Володимир Винниченко

Володимир Винниченко – видатний український письменник, прозаїк, драматург, художник, журналіст, політик і громадський діяч. Його проза, драматургія, філософія та політологія були його основними жанрами.<br> Твори Винниченка є цінними для України. Оповідання та нариси, п’єси, романи та твори, написані в еміграції, складають три етапи творчості письменника.<br> Він був активним учасником соціально-політичного життя України на початку 20 століття та відіграв важливу роль у розвитку української літератури.<br> З самого початку своєї творчості Винниченко почав писати нові та незвичайні історії («Біля машини», «Контрасти», «Голота», «На пристані», «Раб краси», «Хто ворог?», «Голод», «Салдатики», «Кузь та Грицунь», «Босяк», «Терень»). Майже в усіх цих творах не використовується народницький метод і фарбування; вони художньо показують боротьбу батраків, селян і їхніх ворогів без ідеалізації. Автор відкрито говорить про своє ставлення до цієї боротьби, майже публіцистично. Винниченко починає з драм «Дисгармонія», «Великий Молох» і «Щаблі життя» у своєму другому етапі. Утопізм визначає третій етап творчості письменника. «Сонячна машина» була першою роботою, яка ознаменувала цю зміну.<br> Він розглядав питання національної свідомості та ролі інтелігенції в суспільстві в багатьох його дослідженнях політології, соціології та філософії.<br> Винниченка пам’ятають і досліджують досі, оскільки він залишив значний літературний і політичний внесок в історію України.<br> За його внесок у розвиток літератури Володимир Винниченко отримав Чеський орден «За заслугу» та приз міста Прага.