Нижче

Поліна стоїть перед трапом до круїзного лайнера в порту Гонолулу. Вона змінила крісло маркетингового аналітика у київському офісі на бігові туфлі офіціантки. Попереду — шість місяців короткого сну в тісній каюті нижче ватерлінії і бездоганного сервісу високо над водою, без вихідних. За бортом — мальовничі краєвиди, на борту — ярмарок нестримного споживання… Перед Поліною мерехтить пістрявий калейдоскоп з пейзажів і побіжних облич, і її закручує у вирі алкоголю, сліз і тисячі порожніх слів. Та все, що трапляється на кораблі, лишається на кораблі. А інколи — стає новим початком.