Ірина Білик — письменниця, екоактивістка та засновниця компанії «Білка – зелені думки в дії», бізнес коуч ІСF. Авторка і ведуча освітнього проєкту «ЕкоІнспектор», натхненниця екоплатформи «Моє ЕКО». Авторка книги "Куди подіти сміття".

"Обожнюю, коли мої історії можуть впливати на життя інших та допомогати у вирішенні проблем"

Чим для вас є книга та письменництво?

Для мене це частинка моєї душі. І в ній поєдналися творчість та любов до слова. Я люблю писати історії та обожнюю коли ці історії можуть впливати на життя інших, допомагати розв'язувати проблеми, питання та долати труднощі, що виникають у житті.

Розкажіть, як у вас виникла ідея створити книгу "Куди подіти сміття"?

Ідея створити книгу виникла від моєї натхненниці доньки, завдяки якій створена і моя компанія Bilka зелені думки. Ми гуляли в сосновому борі з дочкою в Харкові біля нашого дому й завжди поверталися додому з пакетами сміття, тому що приходили й завжди було там брудно. І дочка коли підростала, то почала ставити дуже багато свідомих запитань – а чому люди не прибирають, а чому так брудно? “Ну, нема смітників”, говорю, або “люди не знають”. А донька мені одного разу сказала – “А чого ти не навчаєш? Ми ж удома сортуємо й все це робимо”. І це був перший поштовх задуматися мені тоді, щоб передавати свої знання. Так я почала вести блог та розповідати про сортування сміття, а для Софійки я вигадувала власні історії замість казок перед сном. Пізніше мені написали з видавництва “Ранок” і повідомили, що шукаємо автора, щоб написати книгу й чи було б мені це цікаво. Звісно, я погодилася, бо це була моя давнішня мрія!  

Чому ця книга на часі?

Я дуже люблю філософію маленьких щоденних кроків. Те, що ти зробиш сьогодні для того, щоб отримати більший масштабний результат уже із часом. А в книзі саме про це і є. Не обов'язково нам орієнтуватися на далекі країни або казати, що мені щось не під силу. Зробіть це вже сьогодні: запасіться торбинками; скоротіть поліетиленові пакети; перестаньте використовувати одноразові бахіли й замініть їх на багаторазові; перестаньте купувати пластик, який не переробляється, замініть його на альтернативи. І саме в книзі це і описано дуже м'яко як кожен сьогодні щоденно може робити маленькі кроки. І насправді ця книга для дітей, але і для дорослих також. Мені дуже багато дорослих батьків писали, що “мені було цікаво й я багато для себе зрозумів”. І навіть нині, коли я працюю з жінками-підприємницями, то даю їм багаторазові торбинки, щоб вони щодня бачили результат, який дають такі прості речі.

"Я дуже люблю філософію маленьких щоденних кроків, які дають поступовий масштабний результат"

Книга "Куди подіти сміття" містить віконця, що є захоплюючим заняттям для читайликів. Як виникла у вас ця думка з віконцями?

Це ідея не моя. Її запронували дівчата-редакторки видавництва “Ранок”, що показали мені фінальний варіант моєї книги з віконцями. Відтак я вирішувала, що сховати в ці віконця й як розказати та намалювати, щоб дітлахам було цікаво. 

Які відгуки про книгу ви отримали: від дорослих? А від дітей?

Найцікавіше від дорослих іде про щоденні кроки, які вони можуть робити вже сьогодні для збереження довкілля. А діти в захваті від віконечок. Особливо найбільше подобається, де різні види пластику й потрібно вгадати, де який вид пластику і під яким віконечком він знаходиться. Також діти, коли я проводила еколекції завжди питалися, “а чи це допоможе?”, “черепахи будуть жити”, “пташки будуть жити?”. І це просто до сліз: ось ці коментарі. Що діти переживають за природу й тварин. Воно про якийсь такий великий масштаб та велику мотивацію для мене.   

Над чим ви зараз працюєте: можливо, хотіли б створити продовження книги "Куди подіти сміття"?

Одразу після виходу книги “Куди подіти сміття”, я отримала пропозицію написати “Екоісторії для підлітків”. І я завзято за неї взялася, та не розрахувала свої сили та можливості, бо синочку було лише три місяці, тому я відклала цю ідею, а коли вже була готова, то почалася повномасштабна війна. І, відповідно, всі фокуси уваги змістилися з написання книги на те, що потрібно зробити для того, щоб вижив бізнес і як працювати далі. Мені б дуже хотілося написати історію саме для підлітків, адже бачу як вони йдуть за модними трендами – якісь там іграшки-забавки купують і багато пластикового непотребу. І саме в підлітковому віці важливо мати цих лідерів – таких собі екогероїв, які будуть наставниками та натхненниками для інших.

Що вас надихає? 

Мене надихають результати моєї роботи та відгуки моїх клієнтів. І мені подобається, що ось ця філософія маленьких щоденних кроків, яка будується на Zero Waste, її можна застосувати і в бізнесу, і в коучингу, і в психології, і взагалі в будь-якій сфері життя. Тому що тут ти реально бачиш, що ти впливаєш, робиш зміни і залишаєш класний слід після себе. Все, що я роблю – головний мій принцип: щоб люди вже сьогодні могли використати у житті те, про що я говорю на тренінгах та лекціях. 

