Нужна ли Вам психотерапия?

Напевно, кожній людині нудно день у день займатися тим самим — проводити рутинні процедури, повторювати одні й ті самі слова. Щоб уникнути такої неприємності, я вибрав собі «нестандартизовану» медичну спеціальність — психотерапію. І скажу відверто — не помилився. Справді, складно навіть уявити, що може бути своєріднішим і несхожим один на одного, ніж людська психіка. Але, як водиться, і тут не обійшлося без ложки дьогтю. Виявилося, що перед тим, як розпочати безпосередньо розбір індивідуальних особистісних проблем, часто доводиться витрачати чимало часу, займаючись «психотерапевтичним лікнепом», відповідати на шаблонні питання, фактично читати вступну лекцію. Ось її я і пропоную вашій увазі як першу частину цієї брошурки. Окрім полегшення власної долі (підсунув пацієнтові книжечку — і справа в капелюсі!), сподіваюся, викладене тут допоможе «невизначеним», пацієнтам-початківцям, а також просто тим, хто цікавиться отримати трохи ясності в питанні практичної психотерапії. Залучившись до літературної праці, я, природно, не втримався — поговорив трохи, і в результаті цього матеріалу вийшла друга частина. Я чесно намагався написати якнайменше, простіше й у справі, але, безперечно, вирішувати, чи не напустословив я вам, дорогий читачу. Хоча і зворотна думка буде похвалою для мене (у якому аспекті і чому, сподіваюся, ви зрозумієте, прочитавши передостанню главу). Для більшої схожості на реальну консультацію я писав у форматі діалогу, а для зручності питання та репліки гіпотетичного пацієнта виділив жирним. І останнє: якщо комусь здасться, що де-не-де я був трохи іронічний, прошу не судити мене надто суворо. У своє виправдання скажу, що я щиро вважаю іронію, а особливо самоіронію, одним із найпотужніших та універсальних психотерапевтичних засобів. Приємного читання!