Таня Гуд: "Найбільше мене надихає українська міфологія"

Таня Гуд — українська письменниця, авторка багатьох книжок в жанрі фентезі. Таня з дитинства полюбляла вигадувати історії та мріяла написати власну книжку. Мрія здійснилась, і на рахунку письменниці вже 11 рукописів. Деякі з них авторка видавала самостійно, інші – знайшли дім у видавництві «Ранок». Серед найвідоміших книжок Тані Гуд є такі, як: «Поклик мавки», «Голос Тіні», «Незламне серце». Ці історії сповнені любові до рідного, адже в їхню основу лягла українська міфологія.

Що вас надихнуло стати письменницею?

О, це довга історія зі злетами та падіннями, спробами й зневірою. Почну з того, що письменницею я прагнула стати ще з дитинства. Жодна гра не проходила без вигадування мною сюжету й неочікуваних поворотів у ньому. Я була таким собі «богом», що вершить долі ляльок, кіндерів і фігурок у лего (сміється). Та писати тоді мені не доводилося. Перша спроба відбулася, коли я прочитала «Гаррі Поттера». Мене настільки захопив той магічний світ, що подумалося: «А чому б і мені не написати щось подібне?»

Відтоді я пробувала, кидала, знову пробувала, зневірювалася в собі, думала, що нічого не вийде, вкотре загоралася ідеєю і вкотре її кидала. Так продовжувалося, аж поки не знайшлася людина, яка в мене повірила. Мій чоловік. Він допоміг мені знайти в собі сили закінчити перший рукопис, а потім писати й інші.

Тож що надихнуло мене стати письменницею? Моє дитинство, Джоан Роулінг і мій чоловік.

Коли ви пишете: коли погано, чи коли добре, або звичайний настрій?

Я пишу завжди. Письменництво дуже романтизоване заняття. Багато людей думає, що це вічний потік натхнення, проте часто, щоб закінчити книжку, ти просто мусиш посадити себе за стіл і писати. Так, зазвичай «запал» приходить уже в процесі, однак без самодисципліни тут ніяк. І неважливо який настрій і що сталося в житті. Важлива регулярність.

Які книжки ваші улюблені?

Я не можу сказати, що в мене є прямо улюблені книжки, але є ті, які лишили беззаперечний слід. До них тягнеться рука, щоб перечитати, їх хочеться мати в своїй колекції, бо, так чи інакше, вони вплинули на моє життя та мою особистість.

Це Казки Ганса Крістіана Андерсена. Перші твори, які вразили мене своїми думками та яскравими образами. Читала й перечитувала їх так багато разів, що обкладинки обох книжок розвалилися.

Звісно ж, це сім частин про хлопчика, який вижив — Гаррі Поттера. Роулінг подарувала мені магію й натхнення на те, що колись і я зможу написати свою власну книжку.

«Спокута Сатани», Марія Кореллі. Цю історію я перечитувала в різному віці, і завжди вона сприймалася мною по-іншому.

«Портрет Доріана Грея», Оскар Уайльд. Історія, від якої й досі моя шкіра вкривається сиротами. Глибока. Повчальна. Моторошна.

Та «Голодні ігри». Колись вони справили на мене неабияке враження, поселивши в мені одержимість іншими антиутопіями. Авторка вміє заволодіти розумом, адже після прочитання ти ще довго думаєш про вчинки героїв, про світ, про меседжи, які були вписані між рядків.

Які дитячі книжки ви читали в дитинстві?

Як я вже сказала, це казки Ганса Крістіана Андерсона, Гаррі Поттер, а ще в дитинстві полюбляла серію про дівчинку Ніну авторства Муні Вітчер. Дуже захопливі книжки! Раджу до них придивитись.

Розкажіть про вашу творчість: які книги ви написали й про що вони.

Розповім про ті, якими найбільше пишаюся і про новинку, яку вже скоро ви зможете придбати в мережі магазинів «Книголенд».

