Анастасія Левкова: "У романі "За Перекопом є земля" я змогла висловити речі, які мене бентежили багато років"
Анастасія Левкова – письменниця, редакторка, кураторка літературних проєктів. Авторка книжок: “Старшокласниця. Першокурсниця”, “Ашик Омер”, “Спільна мова: як народжуються і живуть слова”, “За Перекопом є земля”.
Пані Анастасіє, розкажіть, будь ласка, з чого почалася Ваша письменницька робота. Що підштовхнуло Вас писати твори?
Моя письменницька робота почалася у другому класі, коли я вперше задумала книжку. Підштовхнула, напевно, моя природа. Мені подобається думати, як описати щось на папері, подобається міркувати над сюжетами.
Які Ваші літературні проєкти були для Вас найцікавішими? Чому?
Найцікавішим літературним проєктом був роман "За Перекопом є земля". Чому? Бо там я змогла висловити речі, які бентежили мене багато років.
Чи любите Ви навчати писати й редагувати інших? Чому?
Так, тому що люблю ділитися досвідом.
На Вашу думку, що найцікавіше у редакторській роботі?
Можливо, пошук якнайдоречніших слів. Тобто щоб стилістично вони найліпше підходили.
Що Вас надихає у літературній праці?
Найбільше надихає свобода. Це твій світ, у якому твориш як хочеш. Це стосується і сюжету, і підбору слів. Коли, наприклад, редагуєш, то все одно є автор із його підбором слів, і як редакторка я намагаюсь не дуже у це втручатись (хіба якісь кричущі незрозумілості або помилки). Проте у письменницькій роботі я можу добирати те, що мені дуже подобається, навіть якщо припускаю, що це може не надто подобатись комусь іншому.
"Моє побажання молодим письменникам – щодня писати, думати над сюжетами, а також читати"
Що б Ви хотіли побажати молодим письменникам?
Писати. Щодня писати. Думати над сюжетами. І читати.
Які б Ви хотіли дати поради юним редакторам?
Не вимахуватись, поважати авторів. Це основна порада, інше – нюанси.
Яка Ваша літературна мрія?
Думаю, що здійснила її, бо дуже хотіла написати роман "За Перекопом є земля".
У мене є інші задуми, але не впевнена, що колись іще матиму задум такого масштабу - детально описати три десятки років і особливості співжиття різних етносів у певному регіоні.
Текст: Богдан Красавцев, Анна Слезіна
