Ґрем Ґрін

Англійський письменник і драматург, одна з найпомітніших постатей британської літератури XX століття. Повне ім'я — Генрі Ґрем Ґрін. Народився 2 жовтня 1904 року в Беркемстеді, графство Гартфордшир.

 

Ґрін навчався в тій самій школі, якою керував його батько, і це зробило його чужим для обох сторін: однокласники бачили в ньому сина начальства. Цькування довело підлітка до кількох спроб самогубства. Згодом він вступив до Оксфорда. Молодший брат Г'ю зробив кар'єру в медіа й очолив BBC.

 

1925 року Ґрін познайомився з католичкою Вів'єн Дейрелл-Браунінґ, наступного прийняв католицизм, а 1927-го вони одружилися. Ортодоксальним віруючим він не став ніколи. «Сила і слава», «Брайтонська гора», «Суть справи» й «Кінець роману» вважаються золотим стандартом католицького роману, але сам автор формулював інакше: він не католицький письменник, а католик, який пише. І називав себе водночас людиною віри й людиною сумніву.

 

У роки Другої світової Ґрін служив у британській Інтеліджент сервіс — у Сьєрра-Леоне й Португалії, офіційно значившись співробітником МЗС. Його безпосереднім колегою був Кім Філбі, який паралельно працював на радянську розвідку і 1963 року втік до Москви. Дружбу з ним Ґрін не розірвав навіть після викриття. Цей досвід дав матеріал для «Людського фактора» — роману про психологію подвійного агента.

 

Ґрін усе життя їздив туди, де щось відбувалося: В'єтнам, Гаїті, Куба, Мексика, Африка. Звідси «Тихий американець» — книжка, яка передбачила американську війну у В'єтнамі за десять років до її початку, — і «Комедіанти» про диктатуру Дювальє на Гаїті.

 

Ґріна висували на премію кілька разів, але він її так і не отримав. Помер 3 квітня 1991 року у швейцарському Веве, у вісімдесят шість.

 

Українською його романи виходили в різні роки; «Кінець роману» видало КСД у перекладі Олега Короля.