Поділіться секретами успіху вашого вдалого дня

Для мене особисто успішний день – це якщо він прожитий максимально без сміття. Наступне: це якщо цього дня я щось віддала людям, допомогла, підсвітила десь. Ось це служіння людям – для мене дуже важливо. І третім важливим фактором успіху є спостерігання ланцюгу позитивних змін. Я його завжди бачила в своїй компанії “Bilka – зелені думки в дії”, коли люди приходили й починали користуватися самі товарами: спочатку рідні, потім друзі, чоловік, тоді на рівні будинку поверхового ставили, наприклад, сортувальні контейнери, вигравали гранти – ось це для мене мірило успіху. 

Чим ви пишаєтеся у вашому житті?

Пишаюся тим, що попри незнання та страх, я все одно йду в нове. Навіть коли тобі говорять “нічого не вийде”, “це неприбутково” і “навіщо тобі це треба”? Пишаюся тим, що у 2018 році я створила свою Білку і вже за рік діяльності ми зайшли в мас-маркет і запропонували наші багаторазові торбинки, щоб у звичайних магазинах, коли людина приходить і купує овочі та фрукти, то поряд із поліетиленовими пакетами бачила альтернативу й задумувалася про те, що може вартує одну взяти й користуватися роками? Пишаюся тим, що у 2019 році ми зайшли в аптечні мережі України й запропонували поряд з одноразовими багаторазові бахіли. Пишаюся тим, що у тому ж таки 2019 році ми почали працювати з бізнесом і пропонувати корпоративні екоподарунки для компаній і ми говорили про важливість створення нового колективного середовища і як це цінно та класно для компанії та співробітників. Дуже ціную те, що незважаючи на війну, компанії надалі інвестують гроші у корпоративну та екологічну культуру з філософією Zero Waste. І зараз для мене наступний левел, що я об'єднала екологію та коучинг і ділюся досвідом, створюю програму для українських жінок-підприємниць, які теж хочуть будувати бізнес, що будується на етичності та екологічності, бо таким є і мій бізнес, який несе такі масштабні зміни у суспільстві.

Дочка Ірини проводить презентацію торбинок у дитячому садочку

Якби ви опинилися у майбутньому на один день, у 2030 році, якби ви провели цей день?

Перше, що прийшло в голову – якийсь величезний потужний проєкт, який реалізується в усіх школах України – навчання Zero Waste: і ми підводимо підсумки, показуємо, яких глобальних результатів ми досягли, скільки тонн відходів ми відправили на переробку і скільки шкіл із філософією Zero Waste. Знаю точно, що хочеться надалі працювати з дітьми та підлітками й глобально на такому національному рівні творити великі зміни, тому що в нас надзвичайні діти, які з великою турботою готові діяти вже сьогодні. 

Якби ви обирали, з ким випити кави серед усіх відомих людей, які коли-небудь жили на Землі, хто б були ці особистості й чому? 

Знаєте, в травні 2018-го я познайомилися з Беа Джонсон (авторка книги “Дім нуль відходів”) і тоді вона перевернула весь мій світ і вона сказала – “діліться своїм досвідом, тому що для когось він може бути цілим світом”. І після цих слів я ухвалила рішення, що йду в бізнес, екологію, ділитися досвідом і розвивати компанію, хоча поняття не мала, що це таке, бо я людина з громадського сектора. І тому мені хочеться ще раз поспілкуватися з Беа про масштаби, про дії, що можна на такому великому рівні робити й взагалі про неї розпитати за філіжанкою кави – це просто супер!   

Ваші побажанням читачам мережі "Книголенд".

Усім читачам бажаю щодня втілювати філософію маленьких кроків і також: ставити високі цілі, читати книжки, мандрувати, знайомитися і щодня робити маленькі кроки, які наближають до мети. 

Чому ви підтримуєте Цілі сталого розвитку?

Знаєте, одним із моїх ресурсів і місця сили є природа. Я просто обожнюю черпати звідти сили та ресурси. І я дуже хочу, щоб мої діти та онуки жили у чистому довкіллі, дихали свіжим повітрям, пили якісну воду і теж черпали натхнення з природи, тому що все найкраще, що створене на цім світі – створене Природою. Нам є чого повчитися у неї. Тому я всім серцем підтримую всі ідеї Цілей сталого розвитку, долучаюся та передаю їх у вигляді знань і надалі робитиму це. 

Ваша книга "Куди подіти сміття" про дбайливе ставлення до довкілля співзвучна з місією дванадцятої Цілі сталого розвитку "Відповідальне споживання". На вашу думку, до яких саме дій має спонукати молодь ваша книга в реалізації Цілей сталого розвитку ООН? 

Мені здається, що найголовнішими сторінками в книзі є інформація про Zero Waste і про те, що ми вже сьогодні можемо робити, а саме: замінювати одноразові речі на багаторазові, а також купувати в магазинах продукти у власній багаторазові тарі. Також слід відмовлятися в магазинах від продуктів в одноразовому пакуванні й віддавати перевагу тому, яке ми можемо переробити. Уникати надмірного використання паперу й переводити файли в електронні документи. У супермаркетах задумуватися, чи справді потрібна ця річ, чи краще інвестувати свій час, емоції та гроші у щось інше, а не просто купити десяту пару джинсів. І наостанок: використовувати багаторазові чашки та пляшки.