Зів'ялі квіти викидають

Дві колись популярні радянські зірки живуть у будинку для літніх акторів і ведуть тихе, сповнене спогадів існування. Їхнє життя було позначене запеклою ворожнечею через суперництво в коханні до одного чоловіка. Проте, з плином років вони починають бачити одне одну як «сестер по долі» і знаходять спільну мову.

Молода доглядальниця, яка прийшла до притулку з власною особистою драмою, стає свідком і учасницею цієї історії. Турбуючись про стареньких актрис і слухаючи їхні історії, вона знаходить шлях до самозцілення і розуміння того, що життя прекрасне, яким би воно не було.

Анотація до книги «Зів’ялі квіти викидають»

Історія розгортається навколо двох колишніх актрис радянського кіно, які були суперницями через любов до одного чоловіка, а тепер живуть у притулку для самотніх літніх людей. Вони розуміють, що могли б стати справжніми подругами, якби не суперництво. За ними доглядає молода жінка Стефка, яка має власну душевну рану. Взаємодіючи з пенсіонерками, вона вчиться прийняти життя таким, яким воно є, і усвідомлює, що справжня сила — жити без жалю. Це дозволяє їй самій зцілитися від минулих травм.

Історія показує, як жінки, які колись ворогували через чоловіка, знаходять прощення і зближення, в той час як молода доглядальниця завдяки їхнім історіям вчиться цінувати життя, незважаючи на його недосконалості.

Назва книги «Зів’ялі квіти викидають» є метафорою необхідності відпустити жалі та минуле, щоб рухатися далі. Роман показує, як важливо жити без жалю за минулим, а також як молодь може навчитися у старшого покоління приймати життя таким, яким воно є, і знаходити щастя в ньому.

«Зів’ялі квіти викидають» — це роман про старість, дружбу та прийняття минулого, який поєднує психологізм та непередбачуваний сюжет. Книжка зачіпає теми особистої відповідальності, зради, спокути та того, як минулі рішення впливають на майбутнє. Авторка пропонує читачеві поринути в глибокі роздуми про втрачені мрії та силу людського тепла, про важливість прощення, про самотність, переоцінку цінностей та прийняття життя з усіма його радощами і болями.

Чому варто прочитати книгу «Зів’ялі квіти викидають»:

• Авторка майстерно розкриває внутрішній світ героїв, їхні страхи, сумніви та приховані емоції, досліджуючи, як минуле формує майбутнє.
• Роман порушує актуальні теми, такі як втрачені мрії, дружба та прийняття власної недосконалості.
• Ірен Роздобудько відома яскравим стилем письма, який робить читання захопливим і емоційно насиченим.
• Історія має цікаві сюжетні повороти, які здивують читача.
• Книга нагадує про те, що минулі образи та конфлікти можна подолати, а для справжнього щастя іноді потрібно просто «викинути» старе і прийняти нове.
• Це зворушлива історія про двох жінок, які опиняються в одному будинку літніх людей і розуміють, що могли б бути найкращими подругами, якби не суперництво.
• Герої, які попри життєві драми знаходять гармонію та новий сенс життя, може надихнути читача на перегляд та переоцінку власних поглядів.

Про авторку

Ірен Роздобудько — українська письменниця, сценаристка, ілюстраторка та викладачка кінодраматургії. Вона є лауреаткою численних літературних премій і вважається однією з найуспішніших сучасних авторок. До переїзду в Київ та початку літературної кар'єри Роздобудько працювала журналісткою та диктором.

Ірен Роздобудько народилася 1962 року в Донецьку. Вона закінчила факультет журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Авторка пише психологічну прозу, соціальні драми, детективи, біографічні нариси та дитячу літературу. Також з-під її пера вийшли сценарії до понад 14 фільмів і нонфікшн-видання. Роздобудько викладає кінодраматургію в Київському національному університеті театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого. Письменниця захоплюється вишивкою бісером, грає на гітарі та ілюструє книги.