Зелена миля

1932 рік, блок «Е» луїзіанської в'язниці. Коридор до електричного стільця застелений зеленим лінолеумом — наглядачі називають його Зеленою милею, бо це останнє, що бачать засуджені. Начальник блоку Пол Еджкомб відпрацював тут роки й бачив усяке, але нічого схожого на нового в'язня: Джон Коффі, велетенський чорношкірий чоловік, засуджений за вбивство двох дівчаток, боїться темряви, плаче ночами й уміє зцілювати дотиком.

Кінг пише це не як жах, а як моральну задачу без розв'язку: що робити людині, яка мусить стратити того, у чию провину не вірить. Роман виходив 1996 року незвично — шістьма тонкими випусками щомісяця, як вікторіанський серіал, і всі шість одночасно потрапили до списку бестселерів New York Times. Екранізація з Томом Генксом отримала чотири номінації на «Оскар». Попри репутацію Кінга як короля жахів, це передусім драма — про провину, яка не минає з роками, і про те, що дива трапляються не з тими й не тоді, коли треба.

Жанр книги

Напружена психологічна драма у декораціях тюремного роману, наповнена атмосферою містицизму. Автор майстерно поєднує реалістичну жорсткість замкненого світу з таємничими, ірраціональними явищами, перетворюючи історію на глибоку притчу про людську природу

Про автора

Стівен Кінг — американський письменник, автор понад шістдесяти романів загальним накладом близько 400 мільйонів примірників, якого називають королем жахів, хоча найкращі його книжки — про людей, а не про чудовиськ.