Управління культури Львівської міської ради оголосило конкурс на надання фінансової підтримки україномовного книговидання у м. Львові у 2020 році. Заявки на участь у конкурсі приймаються з 15 жовтня до 13 листопада 2020 року включно. Подані на конкурс заявки розглядатиме конкурсна комісія з питань визначення кращих книжкових україномовних видань львівських видавництв. До розгляду допускаються видання за попередній календарний рік (2019 р.). Про це повідомила прес-служба ЛМР. Перелік переможців конкурсу – одержувачів грошової винагороди – буде оприлюднено на сайті Львівської міської ради протягом 3-х робочих днів після заключного засідання конкурсної комісії. Організатором конкурсу є управління культури департаменту розвитку Львівської міської ради.

14 жовтня починається Франкфуртський книжковий ярмарок. Його дирекція вирішила, що цього року книжок не виставлятимуть у павільйонах. Але подія все таки відбудеться. Уперше за понад сім десятиліть свого існування Франкфуртський міжнародний книжковий ярмарок, який приймав щороку більше семи тисяч видавництв, літературних агентств, медійних компаній, книготоргівельних об’єднань, вирішив цього року взагалі не виставляти книжки на стендах. Павільйони ярмарку залишаться закритими.

Планувалося, що відвідувачі будуть присутні лише в одному павільйоні, де розташовується ярмаркова сцена телеканалу ARD. Однак 12 жовтня організатори вирішили проводити заходи без глядачів і тут. Причиною такого рішення стало серйозне погіршення пандемічної ситуації в Німеччині та всьому світі загалом.

Ще в кінці травня генеральний директор книжкового ярмарку Юрґен Боос (Juergen Boos) говорив про те, що все відбудеться у звичному форматі, нехай і за участі не всіх експонентів, а лише переважно з Німеччини. І навіть носіння масок, мовляв, буде справою добровільною. Але ситуація з коронавірусом не послабилася, і дуже багато видавництв, зокрема і німецьких, оголосили, що не приїдуть на ярмарок. Крім того, дотриматися всіх запобіжних заходів на величезній території Франкфуртського ярмарку, яку відвідували зазвичай близько третини мільйона гостей, просто неможливо.

Довгоочікуваний серіал за циклом книг Террі Пратчетта «Варта» вийде на телеекрани вже в січні 2021 року. А поки ми з нетерпінням чекаємо на телепрем’єру, творці серіалу презентувати тизер та кілька фрагментів відео з екранізації.

Серіал із восьми епізодів розкаже про пригоди, що чекають на міську варту Анк-Морпорка. Капітан Ваймз, констебль Морква, капрал Ноббс та інші «охоронці» міста мусять подолати не одне випробування, аби врятувати Анк-Морпорк та його жителів. Чи вдасться це їм – дізнавайтеся в книжках «Дискосвіту» та екранізації.

Серіал у співпраці готують для глядачів «BBC Studios» і «Narrativia», а трансляція відбудеться на каналі «BBC America».

Головні ролі в серіалі виконують Річард Дормер («Гра престолів»), Адам Гьюджілл («1917»), Джо Ітон-Кент («Не забудьте водія»), Марама Корлетт («Кривава погоня»), Лара Россі («Перетинаючи межу») та Сем Адевунмі («Останнє дерево») та інші.

Нагадаємо, серед книг серії «Дискосвіт» Террі Пратчетта українською випущено дві книги про Варту – «Варта! Варта!» та «Озброєні».

Класична історія про Попелюшку отримає нове втілення в книзі «Якщо туфелька підійде», яку в 2021 році випустить видавництво «Disney». Її авторка Джулі Мерфі переглянула традиційний образ і придумала свою Попелюшку, яка не чекає на принца, а якщо туфелька не підходить, вирішує створити свою.

За сюжетом головна героїня на ім’я Сінді (англійською Попелюшка – Cinderella, прим. ред.) закінчує школу взуттєвого дизайну. Вона намагається стати на ноги, і для цього працює на свою мачуху, яка продюсує популярне американське реаліті-шоу «Перед північчю». Сінді погоджується знятися в шоу з надією, що це допоможе їй почати кар’єру в модній індустрії. Вона стає єдиною жінкою на конкурсі побачень з розмірами «плюс сайз» і завойовує довіру глядачів, перетворюючись на «ікону бодіпозитиву».

