Парфуми. Історія одного вбивці

Жан-Батіст Ґренуй народився на паризькому рибному ринку 1738 року серед нутрощів і покидьків — і виявився людиною без власного запаху. Натомість він має нюх, якого не має ніхто: розрізняє тисячі ароматів, запам'ятовує їх назавжди, може почути людину за квартал. Усе життя він присвячує одній меті — створити досконалі парфуми. Для цього потрібен запах молодих дівчат, і Ґренуй знає, як його здобути.

Зюскінд зробив те, на що мало хто наважувався: написав роман про запахи — те, що найважче передати словами. Париж XVIII століття тут не бачиш, а нюхаєш, від смороду цвинтаря Невинних до парфумерних майстерень Ґрасса. Автор об'їхав усі місця, де відбувається дія, і перелопатив гори джерел із парфумерної справи. Книжка вийшла 1985 року, здобула премію Ґутенберґа та Всесвітню премію фентезі, розійшлася двадцятьма мільйонами примірників і досі ставить перед читачем те саме питання: Ґренуй — геній, чудовисько чи просто людина, якої ніхто жодного разу не любив?