Герман Гессе

Німецько-швейцарський письменник, поет, есеїст і художник, лауреат Нобелівської премії з літератури 1946 року. Обидві країни вважають його своїм: народився в Німеччині, з 1923 року мав швейцарське громадянство.

 

Народився 2 липня 1877 року в містечку Кальв на півдні Німеччини, у родині місіонерів. Як синові пастора йому належало здобути духовну освіту, і в чотирнадцять він став семінаристом монастиря Маульбронн. Провчився менш ніж рік — утік. Далі була психіатрична лікарня, інтернат для важких підлітків, робота підмайстром на фабриці баштових годинників і, нарешті, книгарня в Базелі. Цей досвід він згодом описав у повісті «Під колесами».

 

Успіх першого роману дозволив покинути роботу продавця й жити з літератури. 1904 року Гессе одружився з фотографкою Марією Бернуллі, 1912-го родина переїхала до Швейцарії — і саме там він написав усе головне: «Сіддхартху» (1922), «Степового вовка» (1927), «Нарциса і Ґольдмунда» (1930).

 

Роботу над останнім романом Гессе «Гра в бісер» почав 1929 року й вів понад десять років, друкуючи окремі частини в періодиці. Повністю книжка вийшла 1943-го — у нейтральній Швейцарії, бо в нацистській Німеччині це було неможливо. Сам письменник називав роман своєю відповіддю фашизму. 1946 року йому присудили Нобелівську премію, того ж року — премію Гете, 1955-го — Премію миру німецьких книгарів. Після Нобеля великих творів він більше не написав.

 

Власну творчість Гессе описував як «задовгу спробу розповісти історію свого духовного розвитку», а до біографічного інтересу до себе ставився іронічно: казав, що його життя цікаве хіба тим, наскільки цікавим буває особистий невиліковний невроз.

 

Помер 9 серпня 1962 року в Монтаньйолі уві сні, від крововиливу в мозок. Йому було 85.