В неділю рано зілля копала

Психологічна повість за мотивами пісні «Ой не ходи, Грицю», де кохання, чари й старі образи сплітаються в буковинському гірському селі. Книжка для тих, хто любить «Тіні забутих предків» Коцюбинського та «Лісову пісню» Лесі Українки.

Циганка Мавра виховує доньку Тетяну, і та виростає найвродливішою дівчиною в околиці. Тетяна закохується в Гриця, сина вдови, яку в селі звуть Туркинею, і він кохає її у відповідь.

Але Гриць вагається між серцем і розрахунком, а мати хоче для нього іншої долі. Тим часом у селі не забувають, що Мавра знається на зіллі, і старі образи стають частиною історії двох закоханих.

Про авторку та джерела повісті: Ольга Кобилянська взяла за основу народну пісню «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці», яку легенда приписує Марусі Чурай, тож читачі, які пам’ятають її слова, здогадуються, куди веде історія. Повість вийшла 1909 року. Кобилянська вплела в текст буковинські обряди й повір’я, а герої говорять місцевим діалектом.