Повість про двоє міст

«То був найкращий час, то був найгірший час» — одна з найвідоміших перших фраз в історії літератури, і роман її виправдовує. Лондон і Париж наприкінці XVIII століття: доктор Манетт виходить із Бастилії після вісімнадцяти років ув'язнення, його донька Люсі виходить заміж за француза, який зрікся власного аристократичного роду, а поруч весь час перебуває англійський адвокат Сідней Картон — п'яниця, циніk і єдина людина, здатна на вчинок, яким роман закінчується.

Дікенс написав найжорсткішу свою книжку: революційний Париж тут показано без ілюзій, із гільйотиною, доносами й натовпом, який швидко перестає розрізняти винних і невинних. При цьому це його найкоротший роман і найщільніший за сюжетом — без традиційних дікенсівських відступів. Фінал «Повісті про двоє міст» вважають одним із найсильніших у європейській прозі, і зіпсувати його переказом неможливо: про нього треба дочитати.

Жанр книги

Монументальний історичний роман та епічна соціальна драма. Твір на тлі буремних подій Французької революції досліджує руйнівну силу соціального хаосу, протиставляючи жорстокості епохи вищу силу любові, спокути та самопожертви

Про автора

Чарлз Дікенс (1812–1870) — англійський письменник, автор «Олівера Твіста», «Девіда Копперфілда» й «Різдвяної пісні», який у дванадцять працював на фабриці ваксою, поки батько сидів у борговій в'язниці, і все життя писав про бідність зсередини.