Хорхе Луїс Борхес

Хорхе Луїс Борхес – аргентинський прозаїк, поет, публіцист, один з найвидатніших письменників XX століття.<br> Він створив різноманітні світи - намистини, які пов’язані одна з одною однією ниткою. Світи створювались використовуючи символи держала та сну. У фантастичних за сюжетами новелах, вигадках-притчах (збірки «Вигадані історії», «Алеф», «Рядки піщинок, що біжать») кожен читач виступає і як співавтор, і як співзамовник.<br> У дев'ять років Борхес переклав відому казку Оскара Вайльда «Щасливий принц» з англійської мови на іспанську, яку згодом надрукували в газеті «Ель Паїс».<br> В своєму житті Хорхе Луїс Борхес працював директором Національної бібліотеки та викладачем англійської мови в університеті Буенос-Айреса, а також допоміг заснувати три авангардні журнали.<br> Його вірші, були зібрані в збірки «Пристрасть до Буенос-Айреса», «Місяць навпроти», «Сан-Мартинський зошит», «Dreamtigers» (1964), «А персональний збірник», «Вибрані поеми: 1923-1967» (1972), і «Хвала пітьмі». Вони, за словами Борхеса, є духовними пригодами через їхню сміливість, ліризм і уяву.<br> У 1979 році Борхес отримав Премію Сервантеса, найпрестижнішу нагороду в іспаномовних країнах, за заслуги в літературі. Збірка віршів, фантазій і дорожніх нотаток «Атлас», була його останньою значною публікацією.