Євгенія Завалій: «Я прийшла до письменництва з дитячої мрії»
Відтепер ми започатковуємо рубрику "Блоги", де будемо публікувати інтерв'ю з відомими українськими письменниками та видавцями.
Сьогодні наша перша гостя — письменниця, волонтерка та громадська діячка Євгенія Завалій, яка народилася в Чорноморську й нині проживає в Одесі. У 2020 році вийшла її дебютна повість для дітей і підлітків "Це всі ми". Також Євгенія є авторкою популярної серії дитячих книжок «Місія "Порятунок"» і книги «Міста, в які ти поїдеш».
Як Ви прийшли до письменництва? Це була дитяча мрія чи народилося пізніше, після закінчення школи?
Я прийшла до письменництва з дитячої мрії, проте досить довго мені здавалося, що ще не час, що я не маю достатньо життєвого досвіду, щоб написати книжку. Зараз я вважаю, що не треба чекати чогось, хочеться писати — пишіть, шукайте видавців або видавайте самі.
Ви пам'ятаєте своє перше оповідання? Про що воно було? Кому Ви його зачитали вперше?
Своє перше оповідання я прочитала подрузі. Бо це було оповідання про невдале побачення. Воно називалося «Вакарчук занепастив моє
життя». Там було власне про мою любов до гурту і концерти Океан Ельзи, а також про те, що хлопець з яким я мала мати побачення вибачився і пішов на зустріч з Вакарчуком.
Чи згодні Ви з твердженням, що книжки письменника — відображення його душі? Чому Ви так вважаєте?
Певною мірою книги відображають особистість автора, але не завжди і не повністю. Хоча, можливо, навіть коли ми пишемо про інших людей — ми пишемо і про себе.
Що Вас надихає творити? Що робити, коли насуває творча пауза?
Коли хочеться зробити паузу — значить треба відпочити. Мене надихають люди і їхні історії, подорожі, історія, література. Іноді мене надихає несправедливість, коли я бачу, що відбувається щось жахливе і треба обовʼязково про це написати.
Які книжки Ви читаєте зараз? Чи є улюблені книжки, які можете перечитувати час від часу?
Зараз я читаю біографію видатної письменниці Наталени Королеви, яку написала Христя Венгринюк, а також читаю «Марсіани на Хрещатику» Віри Агеєвої — про літературний Київ у ХХ ст. Звісно ж є тексти, до яких повертаюся — нещодавно перечитувала «Планету Полин» Оксани Забужко. Люблю звірятися з текстами історика Сергія Плохія.
Яку Вашу книжку Ви б назвали Вашою візитівкою? Чому?
Моя візитівка — це книга-тревелог «Міста, в які ти поїдеш», яка вийшла у 2022 році у «Видавництво - 21». Це книга про мене і мої подорожі, мою любов до різних міст, відкриття їхньої сутності культури. Про прогулянки Барселоною, Парижем, Мюнхеном, Вільнюсом, Краковом, Амстердамом, Віднем, Міланом.
Ви підтримуєте екологічний рух та у своїх творах часто звертаєте увагу на збереження довкілля. Як давно Вас почала цікавити екологічна тематика?
Екологічна тематика мене цікавила завжди, бо я розумію, що нині людство знаходиться перед жахливими викликами: глобальне потепління, засмічення Світового океану, вимирання цілих видів тварин тощо. Тому моя перша книжка для підлітків, яка називається «Це всі ми» і вийшла у видавництві «Чорні вівці». Вона присвячена проблемам сортування сміття та забрудненню морів. Потім ми з Видавництвом Старого Лева зробили серію дитячих книжок «Місія «Порятунок» про ведмедів, бджіл і дельфінів. Це види тварин, які нині дуже сильно потерпають: ведмеді від діяльності людини; бджоли вимирають по всьому світу через пестициди, якими обробляють поля; у книзі про дельфінів ми говоримо про необхідність нарешті заборонити дельфінарії.
На Вашу думку, чи є письменник своєрідним пророком людства? З ким із відомих письменників, яких уже немає на цьому світі, Ви хотіли б поспілкуватися?
Далеко не всі письменники є пророками людства. Але серед них є пророки. Однією з пророків була Леся Українка. Хотілося б поспілкуватися з нею і Ольгою Кобилянською за кавою. А ще з англійками Джейн Остін і Агатою Крісті. О, а ще я хотіла б поговорити з Бахом, Моцартом і Шопеном!
Над якою книжкою Ви зараз працюєте? Для кого вона буде написана?
Я працюю зараз одночасно над двома проєктами. Для дітей скоро вийде нова «Місія "Порятунок"» про порятунок тварин на війні. Там будуть реальні історії, але в художній формі. Також я працюю над продовженням книги про міста: це будуть міста, які близькі українцям і підтримку яких ми відчули під час війни.
Я люблю всі свої книжки. Усі вони написані з любовʼю і прагненням змінювати світ. Кожна для мене — довга історія пошуків і роботи над текстом.
Як зробити так, щоб українці дедалі більше читали?
Українці останні роки справді стали більше читати, це помітно. Але, на жаль, війна гальмує ці процеси; уявімо скільки бібліотек і фондів нині знищені й потребують відновлення. Але ми бачили як українські діти везли за кордон свої книжки; скільки програм зараз створено для того, щоб наші люди за кордоном мали доступ до книжок; автори проводять зустрічі, які завжди дуже теплі. Потреба у читанні є і вона тільки зростатиме.
Чи пишуть читачі Вам листи? Розкажіть історію про листи, які Вам пишуть.
Пишуть, але не паперові. Мої читачі часто пишуть мені у Фейсбуці й Інстаграмі. Наприклад, тут: https://instagram.com/yevgeniya_zavaliy?igshid=MmJiY2I4NDBkZg==.
Часом бувають дуже зворушливі відгуки. Нещодавно жінка написала, що коли вона читає «Міста, в які ти поїдеш», то ніби розмовляє з рідною людиною. Такі слова для авторів — безцінні.
