Книга Дівчина з ведмедиком (Неканонічний канон)

«Дівчина з ведмедиком» — інтелектуальний роман про складні стосунки вчителя Іполіта Варецького та його учениці Зіни, які розгортаються в Києві 1920-х років. Дівчина є справжньою бунтаркою — кидає виклик суспільним нормам, усталеним стереотипам та умовностям. Вона прагне самовираження та незалежності від соціальних ролей. Чи можливі відносини між людьми, які мають різне бачення світу? Чи правильно це взагалі?

Твір досліджує зміни культурних орієнтацій, зіткнення традиційних цінностей з новими соціальними реаліями, а також теми свободи, ідентичності та екзистенційної розгубленості людини на зламі епох.

Анотація до книги «Дівчина з ведмедиком»

Іполіт Варецький — інженер, який стає репетитором для двох сестер — Лесі та Зіни. Несподівано для себе він захоплюється останньою – молодшою з дівчат, Зіною. Вона — справжня бунтарка, яка прагне зламати норми, позбутися упереджень, не залежати від соціальних ролей. Їх стосунки сповнені інтелектуальних ігор та розчарувань, їх не можна назвати «нормальними» з точки зору суспільства того часу. Варецький намагається діяти «правильно» і знайти своє місце у світі, але все більше губиться.

Роман є модерністським інтелектуальним твором, який показує трагічну розколотість людини у кризову епоху 1920-х років. Він порушує теми свободи, ідентичності та морального вибору, боротьби за власні ідеали та прагнення. Головним героям треба ухвалити непрості рішення і розібратись у собі.

Чому варто прочитати книгу «Дівчина з ведмедиком»:

• Роман порушує питання свободи, відповідальності у коханні та пошуку ідентичності, які залишаються актуальними й досі.
• Книга дає унікальний погляд на Київ 1920-х років, насичений деталями побуту епохи НЕПу.
• Автор досліджує складні питання людської природи, кризу та інтелектуальну ізоляцію людини в переломний період.
• Історія показує бунт дівчини Зіни, яка прагне зламати суспільні стереотипи та нав'язані умовності, протиставляючи їх традиційним поглядам на шлюб та сексуальність.
• Це один з перших зразків неокласичної інтелектуальної прози в українській літературі, який залишає простір для глибоких роздумів та інтерпретацій.

Про автора

Віктор Домонтович (справжнє ім’я Віктор Платонович Петров) — український науковець, археолог, філософ, літературний критик та письменник. Народився він у Катеринославі, здобув освіту в Київському університеті та працював у різних академічних установах, зокрема в Етнографічній комісії УАН. Паралельно з науковою діяльністю, Домонтович був радянським розвідником. У 1949 році в Мюнхені він несподівано зник, а в 1956 так само несподівано повернувся до Києва — і продовжив роботу в Інституті археології.

Домонтович провів дослідження трипільських та скіфських поселень, зробив важливі археологічні відкриття, написав роботи про знищення української інтелігенції та етногенез слов'ян. Він є одним із основоположників українського «інтелектуального роману».