Рейчел Каск

Британсько-канадська письменниця й есеїстка. Народилася 8 лютого 1967 року в Саскатуні, провінція Саскачеван, у родині англійських католиків. Дитинство провела в Лос-Анджелесі, 1974 року родина переїхала до Великої Британії. Нині живе в Парижі.

 

Дебютний роман «Saving Agnes» (1993) здобув премію Вітбреда за найкращу першу книжку. Далі — «The Temporary», «The Country Life», «The Lucky Ones»; 2003 року журнал Granta включив Каск до двадцятки найкращих молодих британських прозаїків, а 2005-го роман «In the Fold» потрапив до довгого списку Букерівської премії.

 

2001 року Каск видала «A Life's Work» — мемуар про материнство, написаний без жодного пом'якшення: про амбівалентність, виснаження, втрату себе. Реакція була різкою, причому передусім від жінок: авторку звинувачували в егоїзмі й нелюбові до власних дітей. 2012-го вийшов «Aftermath» — про розпад її другого шлюбу, і все повторилося.

 

Саме так Каск пізніше назвала те, що з нею сталося після цієї хвилі: її спосіб писати автобіографічно вичерпався. Вихід вона знайшла несподіваний — прибрати себе з тексту майже повністю. Так з'явилася оповідачка на ім'я Фей: розлучена письменниця, яка їздить на літературні курси й фестивалі та слухає інших. Її власне життя проступає лише в тому, кого вона слухає й на чому затримується.

 

«Контур» (2014), «Транзит» (2016) і «Кудос» (2018) побудовані майже цілком із чужої прямої мови. Традиційного сюжету й внутрішнього монологу там немає. Каск сформулювала це різко: вона вважає, що характеру як літературної категорії більше не існує. Перші два романи потрапили до короткого списку премії Скоушабанк Ґіллер, а критики The New York Times включили «Контур» до п'ятнадцяти книжок, написаних жінками, які формують те, як ми читаємо й пишемо прозу в XXI столітті.

 

Усього Каск написала близько п'ятнадцяти книжок. Вона стипендіатка Фонду Ґуґґенгайма; «Єльський огляд» називає її найбільш неспокійною та філософськи точною британською прозаїкинею сучасності.