Белые карлики. Будущее Вселенной

Перед вами перша книга російською мовою, майже цілком присвячена остигаючим реліктам зірок, відомим під ім'ям білих карликів. Адже доля перетворитися на таких мешканців космічного простору чекає майже всі зірки, крім найбільш масивних. Історія відкриття білих карликів та їх вивчення налічує десятиліття, і автор не тільки детально описує їхню фізичну природу і багато в чому парадоксальні властивості, а й розповідає про вчених, які присвятили життя цим об'єктам Великого космосу. Крім інформації про найновіші зірки та космологічні проблеми, пов'язані з білими карликами, читач познайомиться з історією радіоастрономії, дізнається про відкриття пульсарів і квазарів, про перше детектування, походження і властивості мікрохвильового реліктового випромінювання і його роль в дослідженні Всесвіту. Цікаві факти Відкриттям першого білого карлика, як і відкриттям Урана, наука зобов'язана великому британському астроному німецького походження Вільяму Гершелю. Воно сталося 31 січня 1783 року. До кінця третього десятиліття минулого століття були відомі тільки три білих карлика, а потім їхня кількість почала швидко зростати. Білі карлики історично стали першими космічними об'єктами, чию природу вдалося пояснити тільки на основі квантової механіки та спеціальної теорії відносності. Згідно з даними зоряної статистики, понад 90% всіх зірок або вже стали білими карликами, або стануть ними через мільйони чи мільярди років. Сонце перетвориться на рядового білого карлика приблизно через сім з половиною мільярдів років. При цьому воно збереже лише трохи більше половини своєї нинішньої маси. Особливості У книзі розглянуто практично всі значущі питання, пов'язані з історією відкриття і вивчення білих карликів. Опис сучасних уявлень про природу і властивості білих карликів доведено до останніх відкриттів, оприлюднених у 2019-2020 рр. Розповідь про білих карликів ведеться на підставі інформації про фізичні процеси, які керують народженням, еволюцією і загибеллю зірок. Книга вчить шанувати здобутки вчених минулих часів і демонструє всю складність шляху до сучасного арсеналу наукових знань.