Сашко Лірник – письменник. Справжнє ім'я – Олександр Власюк. Народився 1963 року в Умані на Черкащині. Автор і ведучий дитячих телевізійних програм "Казки лірника Сашка" і "Світанок", сценарист мультсеріалу "Моя країна – Україна", учасник рок-гурту "Вій", актор. За освітою – інженер-будівельник. Автор сценарію повнометражного мультфільму "Про чотири роги і козацький рід". Зараз вийшло п'ять аудіовидань Олександра Власюка ("Казки лірника Сашка", "Дорослим і дітям", "Химерні оповіді", "Казки для старшеньких", "Казки Лірника Сашка. Музика і пісні") та дві ілюстровані книжки “Казки Лірника Сашка".

Вітаю вас! Ви є активним користувачем Facebook. За що полюбляєте соціальні мережі?

За те, що можу спілкуватися з людьми та світом. Завдяки цьому вирішую дуже багато питань. 

Наприклад, за допомогою Facebook мені вдалося пробити перегляд свого фільму. Тобто, це горизонтальний метод спілкування між людьми. Без посередників та держави. Звісно, трапляються різні токсичні ситуації, та соціальні мережі – це змога спілкування.

А як щодо ваших критиків та хейтерів?

Я до цього давно звик, адже пройшов великий життєвий шлях. Якщо ж буває, то блокую таких людей. 

До мого профілю підкріплені спеціальні боти, яких я уже знаю. Вони час від часу змінюють свої імена. Взагалі, я помітив, що на моїй сторінці неодмінно сидить бот, який шукає способи, щоб мене заблокували або щоб почати лайку зі мною.

Це як російське ІПСО?

Не думаю, що я їм цікавий. Це наші відслідковують, переважно – проурядові.

Крім того, є реальні люди, з якими можна спілкуватися, а також спеціально посаджені для цієї справи. Бачу їх та відстрілюю на зльоті.

Ви вмієте грати на лірі і раніше часто виступали просто неба у Києві з нагоди різних свят. Як зараз?

Нині, під час війни, такого не роблю, але виступаю надалі майже щодня. 

Розповідаю казки, спілкуюся з дітьми та переселенцями.

Це надає Вам сил?

Це вже більше як місія та робота, казкотерапія.

Я помітив, що Вам дається легко знаходити контакт з людьми різного віку. 

Це моя особливість. Я – шаман, бачу людей зсередини. Але цим не зловживаю. 

Наприклад, коли розповідаю казкові твори, то обираю акторів серед глядачів, і 100% можу вгадати, хто підходить для цієї ролі.

"Кажуть, що мої казки лікують"

Розкажіть про книжки, які Ви представляли на Книжковому Арсеналі. 

Перша книжка – "Казки з бомбосховища". Коли почалася війна, мені стали писати мами, що діти бояться. Тоді я почав виходити у прямий етер та розказувати казки під час бомбардування.

До того ж я – автор серії творів про доктора Крапельку. Ці історії стали дуже популярними та мали 1000 переглядів. Тому... Вирішив зробити книжку. 

Мій брат – художник, він допоміг створити книгу. Я видав своїм коштом, і вийшов бомбезний твір.

Інша книга – "Казки для дорослих". Вона містить різноманітні розділи: про війну, філософію, український простір, комедії, казки, вірші та життєві історії. 

Книжка дуже популярна та має класні відгуки. Кажуть: мої казки лікують.

Що Вас надихає?

Усе моє життя. Шкодую, що багато часу втратив, коли заробляв гроші та працював інженером. 

А насправді мені треба було завжди займатися літературою. 

Інтерв’юери: Богдан Красавцев, Анна Слезіна

Фото:

https://18000.com.ua

https://www.ukrinform.ua