Новини інтернет-магазину книг "Книголенд" - стор. 12

Український інститут книги затвердив перелік заявок на отримання інституційної підтримки, які відповідають вимогам Порядку надання інституційної підтримки у формі грантів суб’єктам видавничої справи.
У списку, з яким можна ознайомитися на сайті УІК, 97 українських видавництв.
Загальна сума виділених коштів на затверджений перелік заявок на отримання інституційної підтримки видавців у 2020 році – майже 82 млн грн.
Нагадуємо, що в листопаді Український інститут книги оголосив про приймання заявок щодо надання інституційної підтримки у формі грантів суб'єктам видавничої справи. Кошти гранту можуть бути використані видавцем з дати прийняття Наглядової радою Інституту рішення про надання гранту, на оплату прямих витрат, безпосередньо пов’язаних з виданням книжкової продукції державною мовою (авторська винагорода та/або придбання прав на використання об’єкта права інтелектуальної власності, підготовка оригінал-макету, витрати на друк та витратні матеріали, пов’язані з друком, у тому числі витрати на виготовлення електронних книг та аудіокниг).
Також згодом УІК оприлюднив перелік заявок на отримання інституційної підтримки.
Український інститут книги — державна установа при Міністерстві культури та інформаційної політики України, покликана формувати державну політику у книжковій галузі, провадити промоцію книгочитання в Україні, підтримувати книговидавничу справу, стимулювати перекладацьку діяльність, популяризувати українську літературу за кордоном.
У цьому році УІК провів конкурс бібліотечних закупівель, а також конкурс на фінансування перекладів української літератури іноземними мовами.

Раді повідомити, що розділ «Книжник» відтепер має власний канал на youtube.com.
Тут ви зможете подивитися проморолики про нові надходження книжок до Книголенду, інтерв’ю з письменниками та видавцями, книгорозповсюджувачами, дізнатися про нові книжки, що вийшли в Україні та в світі, поспостерігати, як відбувається творчий процес, ознайомитися з тенденціями ринку.
Тенденції ринку книжок в нашій країні, як відомо, не вельми втішні. Регулярно читають менше половини українців. Чверть століття тому мережа книгарень у провінції зійшла нанівець і досі не відновилася. На одну людину видається менше книжки на рік, а якщо казати саме про художню літературу сучасних українських авторів, то це взагалі сльози. Розділ «Книжник» створено з любов’ю до світу книжок, а ця любов спонукає нас шукати шляхи виправлення ситуації на краще.
Книгу ніщо не замінить, але нове життя нового прагне слова, і нові технології не лише, як прийнято вважати, становлять загрозу паперовій книжці, а й надають нові можливості для популяризації читання загалом, просування нових видань, знайомству з авторами, відкриття нових імен в літературі.
Літературний процес має багато складових, одна з яких – зворотній зв'язок з читачем. Адже краще один раз побачити, ніж багато разів почитати опис, ютуб-канал надає саме таку можливість.

Комітет Національної премії імені Тараса Шевченка визначив довгий список цьогорічних претендентів. Про це повідомляє офіційний сайт премії.
У номінації «Література» до довгого списку потрапили:
Герасим’юк Олена – книжка поезій «Тюремна пісня»;
Жежера Віталій – цикл есеїв «Відкладене літо»та авторські колонки останніх років;
Запека Віталій – антивоєнний роман «Цуцик»;
Лебедєва Катерина – роман «22: Містичний випадок на Вознесенському узвозі у Києві»;
Луцишина Оксана – роман «Іван і Феба»;
Мастєрова Валентина – роман «Тобі скажу»;
Махно Василь – роман «Вічний календар»;
Рафєєнко Володимир – роман «Мондегрін (пісні про смерть і любов)».
Також журі відібрало й претендентів у номінації «Публіцистика, журналістика»:
Асєєв Станіслав – книжка есеїв «В ізоляції»;
Білозерська-Воронова (Білозерська) Олена – книга «Щоденник нелегального солдата»;
Житня Людмила – книжка «Чорнобиль ‑ очима жінок»;
Кіпіані Вахтанг – книжка «Справа Василя Стуса»;
Романчук Олег – книжка публіцистики воєнного часу «Не бійсь. Не зраджуй. Не мовчи».
З повними списками претендентів у номінаціях «Музичне мистецтво», «Візуальне мистецтво», «Кіномистецтво» та «Театральне мистецтво» можна ознайомитись на офіційному сайті премії.
Список сформували шляхом відкритого голосування.
У засіданні комітету взяли учать: Юрій Макаров – голова Комітету, Тамара Гундорова – заступниця голови Комітету, Дмитро Богомазов, Володимир Войтенко, Майя Гарбузюк, Ростислав Держипільський, Римма Зюбіна, Любов Морозова, Ігор Панасов, Віктор Плоскіна, Михайло Рашковецький, Юлія Сінькевич, Ірина Славінська, Остап Сливинський, Євгеній Стасіневич.
Другий тур конкурсу на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка 2021 року заплановано провести у третій декаді грудня.
Нагадаємо, що 2019 року Шевченківську премію в номінації «Література, публіцистика, журналістика» отримали Богдан Горинь та Оксана Забужко.

