Цього оповідання взагалі не мало би бути. Кінг не збирався повертатися до історій про готелі з привидами на кшталт «Сяйва», та надто вже багатообіцяючим виявився матеріал. Адже виявилося, що замість оповідки про готель з примарами можна розказати про один-єдиний номер, який вміщує в собі все мислиме й немислиме зло. І це номер 1408.

Спершу з’явився головний герой. Такий собі письменник-цинік Майк Енслін, що не вірить у потойбічне, але вдало експлуатує цю тему в своїх книжках. А коли виникає такий цікавий персонаж, автору самому стає цікаво, що ж із ним трапиться, якщо він таки зіштовхнеться з паранормальним. Так і починається справжня історія, яку попервах сам автор навіть не збирався дописувати.

І змінилося в цьому оповіданні дуже багато. Першою назвою була «Готельна історія», та Кінг розумів, що вона і близько не зрівняється з «Убийдозером» або «Нормою Джин, королевою термітів». Тому він додав у назву загадку. Адже якщо скласти цифри 1408, в сумі вийде містичне число 13. Таємничо й інтригуюче, правда? Тут Кінг обіграв і водночас висміяв трюк американських готелів, які при нумерації поверхів пропускають число 13, тобто після 12 одразу йде 14 поверх. Але сам поверх-то ніде не дівається!

Прізвище менеджера готелю, якого спершу звали Остермеєром, письменник також змінив на значно коротше й простіше Олін, бо зрозумів, що коли начитуватиме це оповідання для аудіокнижки, зламає собі язик, поки безліч разів вимовлятиме того Остермеєра. Лише завдяки цій зміні історія скоротилася на п’ятнадцять рядків. Редагування — неймовірна сила!

Ось так потроху Кінг і просувався власною історією — там прибере повторення, там додасть гавайську сорочку. І схоже, щоб створити щось надзвичайне, не обов’язково задумувати його таким. Це може бути просто приклад з редагування тексту, який виростає в щось більше й важливіше. Щоправда, неймовірної популярності оповідання не мало, аж поки не отримало друге життя в екранізації з Джоном К’юсаком.

І через п’ятнадцять років фанати жанру вважають цю історію однією з найкращих оповідок про готелі з привидами й продовжують сперечатися, який з чотирьох фіналів фільму краще та точніше передає атмосферу горору й задум автора. Та це ми залишаємо на ваш особистий розсуд. Та це ми залишаємо на ваш особистий розсуд. Та це ми залишаємо на ваш особистий розсуд. Та це ми залишаємо на ваш особистий розсуд. Та це ми залишаємо на ваш особистий розсуд.