Каталог товарів

Ірен Роздобудько: У мене немає депресивного настрою – я давно була налаштована на щось подібне і навіть думаю, що нині ми бачимо лише «квіточки», а «плоди» пожинатимемо пізніше.
30.11.2020
Iнтерв'ю

Ірен Роздобудько - письменниця, ілюстраторка та сценаристка Одна з найуспішніших українських письменниць, книги якої не сходять з полиць книжкових магазинів роками. За сценаріями Ірен знято вже 12 (?) фільмів. Свою творчість письменниця розпочала в рідному Донецьку російською мової, адже за її словам абсолютно не володіла українською. З часом, зробивши свідомий вибір повністю перейшла на українську та продовжила творчість відповідно українською. Роздобудько каже, що поняття натхнення придумали ліниві, щоб, прикриваючись його відсутністю, нічого не робити.

 

 

Пані Ірена, влітку завершилися зйомки чотирисерійної мелодрами «Виховання почуттів», створеної за вашим сценарієм. Але ваших нових романів не має в книгарнях.... Ви вирішили відійти від літературної творчості?

 

За період карантину у мене вийшла книжка, яку я чекала більше, ніж будь-яку іншу. Це «Ляказочки» - книга для наймолодшого віку в дитячій редакції видавництва «Наш Формат», з ілюстраціями чудової і модерної художниці Надії Кушнір, готуються до друку дві «дорослих» книги в видавництві «Нора-Друк». Так що ніякого «відходу» не відбулося. А те, що книжок немає у книгарнях, це, на жаль,  проблема книгарень і нинішнього не дуже веселого стану із книгорозповсюдженням. Здебільшого видавництва перейшли на продажі книжок в інтернеті. Так що, кому цікаво, замовляють книжки безпосередньо у «виробника». Ну і , звісно, я ніколи не сиділа за комп‘ютером, як біля плити, де, мов пиріжки,  «печуться романи». Добра книжка потребує часу.

 

Як оцінили б динаміку розвитку української літератури за останній період, рік ? Що змінилося?

 

Все іде «за планом» з поправкою на те, що відбувається в світі і, зокрема, в країні. Письменники пишуть книжки, а отже якась динаміка є і буде завжди. Але я не стежу за літературним процесом – читаю лише те, що мені подобається або рекомендують друзі, як звичайний читач. Замовляю книги по інтернету.  Я не думаю, що стежити за літературним процесом – справа письменника.  Це заважає писати.

 

Карантин увів нові правила в життя людей, в тому числі і творчих. Якими вони є у вас? Як ви ряуєтесь від "депрессивного настрою"?

 

У мене немає депресивного настрою – я давно була налаштована на щось подібне і навіть думаю, що нині ми бачимо лише «квіточки», а «плоди» пожинатимемо пізніше. Так що треба набратися мужності і сил, стати мудрішими і витривалішими. Надто вже людство нашкодило і природі, і собі аби це минулося безкарно. І я розумію, що мій настрій не вплине ані на поліпшення ситуації в цілому, ані на мене особисто. Тому веду той же спосіб життя – пишу, читаю, веду заняття зі студентами по комп’ютеру, дивлюсь добре кіно і т. п.   

 

В одному зі свої інтерв'ю ви зазначили, що працюєте в жанрі "божевілля" . Цитую: " Пишу так, як хочу, і про те, що хочу. Не обмежую себе". Це було з років 10 тому. Щось змінилося з тих пір?

 

Все теж саме.  

 

В Україні досі є актуальним мовне питання та проблема спілкування в суспільстві українською мовою. Ви, як особистість, сформована в російськомовному середовищі точно знаєте як подалати перешкоди. Поділіться своїми висновками (роздумами) з приводу цього.

 

Нині це питання для мене не на часі. Я давно про це не думаю. Державна мова в Україні мусить бути  українською! Для кого це не зрозуміло, неприйнятно і некомфортно повинні вирішити свою особисту долю – скажімо, поміняти місце проживання. Але не вирішувати долю країни. На цьому я б поставила крапку.

 

Яким ви бачите творчий 2021 рік?

 

Нічого не можу передбачити…….

Підпишись на новини та розсилки