«Я починаю писати зі знайомих тем,

вони допомагають знайти підтримку,

ніби я — рибалка, який знає,

куди закинути вудку, щоб упіймати рибину»

Трапляються книжки, які після прочитання хочеться одразу перечитати, незважаючи на стоси нових книжок, що кличуть з полиць. Тож ми зручніше вмощуємося в кріслі й знов розгортаємо книжку, до якої встигли прив’язатися, з якою подружилися і якій повірили.

Таіс Золотковська не повчає й не критикує. Вона просто розказує, як утілити свою мрію, якщо ви давно хочете писати, але постійно щось заважає. «Пиши» вміщує безліч корисних порад із написання першого шедевру або просто гідного тексту. Авторка не заганяє нас до жодних рамок, наголошуючи на індивідуальності, і в той же час наводить власний приклад, ділячись досвідом із написання текстів.

І що найважливіше, вона розказує, як написати й видати книжку саме в Україні. Звичайно, її рецепти майстерності універсальні, та в кожному випадку вона зауважує особливості саме українських авторів і видавців.

Чули про «письменницький блок», правда? Це коли не вдається нічого написати, що не роби. От не йде і все тут. Таіс розповідає, як його подолати й нарешті написати той зачаклований перший рядок, після якого все буде значно легше. Вона розкриває таємницю, якої боїться так багато письменників — де брати натхнення та як не втрачати цікавість і мотивацію. А ще розказує, як написати лист до видавництва, аби збільшити свої шанси.

Звичайно, така книга не може обійтися без особистості авторки. Це історії й спогади, міркування й ідеї. Це натхнення в чистому вигляді. А чому так? Тому що легко, зрозуміло та чесно. Тому що з любов’ю.

А без любові до власного тексту хорошої історії не вийде. Без прийняття своєї творчості страх перед білим аркушем не зникне. Стівен Кінг колись написав: «для найважливіших речей завжди найтяжче знайти слова». Чи це правда? Напевно. Але Таіс Золотковська в одному короткому слові зібрала все, що хотіла сказати кожному автору-початківцю, кожному, хто досі не наважується набрати на клавіатурі свій перший рядок. Пиши.