання слова «локдаун», а у 2020-му цей показник перевищив чверть мільйона.

«Мова — це віддзеркалення світу навколо нас, і у 2020 році панує глобальна пандемія, — пояснює консультантка з питань мовного контенту Collins Гелен Ньюстед. — Ми вибрали „локдаун“ словом року, бо воно уособлює загальний досвід мільярдів людей, яким довелося обмежувати своє повсякденне життя, щоб стримати вірус». Інші слова, пов’язані з пандемією, як-от «коронавірус», «соціальне дистанціювання», «самоізоляція» і «відпустка», були в списку 10 найпопулярніших слів

17 листопада в США вийшли мемуари 44-го президента США Барака Обами «Земля обітована» (A Promised Land) - перший з двох обіцяних томів. 700-сторінкова «Земля обітована» - не перша книга Обами і не перші його мемуари.

У 1995 році - тобто за 14 років до його першого президентського терміну - вийшла книга «Мрії мого батька: Історія раси і спадщини». В ній Обама розповів про своє життя в Гонолулу і Чикаго і до того, як він вступив в юридичну школу в 1988 році. Ці спогади перевидали в 2004 році. Нові мемуари закінчуються травнем 2011 року. За кілька тижнів до цього Обама розкритикував Дональда Трампа на зустрічі з журналістами, які висвітлюють діяльність Білого дому. Відносини між політиками довгий час були напруженими. Зокрема, Обама засудив плани Трампа балотуватися в президенти, а той вимагав від нього показати свідоцтво про народження, щоб офіційно спростувати теорію про те, що 44-й президент США народився не в Штатах, а, отже, не має права бути їх лідером.

За нові мемуари Обами і його дружини Мішель Обами (вони вийшли в 2018 році) видавництво Penguin Random House заплатило рекордні $ 65 млн. Коли «Земля обітована» вийде російською, невідомо. Книгу Мішель Обами російською видавництво випустили в 2019 році.

«Земля обітована» вийшла одразу 25 мовами. Крім цього, побачить світ і аудіокнижка, з голосом самого Обами. Американський стартовий тираж становить 3 млн примірників.

Згідно повідомлення УФК в межах програми Translate Ukraine іноземними мовами, за підтримки держпрограми, вийшли ще шість українських книжок. Переклади видали на Кіпрі, у Німеччині, Польщі та Болгарії.

Серед перекладених та виданих книжок:

•          Збірка обраної поезії Катерини Бабкіної «Заговорено на любов» опублікована на Кіпрі, перекладач – Гіоргос Молескіс;

•          Роман Софії Яблонської «Чар Марока» опублікований у Німеччині, перекладачка – Клаудія Дате;

•          Збірка поезії Миколи Воробйова «Гора і квітка» опублікована у США, перекладачка – Марія Ревакович;

•          Роман «Готель «Велика Пруссія» Богдана Коломійчука виданий у Польщі, перекладач – Ришард Купідура;

•          Збірка поезій Остапа Сливинського «Сніданок на траві» вийшли в Болгарії, перекладачка – Райна Камберова.

Всього цього року у межах програми має бути профінансовано переклад 57 українських книжок, повідомив УФК

Translate Ukraine – нова програма Українського інституту книги, яка частково відшкодовує витрати на видання української літератури іноземною мовою. УІК підтримує книжки, написані українською мовою та видані українськими видавцями. Це може бути художня література (проза, поезія, драматургія), нонфікшн та гуманітаристика; дитяча та підліткова література. Інститут надає підтримку і перекладачам-початківцям, і досвідченим перекладачам, але перелік перекладених творів з української мови або фрагмент тексту, що пропонується до перекладу, підвищують шанси проєкту. Установа покриває витрати на передачу прав та на переклад. Водночас інституція не покриває видатки на друк та інші супутні витрати (редагування, коректура, дизайн, верстка). Загальна сума, яку може відшкодувати Інститут книги – до €4 тис. за одне видання.