22 листопада о 20:00 відбулася онлайн-церемонія нагородження переможців міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова» у номінації «П’єси».
Церемонію можна переглянути онлайн на youtube-каналі «Коронації слова».
Ось імена авторів п’єс, з яких постануть нові вистави в українських театрах:
1 премія – «Звір» Наталія Ігнатьєва (Запоріжжя)
2 премія – «Буття, небуття та трохи психоаналізу» Андрій Загребельний (Київ)
3 премія – «Карамель» Наталія Ігнатьєва (Запоріжжя)
Дипломанти-фіналісти:
«Жіночі долі, розстріляні війною» Світлана Спасиба (c. Германівка, Київська обл.)
«Дванадцятий апостол» Віктор Рибачук (Вінниця)
«Король-Блазень» Неда Неждана (Київ)
«Коли зупинився годинник» Юрій Власовець (Авдіївка)
«Де живуть львівські дракони?» Оксана Дуплій (Черкаси)
«Інтелігенція» Володимир Гільчук (Ніжин)
«Я чоловік богині» Геллада Самойленко (Донецьк/Київ)
Дипломанти:
«Смертю смерть здолавши» Микола Гончарук (Чорноморськ)
«Dupa morelli» Влада Друзд (Київ)
«Китайські церемонії» Артур Закордонець (Хмельницька обл.)
«Два кінця, два кільця» Дмитро Наумов, Тарас Боровок (Київ)
«Контрабас розбушувався» Олександр Володарський (Київ)
«Бути чоловіком» Денис Дикий (Київ)
«Галю, ци-нація» Володимир Нянькін (Суми)
Спеціальні відзнаки:
Спецвідзнака від Дебют-газети – «Вчорашній суп» Анна Багряна (Софія (Болгарія)/Київ (Україна)
Спеціальна відзнака від Римми Зюбіної – «Пансіонат для людей похилого віку» Юлія Бондарюк (Київ)
Спеціальна відзнака від Українського радіо «Радіообрії коронованого слова» – «Дванадцятий апостол» Віктор Рибачук (Вінниця)
Спеціальна відзнака від Українського радіо «Радіообрії коронованого слова» – «Де живуть львівські дракони?» Оксана Дуплій (Черкаси)
Спеціальна відзнака від Київського Палацу дітей та юнацтва – «Живи, книго!» Ольга Пономаренко (с. Бубнівська Слобідка, Черкаська обл.)
Спецвідзнака «Міжнародний вибір. Словаччина» – «Маріанна та її чоловіки» Катерина Мусієнко (Сліач (Словаччина)/Кривий Ріг (Україна)

На розгляд новоствореної Хмельницької міської громади планують винести Програму підтримки книговидання та читацької культури у Хмельницькому на 2021-2025 роки «#ЩодняЧитай українською» загальним кошторисом 9,5 млн грн.
Протягом наступних п’яти років найбільші суми спрямовуватимуть на: укомплектування публічних бібліотек міста книжковою продукцією видавництв України (всього 3,5 млн грн), книговидання книжкової продукції місцевих авторів – суспільно значущих творів письменників і наукової інтелігенції міста (2 млн грн), підготовка до друку, друк та допоміжні послуги, пов’язані з друкуванням поетичної та прозової збірки авторів профільних творчих спілок та громадських організацій міста Хмельницького (1,46 млн грн), закупівля книжкової продукції місцевих авторів (700 тис. грн), передплата періодичних видань України, у т.ч. місцевих газет і журналів для укомплектування фондів бібліотек міста (700 тис. грн).
Сьогодні, діє Програма підтримки книговидання місцевих авторів та популяризації української книги у м. Хмельницькому на 2018-2020 роки «Читай українською». Завдяки їй було видано 80 назв книг місцевих авторів в кількості 8920 примірників на загальну суму 820,6 тис. грн; придбано 66 назв книг місцевих авторів в кількості 1990 примірників на загальну суму 108,41 тис. грн. Бібліотечні фонди поповнились літературою в кількості 20388 прим. на суму 1 млн 275 тис. грн.

