Сіддхартха. Паломництво до Країни Сходу

Головне непорозуміння щодо «Сіддхартхи»: це роман не про Будду. Сіддхартха — окремий персонаж, брахманський син, який у певний момент зустрічає Ґотаму Будду, вислуховує його вчення, визнає його досконалим — і відмовляється йти за ним. Бо мудрість, передану словами, прийняти неможливо: її треба прожити. Далі герой проходить усе — аскезу, багатство, кохання, батьківство, відчай — і приходить до розуміння вже сам, старим перевізником біля річки.

Гессе мав на це особисте право: його дід був індологом і склав словник малаялам, батьки працювали місіонерами в Індії, а сам він 1911 року поїхав на Схід. «Сіддхартха» вийшла 1922-го, а справжній вибух популярності пережила через сорок років — у 1960-ті в США вона стала культовою книжкою цілого покоління. Другий роман у виданні, «Паломництво до Країни Сходу» (1932), — історія таємного Братства мандрівників і фактично підготовка до «Гри в бісер»: Касталія виросла саме звідси.

Жанр книги

Філософська притча та алегорична проза з глибинною східною поетикою. «Сіддхартха» постає як унікальний роман виховання, що досліджує духовне становлення людини крізь призму буддійської та індуїстської мудрості, тоді як «Паломництво до Країни Сходу» — це витончена постмодерністська алегорія про пошук істини, вірність і приховані виміри людського духу.

Про автора

Герман Гессе (1877–1962) — німецько-швейцарський письменник, лауреат Нобелівської премії 1946 року, автор «Степового вовка» й «Гри в бісер», який називав усю свою творчість «біографією душі».