П'ять неймовірних фактів про Герберта Веллса
Вересень — місяць дощів, затишного читання з чашкою чаю та великих перемог ЗСУ. А ще це місяць, коли народилася людина, яку називають батьком наукової фантастики. Сьогодні ми згадаємо Герберта Веллса, чиї книги продовжують дивувати й через понад сотню років після написання.
Перш ніж стати письменником, Веллс був учителем природничих наук. В елітній лондонській школі, де він викладав, було лише 13 учнів, та одним із них був майбутній автор Вінні-Пуха Алан Мілн. Згодом Мілн згадував, що Герберт був не надто хорошим учителем через власний розум і нетерплячість. Коли хвороба завадила викладати, Веллс став журналістом.
П’ять років потому, у 1895 році, Веллс опублікував «Машину часу» (перше видання мало назву «Повість мандрівника у часі»). Роман викликав фурор і став першим із низки творів у видатній літературній кар’єрі. Книгу багаторазово екранізували, і цікаво, що режисером «Машини часу» 2002 року став Саймон Веллс, правнук Герберта.
Певним чином книги Веллса вплинули на науковий прогрес. Роберт Годдард, який 1926 року запустив першу ракету на рідкому паливі, присвятив своє життя втіленню космічних подорожей у реальність після того, як у 16-річному віці прочитав «Війну світів». У книзі «Звільнений світ» (1914) Веллс увів термін «атомна бомба», уявляючи її як зброю, «яка продовжуватиме вибухати нескінченно» і скидатиметься з літаків. Ця ідея також надихнула вченого: Лео Сілард, який висунув гіпотезу ланцюгової ядерної реакції та працював над Мангеттенським проектом, писав, що саме Веллс показав йому, «що означатиме вивільнення атомної енергії у великих масштабах».
Веллс зробив багато цікавих передбачень щодо майбутнього, частина з яких справдилася.
У «Передбаченнях» (1901) Веллс передбачив розвиток швидшого та дешевшого автомобільного транспорту, що дозволить людям жити в передмістях і їздити в міста. Він також висунув гіпотезу про «федеративну Європу», яка стала реальністю в 1993 році з утворенням Європейського Союзу.
У есе 1937 року «Permanent World Encyclopaedia» Веллс по суті описав Вікіпедію. «Велика кількість робітників буде постійно залучена до вдосконалення цього покажчика людських знань і підтримки його в актуальному стані», — писав він. Він буде «доступним для кожної людини» й «відтворюватиметься точно й повністю» по всьому світу.
Веллс також передбачив і активно виступав за встановлення універсальних прав людини. Він підготував Декларацію прав людини, яка була включена до Декларації прав людини ООН 1948 року. Однак його надія на те, що декларація призведе до утопічного світового уряду, не виправдалася.
Веллс просив, щоб на його могилі вибили епітафію «Я ж вас попереджав. Кляті ви тупаки». Звичайно, якби його таки зловили нацисти (а за критику уряду Німеччини Веллса включили до «Чорної книги СС»), це б навряд справдилося. Та сім’я письменника також його не послухалася. Тіло Герберта Веллса кремували, а попіл розвіяли над Ла-Маншем.
