De Profundis. Автобіографічна проза

«De Profundis» Оскар Вайльд написав зимою 1897 року в Редінзькій в'язниці, де відбував дворічне ув'язнення з каторжними роботами. Формально це лист до лорда Альфреда Дуґласа — людини, через стосунки з якою письменник втратив репутацію, статки та свободу. Насправді це спроба зрозуміти, як усе це сталося.

Вайльд починає з докорів і поступово переходити до значно складнішого: до визнання власної ролі в тому, що з ним трапилося. Він переосмислює християнство — не як релігію, а як естетичну систему, в центрі якої стоїть Христос-художник, — і дійти висновку, що страждання не варто ані применшувати, ані романтизувати, з ним просто треба щось робити.

Повний текст листа читачі побачили лише 1962 року. Перше видання 1905-го підготував друг письменника Роберт Росс — він же дав твору назву — і вирізав із нього все, що стосувалося Дуґласа.

Чому варто прочитати

• Це Вайльд без маски дендi: та сама вибаглива мова, але вперше — без іронії й позування.
• Один із найвідвертіших текстів про приниження, написаних людиною, яка не намагається виглядати догідно.
• Змінює прочитання всього іншого Вайльда, передусім «Портрета Доріана Ґрея», написаного за п'ять років до вироку.

Оскар Вайльд (1854–1900) — ірландський письменник і драматург, автор «Портрета Доріана Ґрея» та «Як важливо бути серйозним», головним є англійський естетизм. 1895 року його засудили до двох років в'язниці за «непристойну поведінку»; після звільнення він виїхав до Франції, де помер у злиднях за три роки.