Таіс Золотковська: "Моє перше оповідання пов'язане з власним першим досвідом у коханні"
Таіс Золотковська – українська письменниця, авторка книжок для дорослих і дітей, засновниця письменницької резиденції на острові Занте (Закінф), Греція. Письменниця отримала міжнародну відзнаку на літературному конкурсі "Коронація Слова - 2021" за роман "Несезон".
Розкажіть, будь ласка, про початок своєї письменницької діяльності. З чого Ви починали?
Моя літературна діяльність стартувала, коли мені було 16 років, тоді розпочала писати оповідання. Їх було досить багато.
Писала ці твори протягом перших двох-трьох років, перш ніж перейшла до більш великого формату. Мене надихали: стосунки між людьми, закоханість, дружба. Це було в моєму фокусі.
Моє перше оповідання було пов'язане з власним першим досвідом у коханні.
Чим Вас зацікавила робота з авторами-початківцями?
Щиро кажучи, тоді я не відчула, що народжена, щоб працювати з авторами-початківцями. Але, зрештою, зрозуміла, що це моє покликання.
Все почалося з того, що я писала свій перший роман і відчула абсолютну самотність, що мені нема з ким поговорити про це.
Тому створила Клуб Анонімних Авторів (спільнота людей, яка мала б збиратися і говорити про письменство). А потім, за декілька зустрічей, коли я побачила, що це не дуже ефективно, стала викладати.
Почала готувати завдання, теми, які цікавили авторів і ми стали робити вправи. Це було в Харкові. Таким способом почалася моя робота. Також почала проводити майстер-класи, потім – курси.
Взагалі, моя робота з авторами стартувала 2015 року.
Клуб Анонімних Авторів став збиратися у різних містах України та за її межами, об'єднувати авторів.
Якими джерелами Ви надихались під час створення свого посібника "Пиши. Легкий шлях від ідеї до книжки"?
Ця книжка була заснована на моєму досвіді викладання для авторів-початківців.
Коли я почала викладати, то розпочала підбирати, шукати і створювати різні матеріали.
Дуже багато різних джерел було. Десь це Джеймс Скотт Белл з його структурою роману, а десь – Енн Ламот ("Пташка за пташкою"). Ще до цього списку можу додати твори Джулії Кемерон, Елізабет Ґілберт ("Велика магія') тощо.
Взагалі, посібник "Пиши" з'явився, коли до мене звернулося видавництво "Моноліт" і запропонувало написати книжку про творче письмо. В мене тоді було багато матеріалів, які стали основою цього твору.
Скажіть, будь ласка, хто Вас підтримував в організації "Клубу Анонімних Авторів"?
Я спілкувалась за допомогою своєї асистентки (Яна Плотніцька). Крім того, це багато людей, які захотіли бути організаторами у різних містах, а також самі автори, які постійно просили і просять зараз, аби ми відновили зустрічі. Власне, над цим зараз я працюю.
Створити простір, який допомагатиме писатиме й підтримуватиме людей, коли вони працюють. Ось це для мене й моєї мотивації дуже важливо, щоб створювати Клуб Анонімних Авторів.
Поділіться, будь ласка, своїми секретами вдалого твору
♦ Важливо контактувати зі своїм твором.
Це може бути редагування, написання нових сторінок, перечитування або читання якоїсь літератури, яка надихає на написання власної книжки.
♦ Редагування. Я не відпускаю книжку, поки не знатиму, що я зробила для неї все, що могла.
Якими своїми учнями у літературній діяльності Ви можете пишатися? Чому?
Я пишаюся кожним своїм учнем і ученицею, які працювали або працюють зі мною. Знаю, що це дуже наполегливі люди, які йдуть до своєї мети. Зараз згадую Марію Олексу з її романом "Перші".
"Я не відпускаю книжку, поки не знатиму, що я зробила для неї все, що могла"
Що Вам найбільше подобається у своїй творчості?
Подобається те, що моя творчість допомагає іншим творити. Це історії жінок, які розказані з моєю допомогою.
Як можна стати Вашим літературним учнем?
Для цього можна прочитати один із моїх творів (книжка з письменства "Пиши" або "Писати як дихати") чи відвідати один із майстер-класів, які я проводжу, курси.
Також це можуть бути приватні консультації (одна на тиждень). Ми регулярно зустрічаємося з авторами і працюємо з ними.
Під час цих консультацій намагаємося зрозуміти, про що ж хоче написати автор насправді, тому що буває: є ідея у людини, але насправді вона хоче написати про щось інше. І коли ми це розкриваємо, ця людина починає писати.
Які твори світових літераторів Ви любите перечитувати?
Вважаю однією з моїх вчительок Вірджинію Вульф, з якою почався мій письменницький шлях, коли я прочитала її твори, зокрема, роман "Місіс Делловей". До того ж люблю перечитувати "Мері Поппінс" Памели Треверс тощо.
Над чим Ви зараз працюєте?
Зараз я працюю над двома проєктами.
Перший проєкт – "Рік творчої свободи".
Це буде збірка есеїв-листів, які я писала протягом року своїм підписникам. Листи про письменство і моє творче життя. Невіддільною частиною цих розділів будуть завдання і теми письма для авторів, аби вони могли розкривати свою творчість.
Другий проєкт – роман, який буде продовжувати серію острівних романів.
Усі ці книги можна читати окремо чи послідовно, як завгодно. Сподіваюсь
2024 року закінчити роботу над цим твором.
Крім того, у планах є декілька книжок з творчого письма і ще кілька романів.