В нас є чудові новини для шанувальників Вінсента ван Гога: запустили онлайн-архів Van Gogh Worldwide, де зібрано більше тисячі робіт митця.
Вінсент ван Гог – нідерландський художник-постімпресіоніст, один із найвидатніших та найвпізнаваніших митців ХIХ століття, який створив сотні геніальних картин. Під час пандемії мільйони людей втратили можливість насолоджуватися цими роботами, тож низка музей вирішили організувати архів з картинами Ван Гога в онлайн форматі.
Понад тисяча рисунків та картин зібрали та виклали у вільний доступ Музей Креллер-Мюллер в Оттерло, Музей ван Гога в Амстердамі, Нідерландський інститут історії мистецтв RKD та Агентство культурної спадщини Нідерландів. Наразі тут представлені лише роботи, які є в Нідерландах. Інші твори Вінсента з різних куточків світу планують оцифрувати протягом 2021 року та доповнити ними онлайн-архів. Самі роботи посортовані за видом та періодом творчості.
В Україні книгу, присвячену Вінсенту ван Гогу випустило «Видавництві Старого Лева».
«Це Ван Гог» – ілюстрований життєпис художника, своєрідна мозаїка з його біографії, фрагментів листування з братом Тео та знаменитих картин.

Мер столиці П’ятої республіки закликала городян обговорювати літературу в парках і на площах
Незважаючи на недавнє поновлення карантину, COVID-19 продовжує набирати обертів у Франції. Серед головних жертв пандемії – культура й мистецтво. Закрито Ейфелеву вежу, яка тільки що відзначила 131-ту річницю, театри, музеї, концертні зали й книжкові магазини. Вони намагаються вижити, зберегти зв’язок із глядачами й читачами і наполегливо борються за свої права. Письменники вже цілком відкрито закликають не підкорятися владі, а експерти говорять про неминуче зростання цін – держпідтримки на всіх не вистачить. В умовах карантину відкриті тільки такі торгові точки, де можна придбати життєво важливі речі: продукти, ліки, цигарки та інші предмети першої необхідності. Книги в цей список, на превелике обурення діячів культури, не потрапили. Незважаючи на те, що під час весняного локдауну, якщо вірити опитуванням, французи стали помітно більше читати. 300 видавців і письменників на чолі з нобелівськими лауреатами Патріком Модіано і Жаном-Марі Гюставом Ле Клезіо опублікували петицію: «Месьє президент Макрон, підтримаймо культуру й відкриймо книгарні!» Заклик миттєво отримав підтримку. Уперше за багато десятиліть у Парижі 10 листопада скасували вручення Гонкурівської премії – найпрестижнішої літературної нагороди Франції.
«Ми пішли на цей крок у знак солідарності з книгарнями, які закрилися за рішенням влади, – повідомив «Известиям» президент Гонкурівської академії Дідьє Декуен, – ми відклали нашу церемонію до тих пір, поки вони знову не зможуть відкрити двері».
Гонкурівців підтримали інші престижні премії, включаючи премію Французької академії, Ренодо, Інтералье. Відомий письменник Філіп Клодель звернувся до книгарень з полум’яним закликом: «Відмовляйтеся коритися! Відкривайте двері для всіх, дотримуючись запобіжних заходів! Нехай культура поверне собі гідне місце, інакше невігластво вб’є більше людей, ніж будь-який вірус». Кілька книгарень відгукнулися на заклик. В одній із них, Abbesses, пройшла акція непокори, яка зібрала читачів і літераторів, які підписували свої книги. Відомий письменник-мандрівник Сільвен Тессон, автор бестселера «У сибірських лісах», оголосив на зустрічі, що він дезинфікував руки горілкою і готовий виступити в ролі книгоноші – розносити свої романи по квартирам читачів.

