До маяка

У почасти автобіографічному романі «До маяка» (1927) письменниця відрефлексувала втрату матері, образ якої втілила в героїні місис Рамзі.

Родина Рамзі з вісьмома дітьми збуває літні вакації на скелястому узбережжі Шотландії. Разом із ними сюди навідуються й численні гості — митці, студенти й університетські викладачі. Дні минають поволі за іграми, читанням, затишними вечерями, розмовами про смисл буття й прогулянками мальовничими місцинами. А найменший син місис Рамзі Джеймс марить поїздкою до Маяка, що мріє серед хвиль, манить до себе, приковує погляд. 

На позір — жодних значних подій, та насправді все відбувається в думках. Саме там вирують переживання, суперечки, дискусії, сумніви. Про таке не говорять уголос, хіба лише подумки собі. І перед нами розгортається справжня драма життя...