Мартин Якуб: "Головне для мене – я пишу українською"

Мартин Якуб – український письменник. Народився у Житомирі у 1981 році. Навчався у Києво-Могилянській Академії, магістр політичних наук. Автор двох книг: “Мертві моделі” і “Не твоє собаче діло”. Фіналіст конкурсу “Книга року BBC-2019” за роман “Мертві Моделі”.

Пане Мартине, вітаємо! Розкажіть, будь ласка, як Ви зрозуміли, що написання кримінальних романів – це Ваша справа?

А я цього досі не розумію) Так сталося, що найперший текст, який написав – був детективним оповіданням. Мені тоді було вісім років. На щастя, він не зберігся. 

Потім, коли минули роки і я все ж вирішив написати щось довше за декілька сторінок, то переглянув топових найбагатших письменників – двоє з п’яти були авторами детективів. 

Тоді подумав: "Ну добре. Хай буде цей детектив". Поки що нібито виходить. А далі побачимо. 

Чим Вас зацікавив жанр детективу?

Одного разу розмовляв із Тарасом Прохаськом, і запала мені в голову його фраза: "Детектив – це найкращий жанр для того, щоб описати сучасність".

І справді... Твій розслідувач має послуговуватися всіма аспектами сьогодення; він має доторкатися не лише до сферичних доказів чи підказок, а й думок героїв твору, їх світоглядів. 

До того ж сам розслідувач – дитина свого часу. Його принципи, мотивація та переконання – продукт сучасності. 

До речі, цікаво, що я не люблю ретродетективи, які пишуть сучасні українські письменники. Розумію, навіщо (читач вимагає цей піджанр), але для мене вони звучать дещо штучно. 

Скажіть, будь ласка, які нові "фарби" у літературі Ви хотіли показати своєю творчістю? 

Це трохи не моє. Не хочу відкривати нові фарби. Це для тих, хто хоче увійти у вічність. 

Я ж хочу розважити свого читача, трошки налякати його; забезпечити реалізацію його потреби у святкуванні справедливості хоча б у вигаданих історіях. 

Головне для мене – я пишу українською, і мій читач це читає теж солов'їною. 

Прагну, щоб усі можливі ніші літератури були максимально заповнені якісним продуктом українською мовою.

І саме тому я щиро радію, коли чую, що новий автор чи авторка видав\ла детективний\кримінальний роман. Бо всі ми робимо одну справу. 

Одна з Ваших книжок називається "Не твоє собаче діло". Розкажіть, будь ласка, як у Вас виникла ідея створити цей твір?

Вона виникла з першої частини пригод детектива Макса Ґедзя. Він не надто високоморальний персонаж. 

У творі є сцена, де він згадує: коли у нього був Мерседес Кубік, то він чавив собак на дорозі. Всі бачили мертвих тварин на трасі. Хтось же їх розчавив? 

Тому я дав таку характеристику моєму герою. Результат: у тій книзі вбили купу дівчат з модельної агенції, однак основну критику отримав саме через ці спогади свого персонажа. 

Я вирішив дослідити, чому люди більше співчувають тваринам, ніж іншим людям. Так і вийшла книга "Не твоє собаче діло".

Яка Ваша книга для Вас найважливіша, якщо говорити про особливості її створення? 

Напевно, яку зараз пишу. Створюю її довго. Вже років шість. Вона зачіпає тему побутового расизму в Україні. 

Цей твір складний, важко пишеться. 

Події відбуваються у трьох часових періодах. Ну а далі... Вже будуть спойлери)

Невдовзі допишу. 

Чи любите Ви підписувати свої книги та залишати побажання читачам?  

Це повага до читача, адже йому приємно мати мій підпис – хто я такий, щоб йому забороняти його отримати. 

Ну і сам процес… дарує насолоду і показує автору: те, що він робить, комусь потрібно.

"У своїй творчості я не хочу перевантажувати читача"

Які літературні твори запам'яталися Вам найбільше у житті?

Найперший твір – це "Кайдашева сім'я" Нечуя-Левицького. Ця книга дуже глибока, але водночас легка. Такою і має бути література. 

Ще запам’яталась серія "Клан Печерного ведмедя" Джин М. Ауел. Я захоплююсь первісною історією, і це текст про дівчинку кроманйонку, яку всиновило неандертальське плем’я. Можливо, колись посприяю виходу цієї серії українською. 

Скажіть, будь ласка, чим Вам подобається власна літературна діяльність?

Бо я – найгеніальніший український автор. Жартую. Мені подобається тим, що не хочу перевантажувати читача, вчити, а також спонукати до чогось. 

Назвіть книги, які найбільше вплинули на формування Вашої особистості.

– "Володар Перснів" Джона Рональда Толкіна;

– "Сто років самотності" Габріеля Гарсіа Маркеса;

– П’єси Леся Подерв’янського.

Інтерв’юери: Богдан Красавцев, Анна Слезіна