Патрік Зюскінд

Німецький письменник, драматург і кіносценарист. Народився 26 березня 1949 року в баварському Амбасі біля Штарнберзького озера, у літературній родині: батько Вільгельм Еманюель Зюскінд був письменником, перекладачем і журналістом, старший брат Мартін теж пішов у журналістику. Родина була знайома з Томасом Манном.

 

Дев'ять професій до першої книжки. У Мюнхенському університеті Зюскінд вивчав середньовічну та нову історію, згодом доучувався в Екс-ан-Провансі. Паралельно заробляв чим доведеться: працював у патентному відділі «Сіменса», тапером у танцбарі «Летючий голландець», тренером із настільного тенісу, сценаристом на телебаченні. Писав те, що сам називав короткими неопублікованими прозовими уривками й довгими непоставленими сценаріями.

 

«Контрабас». 1980 року він написав одноактний монолог контрабасиста — про музиканта, який сидить у глибині оркестру з найбільшим і найменш помітним інструментом. П'єса стала однією з найпопулярніших у німецькомовному театрі, і саме вона зробила йому ім'я. Критик Дітер Шнабель назвав її меланхолійним твором для одного контрабаса. Сам Зюскінд казав, що написав її із себе самого.

 

«Парфуми». Роман вийшов 1985 року й перетворив автора на світову величину: понад двадцять мільйонів примірників, переклади майже півсотнею мов, десять років у списках бестселерів. Коли книжку відзначили премією за найкращий дебют, Зюскінд від неї відмовився — щоб його фотографії не з'явилися на перших шпальтах.

 

Мовчання. Зюскінд не дає інтерв'ю, не з'являється на публіці, не фотографується. Відомих його знімків — одиниці. Преса називає його фантомом німецької літератури. Він довго не продавав прав на екранізацію «Парфумів»: Стенлі Кубрик, якого Зюскінд поважав, вважав роман неекранізовним, і доки режисер був живий, автор відмовляв усім. Права продали 2000 року. На прем'єру фільму Тома Тиквера 2006-го Зюскінд не прийшов.

 

Інші книжки. «Голубка» (1987), «Історія пана Зоммера» (1991) — частково автобіографічна, «Три історії та одне спостереження» (1995), «Про любов і смерть» (2005). Писав також сценарії, зокрема до фільму «Россіні».

 

Живе з партнеркою Тетяною Граф і сином Якобом переважно в Мюнхені.