Справжнє ім’я відомої британської письменниці Дж. К. Ролінґ (J. K. Rowling) – Джоан Мюррей. Багато хто знає автора семи романів про Гаррі Поттера ще як Роберта Гелбрейта. Такий самий псевдонім письменниця використовує для написання своїх не менш популярних детективів. Сьогодні Джоан Кейт Ролінґ – успішна літературна діячка, видатна особистість зі світовим ім’ям, заможна жінка, сценаристка, кінопродюсерка, щаслива дружина, дбайлива мама трьох дітей.

 

Народилася Джоан Кейт Ролінґ 31 липня 1965 року у звичайній родині, що проживає в місті Уейт (Великобританія). Батько дівчинки (П. Дж. Ролінґ) працював у фірмі «Rolls-Royce», мама (Енн Ролінґ) була домогосподаркою. Коли Джоан виповнилося два роки, на світ з’явилася її сестра – Даєн. У 1969 році сім’я переїхала в Уінтербурн. Дитинство письменниці було по-справжньому безтурботним. Численні фото маленької дівчинки Джоан, розміщені в мережі, підтверджують цей факт. Та й сама Ролінґ згадує своє дитинство завжди з посмішкою, оскільки воно було наповнене веселими іграми із сестрою, сімейним затишком і теплом, турботою батьків. Саме вони прищепили дівчинці любов до літератури. Маловідомий факт, який не беруть до уваги багато дослідників, стосується початку творчості сучасної зірки: своє перше оповідання Джоан Кейт Ролінґ написала у віці шести років, і відтоді дівчинка не переставала творити. У 1974 році сімейство Ролінґ переїхало в Татшілл (Вельс). Зміна місця проживання стала для дев’ятирічної дитини справжнім потрясінням, через те, що Джоан дуже любила і цінувала своїх шкільних друзів. Через 6 років у житті юної леді відбулася важка подія –захворіла її мати. Стрімкий розвиток хвороби призвів до того, що мама Ролінґ незабаром померла від розсіяного склерозу. Поховавши найріднішу людину, у 1990 році Джоан вирішує покинути Татшілл і перебратися до Лондона. Захистивши диплом спеціаліста з французької мовознавства, молода дівчина отримала посаду секретарки в компанії «Міжнародна амністія». У цей же період Ролінґ уперше закохується, тому через рік разом зі своїм першим хлопцем переїздить жити в Манчестер. Одного разу саме в потязі, що прямував з Манчестера в Лондон, у письменниці з’явився образ того самого, знайомого всім шанувальникам, хлопчика-чарівника в круглих окулярах – Гаррі Поттера.

 

Нарешті, вийшла друком збірка історій «Ікабог», глави з якої Джоан Ролінґ безкоштовно викладала в Інтернет під час першої хвилі карантину. «Ікабог» стала першою дитячою книгою авторки за 13 років. Книга була надрукована одночасно 8 мовами: англійською, німецькою, спрощеною китайською, французькою, іспанською, португальською і російською.

 

Згідно з анотацією «Ікабог» – це дитяча сатирична казка, а йдеться в ній про казкову країну Корнукопію, якою править король Фред Безстрашний. А Ікабог – це чудовисько, яке живе на болотах, ним лякають дітей. До певного моменту ніхто насправді не вірив у його існування, поки його випадково не помітили. Це відкриття порушило мирне життя Корнукопії. Сама Джоан Ролінґ описує книгу як «політичну казку для трохи молодших дітей». У період національного карантину у Великобританії, щоб зайняти своїх маленьких шанувальників, вона щодня викладала частини книги безкоштовно. Книга буде цікава дітям від 8 років.

 

Хтось із літкритиків уже встиг зауважити, що Ролінґ написала приквел до «Гаррі Поттера». Через стільки років (хочеться вставити слово «завжди…») письменницю все ще міцно асоціюють з її першим твором, повністю виключаючи з поля зору інші заняття, на кшталт «Випадкової вакансії» або серії детективів про корморанів «Страйк». «Ікабог» – перша дитяча робота Ролінґ з часів виходу книги «Гаррі Поттер і Дари смерті» у 2007 році. Ні, це не «Гаррі Поттер», хоча історія створена в перервах між написанням книг про хлопчика, який вижив.

 

Рукопис десять років зберігався на горищі й був опублікований в Англії в період пандемії, щоб розважити діточок. Казка вийшла доволі маленькою, і, по суті, не зовсім дитячою. Аж надто багато смертей і могильних плит вплела у твір письменниця. Перш ніж дати книгу до рук дитині, батькам варто було б прочитати її: усі діти різні, і сприйняття у них теж різне. Назви міст на зразок Сирбургу, Біфтаун, Вин-о-Град і Тортвілль припускають допуск до читання юних читачів, але точно визначити віковий ценз важкувато.

 

Одного разу в найщасливішому королівстві Корнікопія почали твориться страшні речі... Усе починається з того, що до короля приходить старий і розповідає про монстра, яким місцеві лякають діточок, стверджуючи, що Ікабог зжер його собаку. Король і його радники залишають королівство, вирушаючи на пошуки цього чудовиська. Після подорожі дурний король приписує собі немислимі подвиги, а радники починають свою гру, роздуваючи з мухи слона, точніше, з Ікабога – людожера. Найщасливіше королівство Корнікопія втрачає цей статус. Податки, голод, безробіття і тінь монстра оточують королівство. Але, зрозуміло, головні персонажі тут не радники з королем і навіть не Ікабог, а діти, яким необхідно на власні очі побачити монстра, щоб докопатися до правди й зруйнувати цю барикаду з хитросплетених інтриг.

 

Головна думка всієї історії викладена в декількох рядках: «Одна брехня тягне за собою іншу. Збрехавши один раз, уже не можна зупинитися. Усе одно, що плисти на дірявому човні: без кінця доводиться вичерпувати воду, щоб не потонути ». За всіма казковими канонами у казки добрий фінал, без, «нежданчиків» у стилі Джорджа Р. Р. Мартіна в казці «Крижаний дракон». Тут фінал логічний і трохи навіть передбачуваний. Читати книгу однозначно варто!

 

«Ікабог» вийшла обсягом 280 сторінок з особливими ілюстраціями. Їх створили для книги 34 юних художники із різних куточків світу, роботи яких відібрали з 18 тис., відправлених на конкурс. Переможці конкурсу отримали в нагороду книгу «Ікабог» зі своїми ілюстраціями й автографом Джоан Ролінґ.