В попередні періоди за кордоном  побачили світ роману Марини Гримич «Ажнабія на червоній машині», роману Андрія Любки «Твій погляд, Чіо-Чіо-сан» та збірки віршів Катерини Бабкіної «Не проси ні про що, крім тепла», «50 відсотків рації» Олександра Бойченка, «Доця» Тамари Горіха Зерня, «Останнє бажання» Євгенії Кононенко, «Дім у Бейтінґ Голлов» Василя Махна та «Зубр шукає гніздо та Ведмідь не хоче спати» ілюстраторки Оксани Були та «Антологія молодої української поезії».

Нагадуємо про те, що Український інститут книги продовжує державну програму закупівлі літератури, виданої українськими видавництвами для поповнення бібліотечних фондів країни. " Нарешті ми рухаємося! Дивіться список книжок, які будуть закуплені і доставлені до бібліотек до кінця року. Книжки в цьому році оцінювали 3 експертні ради (57 експертів), а також бібліотекарі з понад 600 бібліотек, до яких потраплять ці книжки. Безмежно вдячна всім експертам за їхню самовіддану волонтерську роботу. Оцінити майже 3000 книжок було геть не просто, я б нізащо не погодилася. Відбір відбувся прозоро, з дотриманням всіх затверджених норм. Доповнення до списку вноситися не будуть, тож уклінно прошу мені про це не писати", зазначає на своїй сторінці у Фейсбук директор УИК Олександра Коваль.

В харківській книгарні мережі "Книголенд" відбувся круглий стіл " Альтернативні джерела виготовлення паперу
Партнери заходу: "Зміївська паперова фабрика" та "Музей паперу" 
У ході роботи та пошуків альтернативних методів виготовлення паперу,  учасники заходу - виробники та експерти дійшли висновку, що в умовах майже екологічної катастрофи в Україні та Світу, пов'язаної із вирубкою лісів слід терміново шукати альтернативну сировину, в тому числі ту, що створюється завдяки переробці поліграфічного сміття та упаковки. З пропозиціями виступили розробники нової технології, що дозволяє здійснити виготовлення паперу з наступних рослин - бамбук, лопух, кукурудза, верба, сінокісна трава. З нетрадиційних методів  була запропонована використана чайна заварка, хвостики бананів. Учасники столу наголосили на тому, що  традиційним методом залишається - переробка макулатури та навели приклад діяльності "Зміївська паперова фабрика" де вже декілька років в якості сировини використовується перероблена упаковка Tetra Pak.

Можна почути думку, що спорт вигадали, аби не було війни. Адже саме спортивні змагання можуть слугувати мирною альтернативою військовим конфліктам, дозволяючи людям змагатися й проявляти свої фізичні та стратегічні здібності без кровопролиття.

Ще в стародавній Греції під час проведення Олімпійських ігор проголошувався так званий «олімпійський мир», коли всі військові конфлікти між грецькими містами-державами припинялися, щоб спортсмени могли безпечно подорожувати до Олімпії й брати участь у змаганнях.

Саме сьогодні, у день відкриття літніх Олімпійських ігор у Парижі на тлі російсько-української війни та зростаючої напруги  у світі, ми поговоримо про п’ять важливих книг, які привідкриють вам світ професійного спорту. Вони можуть стати джерелом мотивації, розповідаючи про життя спортсменів, їхні перемоги та невдачі, які врешті-решт призводять до великих досягнень — власне спортивних або особистісних.

«Маестро. Роджер Федерер: велике життя у великому тенісі», Крістофер Клері

Ця книга — захоплива й інформативна біографія, що показує становлення тенісиста від звичайного підлітка до легенди, розкриваючи багато цікавих аспектів його кар’єри й особистого життя. Федерер постає перед нами не просто великим талантом, а затятим професіоналом, що ідеально осягнув мистецтво самодисципліни й зумів працювати з рутиною, перемагаючи сумніви в собі та біль від жорстоких поразок.

Біографія Роджера Федерера є прикладом того, як найбільші зірки світового спорту можуть залишатися скромними й відданими своїй справі. Книга надихає читачів на досягнення власних цілей, підкреслюючи необхідність важкої праці, наполегливості, стійкості та віри в себе.

Часто ми хочемо, щоб улюблена історія не закінчувалася, розтягуємо її, аби побути ще трошки з героями. І як же тішить, коли вони з’являються не в одній книзі, а в цілій серії! Сьогодні говоримо про серії підліткових романів, які влучають прямо в серденько!