Я обожнюю свою дилогію про мавок, чугайстрів і відьом – «Поклик мавки» і «Голос Тіні». Це історія про Агнесу, дівчину, яка не памʼятає своєї смерті і як стала мавкою. Дівчину, яка прагне повернути собі те, що втратила. Дівчину, яка ще не усвідомлює своєї істинної сили.

Дилогія сповнена магією лісу, атмосферою закинутого, проте затишного хутору, могутністю гір. Проте, на жаль, ці дві книжки наразі неможливо придбати, бо вони друкувалися мною самостійно. Та я вперто вірю, що в них ще буде майбутнє у видавництві.

А що можна купити з моєї творчості, так це «Незламне серце». Це невеличка книжка на вік 7+, проте я раджу її і дорослим. Вона про нас із вами. Про людей, які стикнулися з війною та з багатьма питаннями, яких раніше собі не ставили. У вигляді казки з лісовиками, потерчатами, польовиками й іншими «Незламне серце» розкриває секрет, як пережити ці складні часи.

І незабаром з друку вийде моя нова книжка «Дім між трьох світів». Це історія про дівчину, що потрапляє в Орден мольфарів, які боряться з нечистю. Звичайні люди не бачать страшних створінь, проте головна героїня – може. Вона майже все життя вважала себе божевільною, а тепер має розібратися, як повʼязана з цим новим світом.

Книжка буде неймовірної краси, і я обіцяю вам динамічну й захопливу подорож, оповиту міфічними загадками й київськими легендами.

Приєднуйтеся!

Де ви надихаєтеся?

Останні три роки мене найбільше надихає українська міфологія. Це видно по моїй творчості, адже всі останні книжки написані саме про рідне. Та якщо взяти глобально, то «ми те, що ми їмо». На мене, як і на інших людей, впливає те, що я читаю, з ким спілкуюся, яке кіно дивлюся. Отже, впливає і на мої рукописи. Вони формуються з моїх інтересів, світогляду, питань до світу.

Як комунікуєте з читачами?

Я веду свій блог у мережі Instagram. Там спілкуюся з читачами найбільше. Намагаюся відповідати на всі повідомлення і дууууже ціную те, що маю таку можливість – обговорювати все що завгодно з тими, хто зі мною на одній хвилі.

Чи часто зустрічаєтеся з читачами?

Вживу зустрічаюся на презентаціях і книжкових фестивалях і хоч я дещо боюся публіки, однак такі події завжди заряджають мене. Читачі знову й знову допомагають повірити в те, що все не дарма і що варто відкриватися світу й відкидати свої страхи.

Які у вас є хобі?

Окрім письменництва, я обожнюю фотографію. Те, як можна розповісти історію через картинку. Образ, атмосфера, місце. Іноді дивишся на фото і можеш майже відчути запах чи почути звук, що лине крізь час і простір. Це заворожує.

А ще фотозйомки допомагають мені трохи змістити фокус, коли я надто втомлена від текстів. Я просто переключаюся і водночас насичуюся новими враженнями й образами для майбутніх творів.

Саме тому мій блог в інстаграмі наповнений різними фотокартками. Це хобі, яке тісно повʼязане з моєю основною діяльністю.

Напишіть коротке оповідання за участю Книголенда.

Шорсткими пальцями проводиш по гладкій поверхні корінців, які виструнчилися кольоровими рядами на поличках. Обираєш одну книжку. Серце прискорює своє биття. Адже це саме вона. Та, яку ти шукала. Поволі розгортаєш її. Уже тремтиш. Вдихаєш аромат свіжонадрукованого примірника й не можеш стримати усмішки.

«Вона тут. Омріяна книжка тут. У Книголенді», — думаєш і, навіть не дихаючи, пригортаєш її до грудей, щоб віднести на касу і більше ніколи не відпускати.

Текст Богдан Красавцев, Анна Слезіна