Джулі Мерфі – американська письменниця, вона стала відомою завдяки роману «Пампушка», який екранізував Netflix. Компанія «Disney» вже співпрацювала з Мерфі, коли обрали її попередню книгу «Dear Sweet Pea» («Милий горошок» – прим. ред.) для проєкту на власному телеканалі. Роман про Попелюшку стане першим у серії книг про героїв «Disney», які опинилися в сучасному світі.

Лауреатом Нобелівської премії з літератури 2020 року стала американська поетеса Луїза Глюк. Премія була присуджена «за безпомилковий поетичний голос», заявили у Шведській академії.

Луїза Глюк народилася в 1943 році в Нью-Йорку, проте зараз живе в штаті Массачусетс. Авторка 14 збірок поезій і двох поем, за які вона отримала безліч нагород, у тому числі Пулітцерівську премію, премію Американської академії поетів і Премію національного кола книжкових критиків.

Нагадуємо, що у 2019 премію було вручено відразу двом лауреатам: нагороду за 2018 рік отримала польська письменниця Ольга Токарчук, а за 2019 рік – австрієць Петер Гандке. Це було пов’язано з тим, що у 2018 році премія з літератури не була присуджена через скандал у Шведській академії. У листопаді 2017 року в рамках соціального руху #MeToo 18 жінок – членкині та співробітниці Шведської академії – звинуватили в домаганнях фотографа й режисера Жан-Клода Арно. За їх словами, академії було відомо про дії Арно – чоловіка шведської поетеси й прозаїка Катаріни Фростенсон, яка також була членкинею цієї організації.

З 1901 по 2017 рік лауреатами Нобелівської премії з літератури стали в цілому 114 осіб. Попереднього разу нагорода не вручалася під час Другої світової війни. У 2017 році найважливішої міжнародної премії в галузі літератури удостоєний британський письменник японського походження Ісігуро Кадзуо, а попереднього року – американський автор і виконавець Боб Ділан. У 2015 році Нобелівську премію з літератури отримала білоруська письменниця Світлана Алексієвич.

Голосування за найсексуальніших діячів української культури – музики, театру, літератури, кіно та інших видів мистецтва – тривало на  Facebook-сторінці народної премії до 18 вересня.

Згідно з результатами, премію «Золотий ліфон 2020» отримав Жадан. Цікаво, що минулого року, коли голосування було проведено вперше, серед відвідувачок літературних фестивалів Книжковий Арсенал у Києві, Форум видавців у Львові та музичного Бандерштату в Луцьку з ініціативи викладачки хімії Ганни Арінархової, переможцем теж став автор романів «Депеш Мод» та «Ворошиловград», а віднедавна й ведучий Радіо НВ.

«Коли ми говоримо «ідеальний чоловік», у нашій уяві постає він – Сергій Жадан. Бо саме в ньому поєднується безліч людських рис, які можна віднести до категорії ідеальних. Це й надзвичайний письменницький талант, і доброта, почуття гумору, світлий розум та велике вміння залишатися адекватним у будь-яких життєвих ситуаціях, це неабияка працездатність, це величезна любов до рідної землі та людей, це вміння об’єднувати та поєднувати не лише на папері все найпрекрасніше, що є в нашому житті… Такий яскравий і золотий, як наш Золотий ліфон, що абсолютно заслужено ми не кидаємо, а покірно кладемо до ніг єдиному й неповторному Сергієві Жадану» – ідеться на сторінці премії.

Lockdown («локдаун»), що в перекладі з англійської означає «карантин», за версією Collins Dictionary названо словом року.

Як повідомило видання Vogue, відповідно до словника Collins Dictionary, «локдаун» — це «введення суворих обмежень на виїзди, подорожі, соціальну взаємодію й доступ до громадських місць», і за останній рік частота використання цього слова різко зросла. Аналітична база даних Collins Corpus обсягом 4,5 млрд слів, що містить матеріали вебсайтів, книг і газет, а також радіо- й телезаписи, зареєструвала зростання частоти вжитку слова на 6000%. Для порівняння, у 2019 році було зареєстровано 4000 випадків використання слова «локдаун», а у 2020-му цей показник перевищив чверть мільйона.

