Книга Мы: рассказы, роман-антиутопия

«Справжня література може бути там, де її роблять не виконавчі та благодушні чиновники, а безумці, пустельники, єретики, мрійники, бунтарі, скептики». Це письменницьке кредо Євгена Замятіна (1884-1937). Саме таким він і був — невиправним революціонером у мистецтві, єретиком, «незручним» автором, який відстоює своє право на самостійність думки. Свідчення тому — його головний твір, роман «Ми» — смілива антиутопія, роман-попередження, дія якого відбувається у XXIX столітті, у суспільстві, де досягнуто загальне математично вивірене щастя шляхом скасування свободи, людської індивідуальності, права на власну думку. Автор розповідає про «суспільство рівних», у якому людська особистість зведена до «нумеру». Уніфіковано все: одяг та квартири, думки та почуття. Немає ні сім'ї, ні міцних уподобань, держава контролює навіть інтимне життя… Але чи можна витравити з людини спрагу волі, поки вона залишається людиною?.. З цього знакового роману офіційно відраховують саме існування жанру «антиутопія». Написаний у 1920 році та заборонений у радянський період, він був вперше опублікований на батьківщині автора лише у 1988-му і тепер вважається одним із класичних творів не лише російської, а й світової літератури ХХ століття. До книги включені також повісті та оповідання Євгена Замятіна.