На платформі «Велика Ідея» закінчилася кампанія спільнокошту проєкту «Світи. Народи. Історія кримських татар» – першої аудіокниги українською мовою за друкованим виданням у 4-х томах Валерія Возгріна. За 100 днів удалось зібрати понад 148 тисяч гривень. Аудіокнига – початок масштабного проєкту перекладу праці «Історія кримських татар» українською мовою. Після її створення перекладачі продовжать перекладати українською всі 4 томи книги. Їх у майбутньому можуть видати друком. Щоб створити аудіокнигу, із 3300 сторінок чотиритомника команда відбере щонайменше 720 сторінок, і перекладе їх українською мовою. Критерії відбору встановлять з істориками та представниками спільноти кримських татар. Завдяки праці Возгріна українці дізнаються більше про історію Криму від давніх часів до депортації, стануть зрозумілішими витоки сучасної окупації Криму. Проєкт став можливим завдяки підтримці Ленура Іслямова, мецената, власника прав на працю Валерія Возгріна, Меджлісу кримськотатарського народу та його голови Рефата Чубарова, а також благодійного фонду ASTEM Foundation. Валерій Возгрін, який народився в Акмесджиті (Сімферополі), виріс і сформувався як особистість у Криму, уважав за свій обов’язок розказати правду про ганебні злочини Російської Імперії та Радянського Союзу стосовно кримських татар і Криму загалом.
Опублікувати аудіокнигу планують в першому кварталі 2021 року.

Дев’ятнадцять українських художників-ілюстраторів беруть участь у виставці «Ukrainian illustration garden» («Сад української ілюстрації»), що триває в Національній бібліотеці дітей та юнацтва в Сеулі. Виставка українських художників-ілюстраторів триватиме з 10 листопада 2020 року до 29 січня 2021 року.

Журналісти зазначають, що експозиція яскраво та змістовно наповнена. «Вона складається з трьох частин, малюнки до яких створили наші учасники. Перша присвячена видатним постатям української історії. Друга розповідає цікаві факти з життя українців та знайомить із природним та культурним різноманіттям. Третя частина представляє наших героїв та проілюстровані ними книги», – розповідають колеги. У посольстві зауважили, що митці, які беруть участь у виставці, поєднали у своїх роботах українську школу ХХ століття, елементи народного мистецтва й відкритий погляд молодих європейців на сучасний книжковий малюнок. У відкритті «Ukrainian illustration garden» 29 жовтня взяли участь посол України Олександр Горін із дружиною Наталією Тимошенко, почесний консул України в Республіці Корея Кім Хі-Джун, представники бібліотеки та посольства. Підготовка до виставки тривала щонайменше рік, але, як зазначили в диппредставництві, це не вся історія. «Сміливо додавайте останнє десятиліття, протягом якого набирало обертів українське книговидавництво, а разом з ним – українська книжкова ілюстрація. Це як виростити дерево», – розповіли в посольстві.

Аукціон уже підтримали Оксана Забужко, Андрій Курков, Тарас Прохасько, Наталка Сняданко, Катерина Бабкіна та інші. Культурно-видавниче медіа «Читомо», яке вже 11 років поспіль розвиває культуру читання та популяризує мистецтво книговидання в Україні, влаштовує онлайн-аукціон для підтримки своєї діяльності. Благодійний аукціон триватиме з 12 листопада 2020-го по 12 січня 2021-го року. У цей час на сторінках відомих письменників, видавців, ілюстраторів та інших представників культурної сфери з’являтимуться благодійні лоти: книжки з автографами, архівні афіші, картини, сувеніри, одяг, прикраси та ін. Їх можна буде придбати, перерахувавши кошти на розвиток «Читомо». Благодійні лоти можна знайти в соцмережах за тегами #підтримайЧитомо #благодійнийаукціонЧитомо.
«Утримувати й розвивати культурне незалежне медіа у ці непевні часи – своєрідна mission impossible. Якщо до створення наших спецпроєктів ми намагаємося залучити партнерів, то на поточну діяльність, наповнення постійних рубрик і гонорари для авторів, зарплату для редакції та супровід сайту знайти кошти значно важче», – розповідає керівниця комунікаційного напрямку «Читомо» Наталя Корнієнко.
Аукціон уже підтримали: PEN Ukraine, Книжковий Арсенал, Book Forum, Оксана Забужко, Андрій Курков, Тарас Прохасько, Наталка Сняданко, Гаська Шиян, Катерина Бабкіна та інші. Ідея аукціону належить виконавчій директорці PEN Ukraine Тетяні Терен. Нагадаємо, «Читомо» – це медіа про книгу в усіх її проявах і про осмислене читання як трамплін, інструмент для самоосвіти та реалізації. Проєкт заснували 2009 року Оксана Хмельовська та Ірина Батуревич.

