Викрадач дітей

А що, якщо Пітер Пен — це зовсім не той, за кого себе видає? І його мета зовсім не у тому, щоб створити веселий відпочинок для дітей вдалині від батьків та їх опіки? Що, якщо все набагато небезпечніше, страшніше, а зворотного шляху — немає?

Чотирнадцятирічний Нік дивом не загинув в одному з бруклінських парків від рук наркоторгівців, але на допомогу йому приходить Пітер. Він швидкий, сміливий, любить пограти, але його ігри нерідко закінчуються кровопролиттям. Та його очі так і сяють, і варто йому посміхнутися, як він вже стає ліпшим другом для кожного! Він приходить на допомогу дітям – зломленим, зневіреним і тим, які зазнають насильства. Пітер пропонує взяти їх з собою в таємне місце, де на них чекають незвичайні пригоди, чари і де вони ніколи не стануть дорослими. Ось і Нік погоджується на подорож у цей казковий світ. У Нью-Йорку для нього більше немає безпечного місця. Що йому втрачати? Однак завжди є що втрачати.

Анотація до книги «Викрадач дітей»

«Викрадач дітей» — це інтерпретація класичної казки «Пітер Пен». Однак автор взяв звідти лише основну сюжетну канву: вічно юний хлопчик Пітер Пен разом зі своїми друзями бореться зі злісним капітаном. Та письменник створив криваву і похмуру історію, у якій є місце міфології кельтів і їхній боротьбі з християнством. Замість дитячої казки читач отримує похмурий фентезі-хорор з неабиякою часткою жорстокості.

Головний герой, нью-йоркський підліток Нік, рятуючись від наркомафії, зустрічає дивного хлопчика Пітера. Він не зовсім людина: у нього золоті очі та гострі ельфійські вуха. Пітер веде Ніка на чарівний острів Авалон, де живе його команда — діти, які не дорослішають. Самі себе вони називають Дияволами і ведуть війну з Капітаном і його посіпаками. Вони планомірно знищують острів і всіх його чарівних мешканців. Авалон сповнений давньої магії, а дияволи у Брома зовсім не нагадують безтурботних хлопчаків із оригінальної історії. Їхнє життя до Авалона було сповнене жорстокості: їх змушували вчиняти злочини, били і гвалтували. Найчастіше це робили їхні ж батьки. Тому хлопці мають ненависть до дорослих і фанатично віддані Пітеру: готові заради нього навіть позбавити себе життя.

Мотиви самого Пітера далекі від шляхетних. Дияволи для нього — лише інструмент. Служить він прекрасній Володарці острова Модрон, джерелу всієї магії Авалона. Заради неї Пітер наражає на небезпеку життя своїх друзів у війні з Пожирателями плоті. Душа і помисли Пітера не такі чисті і доброчесні, як здається на перший погляд. І початкове враження про абсолютно безкорисливу допомогу дітям, які потрапили у важкі життєві обставини, незабаром розвіється як дим.

Авалон — таємничий острів, прихований від сторонніх очей щільним туманом. Туман непрохідний для багатьох; потрібна сила і сміливість, щоб потрапити в це місце, де чекають пригоди, не доведеться дорослішати. Здається, що це — рай для дітей. Але цим дітям, незважаючи на всі запевнення, доведеться подорослішати дуже швидко, навчившись вбивати.

Нік спочатку розривається між бажанням стати частиною банди Дияволів і відразою до методів Пітера. Поступово він усвідомлює, як багато цінного він залишив у Нью-Йорку. Навіть опинившись на дні, людям є що втрачати. Тому хлопцеві доведеться зробити все, щоб зберегти самого себе та повернутися назад у реальність.

Чому варто прочитати книгу «Викрадач дітей»:

• Історія, заснована на оригінальній казці про Пітера Пена, яка поєднана тут з міфами і легендами.
• Історія поєднує у собі похмурі казкові мотиви та елементи жахів, що робить її цікавою для любителів готичної літератури та темного фентезі.
• Незважаючи на похмурість, оповідання захоплює і тримає у напрузі до останньої сторінки.
• Несподівані сюжетні повороти, детально прописані персонажі, цікавий казковий світ, у якому не все так ідеально, як здається.

Про автора

Джеральд Бром — це американський художник-ілюстратор, письменник, відомий похмурим, готичним стилем написання фентезі. Він народився у 1965 році у Джорджії. У дитинстві змушений був часто переїздити через службу батька-пілота: Бром жив в Німеччині, Японії та різних штатах США, що вплинуло на його творчість.

Джеральд Бром багато років працював ілюстратором для корпорацій та ігрових компаній, а в останні десятиліття почав випускати книги із власними ілюстраціями. Серед його відомих робіт — оформлення ігор Doom 2 та Diablo 2, а також ілюстровані романи «Щипач», «Викрадач дітей» та «Krampus the Yule Lord». Також він працював у компанії TSR (видавник Dungeons & Dragons), для таких компаній, як Dark Horse та DC Comics. Бром створив концепт-арти для фільмів «Сонна лощину», «Ван Хельсінг» та «Скубі-ду».

Письменник мешкає на північному заході США, де продовжує писати та малювати. Професійно використовує лише псевдонім «Бром».