«Клуб червоних кедів», Ана Пунсет

Популярна серія підліткових романів іспанської авторки Ани Пунсет познайомить вас із компанією чотирьох дівчат-підлітків, які створюють клуб, що стає символом їхньої дружби, мрій і спільних пригод. Звичайно, головним атрибутом учасниць є червоні кеди. Це книжки про підтримку, дорослішання, перше кохання, взаємини з родиною та подругами.

Історії «Клубу червоних кедів» не тільки розважають, а й навчають життєвих уроків, допомагаючи усвідомити цінність справжньої дружби й того, як важливо залишатися вірною собі.

Нещодавно ми розповідали про ідеальні книги для читання перед сном, сьогодні ж поговоримо про історії, після яких ви навряд зможете спокійно заснути! Звичайно, вони не будуть так само жахливі, як гра нашої національної збірної в матчі проти Румунії, та заряд якісного переляку ми гарантуємо.

Напевно, будь-яка добірка жахів має починатися зі згадки «святої жахотрійці» — Дракула, Франкенштайн і Джекіл з Гайдом (а десь позаду темною марою блукатиме привид батька Гамлета Говарда Лавкрафта). Найдавнішим із цього зловісного тріо є творіння Мері Шеллі, написане ще 1818 року на алкотусовці письменницькому ретриті з лордом Байроном і ще кількома добродіями.

Суть повісті знають навіть ті, хто її не читав: доктор Франкенштайн як вельми прогресивний науковець початку 19 століття прагне створити свій прототип штучного інтелекту й відтак стати на один щабель із богом. Та на біду не все йде за планом, і створіння, замислене як янгол, першолюдина-Адам, виявляється потворним монстром.

Звичайно, алюзію на творця й творіння авторка навіть не намагається приховати — у певний момент доктор навіть намагається зліпити монстру «Єву» (щоправда, нічиє ребро для цього з тіла не видирає — такі жахи можливі лише в релігійних книгах і в пісні про козака Байду).

Читати історію Франкенштайна і моторошно, і сумно. А ось тут можете погортати лондонське видання 1831 року. Пожовклі сторінки, химерні ілюстрації, все як ви любите.

Усі ми часом засинаємо пізніше, ніж планувати, а для когось це навіть перетворилося на звичку. Постійні стреси й залипання в ґаджетах стали серйозними перешкодами для здорового відпочинку: тривожність заважає розслабленню, а синє світло від екранів пригнічує вироблення гормону, що регулює цикли сну. Та навіть у такі складні часи є ідеальний спосіб заспокоїти розум перед сном — читання книжок. Сьогодні ми згадаємо кілька книг, які ідеально підходять для спокійного вечірнього читання. Жодних жахів і трилерів, їх відкладемо на потім.

У Голлівуді вже почали роботу над третьою частиною історії Пола Атріда та долі пустельної планети Арракіс, а що ж робити книголюбам, які вже прочитали серію книг Френка Герберта? Точно не сумувати, адже є кілька чудових серій книжок, за настроєм, атмосферою й ідеями подібних до «Дюни».

Занурюватися в книги — це опинятися у світі безмежних можливостей, де кожне слово може виявитися магічним ключем від особливих дверей. Тут можна загубитися, забувши про тривоги й негаразди, забувши навіть про час і віддавшись подорожі фантазією. Це телепорт, завдяки якому ми опиняємося де завгодно, не полишаючи власної кімнати. Саме про такі книги-портали, в які хочеться пірнути з головою, ми поговоримо сьогодні.

«Паперовий палац», Міранда Ковлі Геллер

Ця історія запрошує читача у світ загадкових подій і прихованих таємниць: поки головна героїні занурюватиметься у води ставка, ми пірнаємо в її минуле, секрети якого відомі лише старому будинку.

Кожна обережно продумана деталь штовхає до роздумів про природу людських почуттів, на що ми готові піти заради кохання та як цей світ можна зруйнувати одним простим словом — зрада. «Паперовий палац» залишає по собі питання та роздумами, що турбуватимуть нас і після останньої сторінки.