До Дня української мови та писемності запустився культурний проєкт «ЛітДвіж». Команда оновила портрети класиків української літератури й подарує готові постери в друкованому форматі всім школам Києва. На сайті у відкритому доступі можна завантажити всі портрети безкоштовно для будь-якої організації, або замовити комплект у школу свого міста. ЛітДвіж – некомерційний культурний проєкт, який заснувала команда піар-агенції HAVAS PR Kyiv за підтримки видавництва «Ранок» та громадської спілки «Освіторія». Місія проєкту – формувати в молоді позитивне сприйняття української літератури та її авторів. Для цього 9 листопада, у День української мови та писемності, запустився litdvizh.com, на якому можна почитати «двіжові» історії українських письменників. Кожна українська школа може зробити передзамовлення на постери з письменниками, а у шкіл Києва є можливість забрати переосмислені портрети класиків уже з цього понеділка безкоштовно в «Освіторія Хаб» за адресою Московська, 2.

На сайті ЛітДвіж можна знайти небанальні історії з життя 12 апостолів української літератури: Тараса Шевченка, Лесі Українки, Івана Франка, Григорія Сковороди, Івана Котляревського, Олександра Довженка, Пантелеймона Куліша, Остапа Вишні, Миколи Хвильового, Павла Тичини, Ольги Кобилянської та Івана Нечуя-Левицького. «ЛітДвіж було створено тому, що ми цінуємо культурну спадщину нашої країни та хочемо, щоб молоде покоління захоплювалося нашими письменниками. Ми віримо, що проєкт допоможе знизити рівень упередженості щодо української літератури й продемонструє, що українські автори – це талановиті, «двіжові», цікаві особистості, а не зажурені й сповнені скорботи похмурі обличчя в підручниках. – зазначає команда ЛітДвіжу – Адже українська література – це також про її кльових письменників, які обожнювали пармезан із вином, пранкерили друзів, вигадували нові слова, творили-робили-страждали-закохувалися і не забували посміхатися». Проєкт планує залучати волонтерів та всіх охочих розвивати українську літературу. Партнерами проєкту стало видавництво «Ранок», яке взяло на себе друк усіх комплектів, а також громадська спілка «Освіторія», яка здійснюватиме інформаційну підтримку, а в її хабі можна буде забрати друковані постери для школи. Дізнатися більше про проєкт, прочитати «двіжові історії» письменників, завантажити постери, а також стати волонтером проєкту можна на сайті ЛітДвіжу.
На сайті у відкритому доступі можна завантажити всі портрети безкоштовно для будь-якої організації

Цього місяця вийшла нова книга екс-кухаря найстарішого монарха у світі – англійської королеви Єлизавети Другої. Даррен МакҐрейд розповів про пристрасті в їжі монархів, а також розкрив улюблені та небажані страви на королівському столі. Книга носить назву «Обід по-королівськи: рецепти і спогади з королівської кухні» і містить понад 100 рецептів королівської кухні, зібрані за 15 років служби кухарем Її Величності, а також відкриває завісу таємниці, дозволяючи зазирнути в життя королівської сім’ї.
Свою кар’єру МакҐрейд починав із годування дванадцяти улюблених коргі монархині й чищення моркви для коней королівської стайні в королівському маєтку Балморал. Відтоді його кар’єра пережила запаморочливий зліт, а 15 років служби на королівській кухні Букінгемського палацу відкрили для кухаря всі тонкощі кулінарних уподобань Віндзорів. Зокрема, колишній Головний королівський кухар розповів, що Єлизавета II ніколи не пропускає чайну церемонію, де б вона не перебувала. Є в англійської королеви й «королівські слабкості» – це солодощі, особливо з шоколадом. МакҐрейд зізнається: «Вона абсолютний шокоголік. Усе, що в меню пов’язане з шоколадом, буде схвалено Її Величністю». Найбільш затребуваною стравою у Вінзорів є «Fish and chips», тобто риба в паніровці або у фритюрі й великі шматочки смаженої картоплі. Ця нехитра страва дуже популярна у Великобританії, навіть вважається неофіційною національною травою і є невід’ємною складовою раціону британців. Їх подають у кожному пабі туманного Альбіону, а також щоп’ятниці в Букінгемському палаці для всього персоналу, який налічує триста осіб. А що ж не любить англійська королева? Цибулю і часник. А ось принц Філіп карі з часником і спеціями просто обожнює. За словами МакҐрейда, чоловік королеви відмінно готує на грилі й влаштовує чудові барбекю для королівської сім’ї в заміській резиденції Балморал.
