Божественна комедія. Частина 1. Пекло

«Пекло» — перша частина монументальної поеми «Божественна комедія», написаної Данте Аліг'єрі у XIV столітті. Данте, втративши шлях у темному лісі, символі життя, що збилося з істинного курсу, зустрічає духа давньоримського поета Вергілія. Той, посланий небесними силами, зокрема Беатріче — символом божественної любові, пропонує Данте подорож крізь три потойбічні царства, починаючи з Пекла. Ця мандрівка є алегорією духовного очищення та пізнання істини.

У «Пеклі» Данте проходить дев’ять кіл, у кожному з яких караються душі за різні гріхи, що поглиблюються за тяжкістю — від легших провин до зради, найтяжчого злочину. Автор детально зображує муки грішників, поєднуючи християнську мораль, античну міфологію і особисті політичні й філософські погляди. Твір є не лише релігійною алегорією, а й глибокою критикою суспільства, де Данте зображує історичних і сучасних йому постатей, розкриваючи свою моральну й політичну позицію.