Сильвія Плат

Американська поетка й письменниця, одна із засновниць сповідальної поезії — напряму, у якому автор пише прямо про власний досвід, без посередництва вигаданих героїв. Народилася 27 жовтня 1932 року в Бостоні, штат Массачусетс.

 

Рання обдарованість. Батько Плат, професор-ентомолог, помер, коли доньці було вісім. Того ж року в місцевій газеті з'явився її перший надрукований вірш. Далі — відмінне навчання, шкільні літературні конкурси, публікація у «The Christian Science Monitor» у вісімнадцять.

 

Освіта. 1950 року Плат отримала стипендію до Сміт-коледжу, престижного жіночого навчального закладу. Дипломну роботу писала про двійництво у Достоєвського. Після коледжу здобула грант програми Фулбрайта й поїхала вчитися до Кембриджа — там 1956-го познайомилася з британським поетом Тедом Г'юзом, за якого вийшла заміж. У них народилися донька Фріда й син Ніколас. Шлюб розпався 1962 року; стосунки подружжя й роль Г'юза в житті Плат досі залишаються предметом суперечок біографів.

 

Що вийшло за життя. Лише дві книжки: поетична збірка «Колос та інші поезії» (1960) і роман «Під скляним ковпаком» (1963), виданий під псевдонімом Вікторія Лукас. Роман побачив світ у Великій Британії в січні 1963-го — за місяць до смерті авторки.

 

Арієль. Восени 1962 року Плат пережила небувалий творчий спалах: за жовтень написала щонайменше двадцять шість віршів. Майже всі вони увійшли до збірки «Арієль», яку Г'юз підготував і видав 1965-го, через два роки після її смерті. Саме «Арієль» зробила Плат класиком американської поезії XX століття.

 

Посмертне визнання. 1982 року Сильвії Плат посмертно присудили Пулітцерівську премію за «Зібрання поезій» — через дев'ятнадцять років після її смерті. Вона стала першою, хто отримав цю нагороду посмертно в поетичній категорії.

 

Померла 11 лютого 1963 року в Лондоні, у тридцять років. Тривалий час її біографія заступала собою тексти; сьогодні її читають передусім як поетку, яка знайшла мову для того, про що тоді не говорили.