«Мова — це віддзеркалення світу навколо нас, і у 2020 році панує глобальна пандемія, — пояснює консультантка з питань мовного контенту Collins Гелен Ньюстед. — Ми вибрали „локдаун“ словом року, бо воно уособлює загальний досвід мільярдів людей, яким довелося обмежувати своє повсякденне життя, щоб стримати вірус». Інші слова, пов’язані з пандемією, як-от «коронавірус», «соціальне дистанціювання», «самоізоляція» і «відпустка», були в списку 10 найпопулярніших слів

17 листопада в США вийшли мемуари 44-го президента США Барака Обами «Земля обітована» (A Promised Land) - перший з двох обіцяних томів. 700-сторінкова «Земля обітована» - не перша книга Обами і не перші його мемуари.

У 1995 році - тобто за 14 років до його першого президентського терміну - вийшла книга «Мрії мого батька: Історія раси і спадщини». В ній Обама розповів про своє життя в Гонолулу і Чикаго і до того, як він вступив в юридичну школу в 1988 році. Ці спогади перевидали в 2004 році. Нові мемуари закінчуються травнем 2011 року. За кілька тижнів до цього Обама розкритикував Дональда Трампа на зустрічі з журналістами, які висвітлюють діяльність Білого дому. Відносини між політиками довгий час були напруженими. Зокрема, Обама засудив плани Трампа балотуватися в президенти, а той вимагав від нього показати свідоцтво про народження, щоб офіційно спростувати теорію про те, що 44-й президент США народився не в Штатах, а, отже, не має права бути їх лідером.

За нові мемуари Обами і його дружини Мішель Обами (вони вийшли в 2018 році) видавництво Penguin Random House заплатило рекордні $ 65 млн. Коли «Земля обітована» вийде російською, невідомо. Книгу Мішель Обами російською видавництво випустили в 2019 році.

«Земля обітована» вийшла одразу 25 мовами. Крім цього, побачить світ і аудіокнижка, з голосом самого Обами. Американський стартовий тираж становить 3 млн примірників.

Згідно повідомлення УФК в межах програми Translate Ukraine іноземними мовами, за підтримки держпрограми, вийшли ще шість українських книжок. Переклади видали на Кіпрі, у Німеччині, Польщі та Болгарії.

Серед перекладених та виданих книжок:

•          Збірка обраної поезії Катерини Бабкіної «Заговорено на любов» опублікована на Кіпрі, перекладач – Гіоргос Молескіс;

•          Роман Софії Яблонської «Чар Марока» опублікований у Німеччині, перекладачка – Клаудія Дате;

•          Збірка поезії Миколи Воробйова «Гора і квітка» опублікована у США, перекладачка – Марія Ревакович;

•          Роман «Готель «Велика Пруссія» Богдана Коломійчука виданий у Польщі, перекладач – Ришард Купідура;

•          Збірка поезій Остапа Сливинського «Сніданок на траві» вийшли в Болгарії, перекладачка – Райна Камберова.

Всього цього року у межах програми має бути профінансовано переклад 57 українських книжок, повідомив УФК

Translate Ukraine – нова програма Українського інституту книги, яка частково відшкодовує витрати на видання української літератури іноземною мовою. УІК підтримує книжки, написані українською мовою та видані українськими видавцями. Це може бути художня література (проза, поезія, драматургія), нонфікшн та гуманітаристика; дитяча та підліткова література. Інститут надає підтримку і перекладачам-початківцям, і досвідченим перекладачам, але перелік перекладених творів з української мови або фрагмент тексту, що пропонується до перекладу, підвищують шанси проєкту. Установа покриває витрати на передачу прав та на переклад. Водночас інституція не покриває видатки на друк та інші супутні витрати (редагування, коректура, дизайн, верстка). Загальна сума, яку може відшкодувати Інститут книги – до €4 тис. за одне видання.

В попередні періоди за кордоном  побачили світ роману Марини Гримич «Ажнабія на червоній машині», роману Андрія Любки «Твій погляд, Чіо-Чіо-сан» та збірки віршів Катерини Бабкіної «Не проси ні про що, крім тепла», «50 відсотків рації» Олександра Бойченка, «Доця» Тамари Горіха Зерня, «Останнє бажання» Євгенії Кононенко, «Дім у Бейтінґ Голлов» Василя Махна та «Зубр шукає гніздо та Ведмідь не хоче спати» ілюстраторки Оксани Були та «Антологія молодої української поезії».

