Книга Тринадцять загадкових випадків

П'ятеро джентльменів вирішили організувати клуб «Вівторок». Щовівторка вони збираються і розповідають історії про загадкові злочини, а потім разом намагаються знайти розгадку. Однак, коли в клубі з'явиться шоста учасниця — міс Марпл — розумним та інтелігентним джентльменам доведеться неохоче визнати, що вона дасть їм сто очок вперед! Тринадцять заплутаних злочинів розкриє геніальна жінка, спираючись лише на переказ подій.

«Тринадцять загадкових випадків» — це збірка оповідань, у кожному з яких є інтрига та таємничі подробиці, але немає відповіді на питання, хто ж вбивця. Ці випадки включають різні злочини та загадки, і кожна розповідь є окремою справою, яку учасники намагаються розгадати.

Анотація до книги «Тринадцять загадкових випадків»

Ця книга є за своєю суттю збіркою окремих оповідань — детективних історій з заплутаним сюжетом. Об’єднує їх те, що всі вони є предметом обговорення у клубі «Вівторок», де міс Марпл та її друзі діляться загадковими випадками і намагаються розслідувати їх. Серед присутніх є адвокати, священики, поліцейські. Здавалося б, що їм під силу знайти відповідь на складні питання, розібратись у найбільш заплутаних справах, але саме міс Марпл володіє глибоким розумінням людської психології та природною спостережливістю. Це дозволяє їй розгадати кожну історію, у центрі якої може бути банальний обман, крадіжка чи навіть вбивство.

Чому варто прочитати книгу «Тринадцять загадкових випадків»:

• Детективні історії від культової авторки цього жанру.
• Затишна атмосфера англійської провінції, у якій приховуються таємниці та жахаючі події.
• Витончений гумор, складні справи, заплутані мотиви та злочинці, яких непросто знайти.
• Класичні розслідування, які захоплюють від перших сторінок і до останніх.

Про авторку

Агата Крісті — королева класичного детективу, чиї заплутані історії знайшли відгук у читачів по всьому світу. Вже кілька поколінь зачитуються її книгами, які залишаються цікавими й актуальними й зараз.

Майбутня авторка народилася у 1890 році в місті Торкі, розташованому майже на самому березі Ла-Маншу. Її батьки — Клара і Фредерік — були добре забезпеченими представниками верхівки британського середнього класу: того самого, що постає перед читачами на сторінках більшості її романів. Агата була третьою та молодшою дитиною в сім'ї. Батько грав із нею в шаради та арифметичні головоломки, розповідав усілякі історії, прищепив інтерес до логічних головоломок, які потім стануть основою її детективних сюжетів. Багату уява Агата успадкувала від матері, яка щодня розповідала їй нову історію, жодна з яких не повторювалася.

Агата любила, щоб їй читали казки вголос, а потім брала книгу та уважно її розглядала. Під час прогулянок вона питала няню, які слова написані на вивісках та афішах, дивилася на них та запам'ятовувала. «Мені не виповнилося і п'яти років, коли переді мною відкрився світ книг», — згадувала письменниця.

Першим надрукованим твором Агати Крісті став вірш. Їй було тоді одинадцять років, і ні про яку письменницьку кар'єру вона не думала. Вона розглядала твори тільки як хобі, та й увесь заробіток виражався в кількох фунтах, отриманих нею від газет, що надрукували вірші. Перша розповідь Агати називалася «Будинок краси». Його відразу визнали успішним і опублікували, а письменниця отримала гонорар. Потім вона написала ще кілька оповідань і почала розсилати їх у різні журнали під псевдонімами Мей Міллер та Натаніел Міллер.

У 1916 році Агата Крісті почала писати свій перший детективний роман «Таємнича подія в Стайлс». У ньому вперше з'явився герой, який супроводжуватиме письменницю протягом усього її творчого життя – Еркюль Пуаро, приватний детектив. Коли роман був готовий, вона відправила у видавництво, звідки його повернули. Те ж саме сталося з другим і третім видавництвами. І раптом у 1919 році видавництво «Бодлі Хед» вирішило надрукувати його. За книгу, що вийшла друком у 1920 році, вона отримала всього двадцять п'ять фунтів.

У 1930 році вийшов перший роман із міс Марпл у ролі детектива - «Вбивство в будинку вікарія». Прототипами міс Марпл стали подруги бабусі Агати та частково сама бабуся, яка в кожній людині бачила потенційного злочинця. Те, що літня леді настільки сподобається читачам, що вони захочуть читати про неї і далі, для Агати Крісті стало великою несподіванкою.