
Про книжку «Таємний сад»
Мері Ленокс дев'ять, вона щойно втратила батьків і приїхала з Індії в похмурий йоркширський маєток до дядька, якого ніколи не бачила. Дівчинка нестерпна: розпещена, зла на весь світ, нікому не потрібна. У будинку сто кімнат, більшість із них замкнені, а ночами хтось плаче. І десь у парку є сад, який замкнули десять років тому й загубили ключ.
Книжка про те, як занедбаний сад і двоє так само занедбаних дітей оживають одночасно. Бернет не робить із Мері милу дівчинку — вона залишається різкою до кінця, просто перестає бути нещасною. Роман вийшов 1911 року й відтоді не виходив з друку: його екранізували щонайменше п'ять разів, ставили в театрах, перекладали десятками мов. У списку книжок, які дорослі найчастіше перечитують із дитинства, «Таємний сад» стабільно тримається в першій трійці.
Жанр книги
Еталонний зразок дитячої класичної прози, створений у формі світлого й проникливого роману. Твір поєднує захопливу пригодницьку фабулу з тонким психологізмом, де за умовною простотою дитячого сприйняття ховаються глибокі уроки доброти, емпатії та морального зростання
Про автора
Френсіс Годґсон Бернет (1849–1924) — англо-американська письменниця й драматургиня, класик дитячої літератури, авторка «Таємного саду», «Маленького лорда Фонтлероя» та «Маленької принцеси».

