Михайло Старицький

Михайло Старицький — уродженець Полтавщини, який походив із старовинного дворянського роду. Рано залишившись без батьків, він виховувався у родині дядька — батька майбутнього композитора Миколи Лисенка. Вищу освіту здобував у Київському університеті, де спочатку вивчав фізико-математичні науки, а потім перевівся на юридичний факультет. У студентські роки Старицький активно долучився до роботи проукраїнської інтелігенції, спрямовуючи особисті кошти на організацію недільних шкіл та бібліотек, а також підтримував тісні дружні зв'язки з Михайлом Драгомановим, Павлом Чубинським та Тадеєм Рильським.

Творчий союз Старицького та Лисенка призвів до створення «Товариства українських сценічних акторів», в рамках якого вони займалися обробкою фольклору та розвитком національної музики. Пізніше драматург взяв на себе керівництво легендарним «Театром корифеїв», який заснував Марк Кропивницький, де створив свої головні сценічні шедеври, включаючи знамениту комедію «За двома зайцями» (адаптацію п'єси Івана Нечуя-Левицького). Лише 1895 року Старицький відійшов від активної театральної роботи, щоб повністю зосередитися на письменницькій діяльності.

Хоча перші публікації автора з'явилися ще після закінчення університету, розквіт його обдарування припав саме на період роботи в театрі. Старицький писав поезію, перекладав твори німецьких, англійських, польських та російських авторів, а на схилі років створив низку прозових творів російською мовою. Сьогодні у Києві працює будинок-музей літератора, а його ім'я носять вулиці у багатьох містах України.