Нагадуємо про те, що Український інститут книги продовжує державну програму закупівлі літератури, виданої українськими видавництвами для поповнення бібліотечних фондів країни. " Нарешті ми рухаємося! Дивіться список книжок, які будуть закуплені і доставлені до бібліотек до кінця року. Книжки в цьому році оцінювали 3 експертні ради (57 експертів), а також бібліотекарі з понад 600 бібліотек, до яких потраплять ці книжки. Безмежно вдячна всім експертам за їхню самовіддану волонтерську роботу. Оцінити майже 3000 книжок було геть не просто, я б нізащо не погодилася. Відбір відбувся прозоро, з дотриманням всіх затверджених норм. Доповнення до списку вноситися не будуть, тож уклінно прошу мені про це не писати", зазначає на своїй сторінці у Фейсбук директор УИК Олександра Коваль.

В харківській книгарні мережі "Книголенд" відбувся круглий стіл " Альтернативні джерела виготовлення паперу
Партнери заходу: "Зміївська паперова фабрика" та "Музей паперу" 
У ході роботи та пошуків альтернативних методів виготовлення паперу,  учасники заходу - виробники та експерти дійшли висновку, що в умовах майже екологічної катастрофи в Україні та Світу, пов'язаної із вирубкою лісів слід терміново шукати альтернативну сировину, в тому числі ту, що створюється завдяки переробці поліграфічного сміття та упаковки. З пропозиціями виступили розробники нової технології, що дозволяє здійснити виготовлення паперу з наступних рослин - бамбук, лопух, кукурудза, верба, сінокісна трава. З нетрадиційних методів  була запропонована використана чайна заварка, хвостики бананів. Учасники столу наголосили на тому, що  традиційним методом залишається - переробка макулатури та навели приклад діяльності "Зміївська паперова фабрика" де вже декілька років в якості сировини використовується перероблена упаковка Tetra Pak.

Можна почути думку, що спорт вигадали, аби не було війни. Адже саме спортивні змагання можуть слугувати мирною альтернативою військовим конфліктам, дозволяючи людям змагатися й проявляти свої фізичні та стратегічні здібності без кровопролиття.

Ще в стародавній Греції під час проведення Олімпійських ігор проголошувався так званий «олімпійський мир», коли всі військові конфлікти між грецькими містами-державами припинялися, щоб спортсмени могли безпечно подорожувати до Олімпії й брати участь у змаганнях.

Саме сьогодні, у день відкриття літніх Олімпійських ігор у Парижі на тлі російсько-української війни та зростаючої напруги  у світі, ми поговоримо про п’ять важливих книг, які привідкриють вам світ професійного спорту. Вони можуть стати джерелом мотивації, розповідаючи про життя спортсменів, їхні перемоги та невдачі, які врешті-решт призводять до великих досягнень — власне спортивних або особистісних.

«Маестро. Роджер Федерер: велике життя у великому тенісі», Крістофер Клері

Ця книга — захоплива й інформативна біографія, що показує становлення тенісиста від звичайного підлітка до легенди, розкриваючи багато цікавих аспектів його кар’єри й особистого життя. Федерер постає перед нами не просто великим талантом, а затятим професіоналом, що ідеально осягнув мистецтво самодисципліни й зумів працювати з рутиною, перемагаючи сумніви в собі та біль від жорстоких поразок.

Біографія Роджера Федерера є прикладом того, як найбільші зірки світового спорту можуть залишатися скромними й відданими своїй справі. Книга надихає читачів на досягнення власних цілей, підкреслюючи необхідність важкої праці, наполегливості, стійкості та віри в себе.

Часто ми хочемо, щоб улюблена історія не закінчувалася, розтягуємо її, аби побути ще трошки з героями. І як же тішить, коли вони з’являються не в одній книзі, а в цілій серії! Сьогодні говоримо про серії підліткових романів, які влучають прямо в серденько!

«Клуб червоних кедів», Ана Пунсет

Популярна серія підліткових романів іспанської авторки Ани Пунсет познайомить вас із компанією чотирьох дівчат-підлітків, які створюють клуб, що стає символом їхньої дружби, мрій і спільних пригод. Звичайно, головним атрибутом учасниць є червоні кеди. Це книжки про підтримку, дорослішання, перше кохання, взаємини з родиною та подругами.

Історії «Клубу червоних кедів» не тільки розважають, а й навчають життєвих уроків, допомагаючи усвідомити цінність справжньої дружби й того, як важливо залишатися вірною собі.