
Про книжку «Оповідь служниці. Книга 1»
Республіка Гілеад постала на місці США після перевороту: президента вбили, конгрес розстріляли, а далі кожен отримав роль. Командори правлять, Янголи воюють, Очі стежать, Марфи прибирають, Тітки виховують Служниць — а Служниці народжують дітей для безплідних родин. Героїню тепер звати Фредовою: не ім'я, а позначка належності Командорові Фреду. Вона пам'ятає чоловіка, доньку, роботу й власне ім'я — і це єдине, що в неї лишилося.
Етвуд почала писати роман у Берліні, ще до падіння стіни, і дотримувалася одного принципу: у книжці немає нічого, чого людство не робило б насправді. Усе — від ритуалів до заборони жінкам читати — має історичні прототипи. Роман вийшов 1985 року, увійшов до короткого списку Букерівської премії та отримав першу в історії премію Артура Кларка. За сорок років він став не просто класикою, а символом: червоний плащ Служниці сьогодні бачать на протестах по всьому світу.
Жанр книги
Оповідь служниці - це канонічна феміністична антиутопія та взірець спекулятивної прози (Speculative Fiction). Твір, побудований на глибокому психологізмі й гострій політичній сатирі, моделює жахливо правдоподібний тоталітарний світ, де загрози базовим правам і свободам людини реалізуються за допомогою вже знайомих історії механізмів примусу
Про автора
Марґарет Етвуд — канадська письменниця, поетка й літературна критикиня, дворазова лауреатка Букерівської премії, чиї книжки вийшли більш ніж у тридцяти п'яти країнах і перекладені понад двадцятьма мовами.

